Нова Конституція і референдум із внесення змін до Основного Закону держави коштуватимуть українцям 450 мільйонів гривень

Позавчора Президент виступив з довгоочікуваним посланням до парламенту. Однак його звернення до депутатів виглядає, по суті, вторинним на тлі доволі мимохідного жесту, зробленого Віктором Ющенком під час оприлюднення свого послання. Президент підготував і подав на розгляд парламенту, як невідкладний, проект змін до Конституції. Що це було - гра на випередження, позаяк кулуарами ВР вже гуляють кілька проектів реконструкції Основного Закону держави? Креативний і неочікуваний старт власної президентської кампанії, основні події якої, за задумом політтехнологів з Банкової, мали б обертатися довкола запропонованої конституційної реформи? Чи справді - політичний заповіт Ющенка, який можна трактувати як усвідомлення неможливості його другої каденції на посаді лідера України. 

Бікамералізм повертається?

Глава держави пропонує створити двопалатний парламент, Верховна Рада, за проектом Віктора Ющенка, має називатися Національними зборами з Палатою депутатів і Сенатом. Одночасно планується зменшити загальну чисельність народних обранців.  Цікаво, що свого часу Ющенко - лідер фракції "Наша Україна", жорстко роз­критикував ідею Президента Кучми про бікамерний парламент, назвавши її пародією на демократію. Але це так, до слова...

Нижня палата, обрана за про­порційною системою з відкритими партійними списками, за задумом Віктора Ющенка, формуватиме уряд, але за наявності його програми. Якщо ж нижня палата нездатна сформувати Кабінет Міністрів, то її розпускають, влаштовуючи перевибори.

Верхня палата (Сенат) обиратиметься за мажоритарною системою та представлятиме громади і регіони. Вона візьме на себе кадрові призначення, які не є урядовими, а також схвалення рішень Президента у сфері оборони і безпеки.

Рівне представництво в Сенаті усіх регіонів України мислиться як об'єднуючий чинник. "Політична турбулентність має залишитись виключно в межах нижньої палати з притаманними для неї гострими формами політичної конкуренції та змагальності", - наголосив Віктор Ющенко.

До Сенату входитимуть по три сенатори, які обиратимуться на шість років у Автономній Республіці Крим, кожній області, місті Києві, в містах, що за статусом прирівняні до області. Щодва роки оновлюватиметься третина складу обраних сенаторів - по одному сенатору від регіонів. До Сенату входитимуть  за згодою Президенти України, які після закінчення повноважень набудуть статусу довічних сенаторів.

Що кому призначено?

Нижня палата (Народні Збори) затверджуватиме персональний склад Кабінету Міністрів та його програму, розглядатиме відповідальність і недовіру уряду, відставку пре­м'єр-міністра чи міністрів за поданням глави уряду, контролюватиме діяльність уряду, схвалюватиме Державний бю­джет і вноситиме до нього змі­ни, призначатиме та звіль­ня­тиме половину складу Рахункової палати (інша половина - компетенція Сенату), в тому числі, голову Рахункової палати; встановлюватиме і змінюватиме межі адміністративно-територіальних одиниць.

Натомість Сенат мав би схвалювати закони Палати депутатів, призначати всеукраїнські референдуми, вибори Президента України, місцеві вибори, достроково припиняти за поданням Президента України повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим після висновку КС про порушення нею Конституції України, рад громад, районних, обласних рад, голів громад на підставах, визначених Конституцією України та законом, затверджувати (за поданням Президента) структуру, чисельність Збройних сил України, СБУ, інших військових формувань; укази Президента про запровадження воєн­ного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її міс­цевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологіч­ної ситуації, за поданням Президента України оголошувати стан війни і укладати мир, призначати та звільняти з посад голову та інших членів ЦВК за поданням Президента України, погоджувати призначення Президентом Генерального прокурора, голови СБУ, Національного бюро розслідувань Ук­раїни, керівників інших державних органів, які здійснюють досудове слідство, голови Служби зовнішньої розвідки України; голови НБУ, голови та державних уповноважених Антимонопольного комітету України, керівників та членів інших органів державного регулювання, призначати та звільняти половину складу Ра­ди НБУ, половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та інших.

Опозиція виявилася лояльнішою
в коментарях

Партія регіонів розглядатиме перспективи запровадження двопалатного парламенту, якщо така модель спричинить посилення регіональної влади.

Про це заявив член фракції ПР Борис Колесников, коментуючи ініціативу Президента Віктора Ющенка, повідомляє "Українська правда". Крім того, Колесников зазначив, що парламентарії ще не бачили запропонованого Президентом проекту змін до Конституції, однак спрогнозував: "Якщо він (Ющенко - "Пошта") думає, що двопалатний парламент йому потрібен для того, щоб не він ставив вето, а Верхня палата, і він думає, що така Конституція буде прийнята, - він глибоко помиляється. Якщо двопалатний парламент потрібен для посилення влади регіонів та зменшення впливу центру - тоді це можна розглядати", - додав він.

За словами лідера ПР Віктора Януковича, двопалатний парламент не на часі - перед­усім треба подолати кризу, провести реформу місцевого самоврядування, судової влади і тільки після цього обговорювати можливість запровадження другої палати.

Не до душі ідея двох палат і прем'єр-міністру, якій було "дуже дивно" чути від Ющенка таку пропозицію. "Двопалатний парламент відповідає федеральному устрою держави, а Україна - унітарна. І Президент, і моя команда стоять на таких позиціях", - сказала Юлія Тимошенко. - Президент запропонував обирати верхню палату за мажоритарною системою, яка себе скомпрометувала".

За словами керівника уряду, у мажоритарній системі діє принцип - скільки вклав грошей - стільки отримав мандатів. "Тому це не тільки суперечить унітарності України, але і здоровому глузду, бо приводить до влади олігархів", - пояснила Тимошенко.