Тут треба нагадати, що не так давно нижня і верхня палати французького парламенту вже ухвалювали резолюції з закликом санкції з Росії знімати. Тамтешній президент такі заклики начебто, принаймні поки, не ставить на перший план.

А напередодні міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро теж заявив про продовження санкцій, але також захотів обговорити, “що робити, якщо будуть зрушення” у виконанні мінських домовленостей.

Як повідомляють західні ЗМІ, за пом’якшення антиросійських санкцій виступають Італія, Угорщина, Болгарія, Греція. Також сумніви є у Словаччини, яка з 1 липня почне головувати в ЄС. “Я не закликаю до скасування санкцій. Але я не хочу бачити, що ми формально підтримуємо санкції, але поза ними підписуємо великі угоди з Росією, відвідуємо цю країну, проводимо зустрічі з людьми, які знаходяться у чорному списку. Така є нинішня реальність і було б справедливо це обговорити”, – заявляв глава МЗС Словаччини Мирослав Лайчак, інформує Reuters.

Заперечує правильність такої позиції міністр закордонних справ Великої Британії Філіп Хеммонд, який наголошує на тому, що жодних половинчастих рішень щодо Росії не може бути. “Ми повинні сказати Росії: “Якщо хочеш ослаблення санкцій, виконуй свої зобов’язання за “Мінськом”. Росіяни грають в гру “Розділяй і володарюй” і тиснуть прицільно на тих, хто через темперамент схильний говорити про ослаблення санкцій. Це велика помилка. Путін розуміє ясні, рішучі кроки і твердість нашого підходу. Будь-які натяки на перегляд нашого рішення буде розцінено як ознаку слабкості”, – зазначив британський міністр в інтерв’ю The Times.

фото: svoboda.org

Як бачимо, ситуація всередині європейського співтовариства є непростою. Надалі відстоювати продовжувати санкції до повного виконання мінських домовленостей можуть ще Польща і країни Прибалтики. Але ми вже давно розуміємо, що повне виконання “Мінська-2” має багато підводних каменів і небезпек власне для нашої країни. Це і вибори на окупованих територіях, до яких нас змушує Росія і веде Захід, і “особливий статус” Донбасу… Тому збереження західних санкцій проти Росії для нас є важливим фактором у боротьбі з агресором, але ці санкції не можуть ще довго залишатися чи не найважливішою метою української влади. Більшість європейців думають у рамках своїх меркантильних інтересів і оцінюють економічні втрати від заблокованої співпраці з Росією, звідси і такі резолюції парламентів, що вже були згадані. Якщо сюди додати ще й зростання євроскептичних настроїв всередині самого ЄС і зростання російського лобі в Європі, то вже через півроку знову очікувати на повне продовження економічних санкцій справді буде важко. 

“Пошта” вже писала про те, що нинішнє продовження санкцій насамперед стало можливим завдяки зусиллям США для збереження єдиного євроатлантичного формату тиску на Росію. Ще на початку цього тижня, перед попереднім рішенням послів ЄС, американські сенатори в офіційному листі закликали європейців продовжити тиск на Росію. “За доповідями СММ ОБСЄ, щонайменше 122 українських військовослужбовців було вбито та понад 700 отримали поранення з моменту оголошення 1 вересня 2015 року угоди про припинення вогню… Вкрай важливо, щоб США і ЄС підтримували євроатлантичну солідарність на тлі кричущого нехтування Росією своїх зобов’язань за мінськими угодами, а також триваючої незаконної окупації Криму… Росія повинна звільнити всіх, кого утримує в порушення мінських домовленостей. Полегшення санкцій може бути пов’язано лише з прогресом з боку РФ у реалізації мирних домовленостей. З огляду на серйозність триваючих порушень Росії та агресії проти України, в тому числі окупації Криму, в повне порушення норм міжнародного права, ми закликаємо Європейську Раду продовжити санкції проти Росії, поки вона повністю не виконає свої міжнародні зобов’язання”, – йшлося у цьому листі.

А в Кремлі робитимуть все можливе, щоб такий єдиний формат санкцій зруйнувати. Вже й у Німеччині, яка є одним із лідерів ЄС, і яка також бере участь у перемовинах “нормандського формату”, глава МЗС  Франк-Вальтер Штайнмаєр заявляв, що якщо буде поступове виконання мінських домовленостей, то потрібно поступово знімати санкції. Тобто, начебто і є підтримка України, але з Росією також усі хочуть дружити. І що означає поступове виконання мінських угод? Зменшення обстрілів без виведення російських військ? Чи вибори на догоду Росії?  

А тим часом українська влада продовжує сподіватися, що саме західні санкції, які діють вже два роки, таки допоможуть звільнити окуповані Росією  наші території. “Ми наголошуємо на тому, що Україна віддана Мінським домовленостям. Україна імплементує та виконує чітко взяті на себе зобов’язання. У цьому випадку продовження санкцій напряму пов’язане з процесом деокупації – виведення російських військ із нашої території, припинення постачання озброєння, боє­припасів, техніки, забезпечення безперешкодного доступу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на всю територію, включаючи неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону, та звільнення заручників, початок політичного процесу”, – заявив Петро Порошенко цього тижня у Парижі.

Насамкінець нагадаємо, що загалом ЄС ввів проти Росії кілька типів санкцій. Це індивідуальні санкції із забороною на в’їзд і замороженням рахунків юридичних і фізичних осіб, винних у порушенні територіальної цілісності України, в  “чорному списку” є і російські політики, і сепаратисти з Донбасу. Загалом майже 150 осіб і 37 компаній. Ці санкції продовжено до 15 вересня цього року. Вже загадані економічні санкції, які стосуються, зокрема, обмеження доступу російських банків до європейських фінансових ринків, ембарго на торгівлю зброєю, введення експортних обмежень на товари подвійного використання, обмеження доступу Росії до технологій у нафтовому секторі. Ці санкції діяли до 31 липня, тепер будуть продовженні, як уже зазначалося, до кінця січня 2017-го. А також санкції, пов’язані з анексією Криму. Вони включають заборону на імпорт до ЄС товарів із Криму і Севастополя, інвестиції в Крим чи Севастополь, туристичні послуги в Криму та Севастополі, зокрема, європейські круїзні лайнери не можуть заходити в кримські порти, експорт товарів та технологій до Криму у сфері транспорту, телекомунікацій та енергетики. Ці санкції нещодавно продовжено до 23 червня 2017-го.