Йдеться про заклик до французького уряду, щоб той звернувся до всіх партнерів по ЄС для поступового і поетапного скасування економічних санкцій проти Росії, що має бути пов’язано з виконанням мінських домовленостей. Є заклик переглянути без затримок індивідуальні санкції щодо російських парламентарів і відновлювати діалог з Росією. Водночас Сенат підтверджує відданість територіальній цілісності, суверенітетові й незалежності України та засуджує незаконну анексію Криму. Тобто позиція французьких парламентарів дуже лицемірна: Росію начебто і засуджують, але дуже хочуть із нею дружити. Ось такий компроміс з агресором, який розв’язав війну в Європі, французькі парламентарі більше стурбовані тим, що їхні аграрії страждають від російських санкцій у відповідь.

Також нагадаємо, що наприкінці квітня жорсткішу рекомендаційну резолюцію із закликом згорнути санкції проти Росії підтримала нижня палата французького парламенту Національні збори. Тоді такий документ вдалося підтримати тільки через те, що більшість провладних депутатів проігнорували голосування. Але власне до самого голосування дійшло і це вже було тривожним сигналом.

Нині, після резолюції Сенату, картинка ще тривожніша. Як уже зазначалося, всі ці резолюції є рекомендаційними і не мають зобов’язуючого характеру, тобто жодних практичних наслідків вони можуть і не мати. Але… Нідерландський референдум щодо Угоди про асоціацію ЄС з Україною також мав тільки рекомендаційний характер, але тепер тамтешній уряд, як повідомляє Die Presse, хоче змінювати текст угоди і шукає підтримки в цьому питанні в решти країн Євросоюзу. Україна ж поки може задовільнитися тим, що угода діє на тимчасовій основі, продовжує діяти й Зона вільної торгівлі з ЄС.

А загалом треба розуміти, що європейські лідери, прислухаючись чи ні до таких рекомендаційних рішень, думають про майбутні вибори у своїх країнах і те, як вони пояснять виборцям свої кроки.

фото: kvedomosti.com

Резолюції французького Сенату вже використовують в Росії, тамтешні ЗМІ та політики, розкручуючи цю тему, мовляв “Європа прозріває” і давно було пора. Боротьба за скасування санкцій є частиною інформаційної війни, яку веде Кремль.

І тепер потенційні ризики від цього рекомендаційного документа визнають і представники української влади. “Це все, звичайно, небезпечно. І всім важливо пам’ятати: політиків, які “годуються” росіянами, потрібно тримати в певних рамках... Тобто юридично це рішення можна не враховувати, але політично ми повинні пам’ятати, що такі тенденції існують багато де, зокрема і в Естонії. Ми повинні спільно проти них боротися”, – заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, повідомляє Укрінформ.

У французькому МЗС заявили, що резолюцію Сенату “взяли до відома”, але Франція, “як і раніше, повністю віддана, разом з Німеччиною, формату “Нормандія”, повній реалізації Мінських угод і врегулюванню конфлікту на сході України”.

Водночас й інформація про те, що ЄС продовжить санкції проти Росії, була відомо ще раніше. Про рішення прив’язати санкції до повного виконання мінських домовленостей повідомлялося після саміту “Великої сімки”.  Вже цього тижня помічник держсекретаря США з питань Європи та Євразії Вікторія Нуланд заявила про готовність її країни навіть посилювати санкції проти РФ. Насправді, як зазначають експерти, про посилення найближчим часом не йдеться, США просто намагаються втримати спільний з ЄС формат санкцій.  І виходить так, що майбутнє рішення ЄС про продовження санкцій, яке очікується 28  червня, ухвалюватиметься насамперед завдяки позиції США. А власне у ЄС все голосніше лунають голоси “друзів Путіна” (ми вже згадали про Францію, а таких багато ще в Угорщині, Греції, Італії) та просто “миролюбних” країн, які прагнуть будь-що відновити масштаби торгівлі із Росією. Тому після нещодавньої рекомендаційної резолюції французького Сенату щось подібне може відбуватись і в інших європейських країнах. Ось тоді ми вже і побачимо практичні наслідки, в найближчому майбутньому закликів згортати санкції проти Росії може бути в ЄС набагато більше. А Кремль буде тільки у захваті, там давно добиваються розколу спільної позиції ЄС та США. Загалом же нинішня поведінка деяких впливових у ЄС країн, м’яко кажучи, дивує. Так в Німеччині, яка також бере участь у “нормандському форматі”, уряд у своїй стратегії безпеки то переводить Росію з партнерів у суперники, то тамтешній віце-канцлер висловлюється за повернення Росії до клубу країн-лідерів “Великої вісімки”.

“Рішення Сенату Франції домагатися скасування санкцій щодо Росії в черговий раз підтверджує, що на святі життя Європи Україна знаходиться на самоті. Європейський Союз, звичайно, продовжить санкції проти Росії ще на півроку, але це станеться під жорстким пресингом з боку Сполучених Штатів і, можливо, востаннє. Щоб уявити розміри європейського користолюбства, достатньо лише послухати розмови європейських депутатів або бізнесменів. Які там порушення прав людини, які жертви в Донбасі, який Крим?! Хлопці щодня підраховують мінуси від втрати російського ринку. Це не погано і не добре – це важливо для розуміння того, з ким ми маємо справу. Тих, хто не буде торгувати цінностями, в ЄС, по суті, не так вже й багато: скандинави, британці, поляки та представники балтійських країн. З рештою російські лобісти давно і плідно працюють. Щоправда, все має свою ціну, і наївним європейцям росіяни рано чи пізно викотять непомірний прайс. Дякуємо, що є американці і ті, які до них приєдналися. Дякуємо за важливий урок, що допомогти собі ми можемо тільки самі. За такий урок і заплатити не шкода”, – пише на своїй сторінці у Facebook політтехнолог, директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications Тарас Березовець.

Впливова британська газета  Financial Times, посилаючись на свої джерела в Брюсселі, також повідомляє, що ЄС в найближчі два тижні автоматично продовжить санкції проти Росії ще на півроку, але в повній мірі це відбудеться в останній раз. А експерти вже давно зазначали, що українській владі варто бути готовою до того, що західні санкції проти Росії рано чи пізно будуть скасованими, тому треба мати запасний план на такий випадок.

Голова правління “Майдану закордонних справ” Богдан Яременко, коментуючи на своїй сторінці у Facebook резолюцію французького Сенату, продовження європейських санкцій і ризики для України, прогнозує, що санкції на півроку продовжать, але це не зробить ситуацію для нас кращою. На його думку, демарш французького парламенту стане підставою для того, щоб посилити західний тиск саме на нашу країну для виконання мінських домовленостей в частині конституційних змін і виборів на окупованих територіях. Він звертає увагу на те, що Україна не повинна триматися виключно за західні санкції як інструмент стримування Росії. “У ситуації, якщо за Францією аналогічні події посиплються і в інших країнах, то благенька фантазія про проведення виборів в ОРДЛО під контролем ОБСЄ без відновлення там української влади остаточно перетвориться на міраж і ми почуємо від наших друзів і партнерів жорстке й однозначне: хочете нашої підтримки – проводьте вибори в окупованому Донбасі. Окрім того, щоб серйозно замислитися про перспективи “норманського формату”, ну хоча б подальшої участі в ньому Франції (як слабої ланки), про що ще мала би подбати у цій ситуації наша країна? Перш за все, потрібно остаточно зрозуміти, що в існуючому вигляді санкції проти Росії не будуть ні вічними, ні навіть тривалими. Тому вершиною дипломатичної тупості буде жертвувати будь-чим заради їхнього продовження…  Ми маємо дати чітко зрозуміти нашим друзям і партнерам: ми не відчуваємо поспіху повертати Донбас ні на умовах мінських домовленостей, ні без Криму. Обираючи між продовженням ще на півроку санкцій проти Росії без чітких гарантій, що буде далі (за ціну виборів на Донбасі) та перспективою залишитися незалежною унітарною державою (хоч і на тривалий час без частини своїх територій) ми безперечно обираємо другу опцію. А якщо, позбувшись санкцій, Росія почне широкомасштабну війну? Можливо спробує продовжити грати в дитячі ігри хтось із наших партнерів. На це питання є проста недитяча відповідь: Україна не матиме змоги перешкодити переростанню цієї війни у світову”, – пише Богдан Яременко.