Мирослав Сеник, голова Львівської обласної ради, про кризу, виконання бюджету і роботу депутатів

З початку року "Пошта" першою на своїх шпальтах публікує інтерв'ю з Мирославом Сеником, який погодився розповісти про стан справ у області й те, що чекає львів'ян цього року.

Досі зустрічі перешкоджали то тривалі свята, то  недуга голови Львівської обласної ради. Однак час минав і проблеми в області лише накопичувалися. Особливо економічні, бо, на жаль, регіон не залишився осторонь негараздів, які властиві усій країні. 

- Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що відтепер запрошуватиме представників облрад на засідання Кабінету Міністрів. На ваш погляд, чи матиме такий крок якісь корисні наслідки для регіону?

- Цей формат участі голів обласних рад у засіданнях уряду ще остаточно не погоджений. Але така участь є корисною, бо рішення, які прийматимуться там, будуть заакцептовані представниками територіальних громад, адже вони безпосередньо стосуються розвитку регіонів. Очевидно, що на засіданнях уряду буде присутній і міністр регіональної політики, і його заступник, який відповідає за координацію роботи з органами місцевого самоврядування. По черзі в засіданнях уряду братимуть участь голови обласних рад.

- На тлі загальноукраїнської ситуації з вимкненнями тепла, страйками та іншими кризовими явищами як ви можете оцінити ситуацію на Львів­щині?

- Львівська область - не ві­докремлена територія. Світ є інтегрованим, і процеси, які відбуваються десь далеко, обов'язково дадуться взнаки у нас, в Україні. А тим більше така глобальна криза, яка охопила увесь світ. Не може бути іншою ситуація і у Львівській області. Якщо глянути глибше, то в Україні спад виробництва у січні 2009 року, в порівнянні із січнем 2008-го, становить понад 34%. Натомість Львів­щина має трохи нижчий показник - 30,8%. Ми прогнозували, що у нас криза не буде настільки глибокою, як у інших областях України, бо у нас більша питома вага малого та середнього бізнесу. Адже коли є проблеми на великому під­приємстві, то вони впливають на показники роботи всього господарського комплексу.

Позитивом є й те, що у нас ситуація є кращою, ніж у наших сусідів - серед західних областей ми маємо найнижчі темпи падіння виробництва. Не знаю, чи варто торкатися питання шляхів виходу з кризи, бо її потрібно долати у масштабі всієї держави, а не лише однієї території.

- Криза дошкульно вдарила по малому та середньому бізнесу, а він, як відомо, є найбільшим джерелом податків до місцевих бюджетів. Як сьогодні наповнюється бюджет області?

- Надходження до бюджету за січень виконані. Але я не хотів би дивитися на ситуацію крізь "рожеві окуляри", бо січень не є показовим місяцем у виконанні бюджету. Виконання відбулося за рахунок багатьох платежів, які мали бути сплачені у грудні минулого року. Через те, що їх відклали  на січень, ми маємо зараз виконання бюджету.

Є й інші тривожні тенденції, за якими можна спрогнозувати, що виникнуть проблеми з виконанням дохідної частини бюджету. Оскільки 90% дохідної частини обласного бюджету становить податок на заро­бітну плату, то зростання заборгованості із її виплати свід­чить про те, що надходження цього податку також будуть під питанням. Взявши до уваги показники на 1 січня 2008 року і на 1 січня 2009-го, можна за­уважити, що заборгованість із виплати заробітної плати зросла у 2,4 раза. І якщо така тенденція збережеться, то проблеми будуть не лише з наповненням дохідної частини бюджету, але й з Пенсійним фондом. Основне завдання влади зараз - контролювати збереження робочих місць і виплати заробітної плати.

- На порозі - посівна. У кризових умовах в області вона відбудеться?

- Я думаю, що на сесії 3 березня ми ухвалимо програму підтримки села. Цього року в обласному бюджеті передбачаємо сім мільйонів гривень на підтримку програм, які стосуються сільського господарства. За ці кошти, зокрема, розпочнемо весняно-польові роботи. Програма стосується всіх форм власності - й індивідуальних сільських господарств, і великих фермерських.

Чому я кажу, що сподіваюся, що вона буде прийнята? Тому що вона вже готова і подана до обласної ради Головним управлінням агропромислового розвитку ЛОДА. Якщо депутати не матимуть зауважень, то ми повинні проголосувати за цей документ, а відтак відкриють фінансування. Чи багато це, чи мало - сім мільйонів гривень? Минулого року ми виділили більше коштів - дев'ять мільйонів. Але для порівняння - наші сусіди тернополяни виробляють біль­ше сільськогосподарської продукції, ніж ми. Зернових, наприклад, удвічі більше - міль­йон тонн проти наших 500 тисяч. Тож у них на програму сільського господарства торік виділили півмільйона гривень. Цього року в нас менші можливості у зв'язку з кризою, але це достатня цифра, аби підтримати наше село. Ці програми дають свій результат. Ми говорили про кризу: падіння зачепило багато галузей, найбільше - будівництво, транспорт, машинобудування, переробку продуктів нафтохімії, натомість сільське господарство дало нам зростання валового показника +10% у січні 2009 р., в порівнянні з січнем 2008-го. В основному це два напрями - виробництво м'яса птиці та яєць.

- Торік в обласній раді урочисто прийняли програму розвитку села. Однак сьогодні не чути жодних конкретних результатів.

- Усі почують, що конкретно зроблено. Було домовлено, що перед тим, як прийматимуться програми розвитку села, ми обов'язково слухатимемо звіт про виконання програм 2008 року.

- Ще напередодні нового року один із депутатів облради заявив про те, що "при уряді Віктора Януковича ситуація з фінансуванням сфери житлово-комунального господарства була стабільною і кошти надходили вчасно і в повному обсязі". Це означає, що чинний уряд не так ефективно працює у цьому напрямі?

- При уряді Януковича діяли спеціальні програми з ЖКГ, зокрема, "Ліфти", "Вода" та інші. Я критично ставився до тих програм, бо нам не треба, щоб на рівні держави приймали програми для ЖКГ. Нам треба, аби тими коштами, які виділяються, могли розпоряджатися безпосередньо територіальні громади. Не можна оці­нювати фінансування 2007 року і 2009-го, бо є різна еконо­мічна ситуація. Навіть за тими програмами 2007 року ми мали серйозне недофінансування. Тому таке порівняння є некоректним.

Я пригадую, наприклад, програму 2007 року "Ліфти". Цією програмою могла скористатися громада, яка має ліфтове господарство. А якщо Турківський чи Жидачівський райони не мають ліфтового господарства - то вони нічого не отримають. Те ж саме стосується програми "Вода". Тому кожна громада повинна мати свою програму ЖКГ.

- Як вам працюється після звільнення заступників? Роботи побільшало?

- Працюється значно складніше. Львівська область є прикордонною, тут розміщено багато консульств, відбувається прикордонне співробітництво. Інколи неможливо виконати на належному рівні усі представницькі функції. Скажімо, учора в Києві була важлива нарада, яку проводив  Голова Верховної Ради. Там необхідно бути голові обласної ради, бо вона стосується законодавства про розвиток місцевого самоврядування. Натомість того дня до Львова приїхали 50 дипломатичних місій, з якими теж треба було зустрітися. А в суботу планується візит двох президентів - Польщі та України... А ще ж є питання відпустки або хвороби.   

- Чи не плануєте колись знову повернутися до практики кількох заступників?

- Сьогодні законодавство це дозволяє, бо є відповідні зміни до закону про місцеве самоврядування. Але це - питання ради, ми ще цього не обговорювали.

- Коли буде звіт голови обласної ради?

- Я думаю, звіт буде наступної сесії, яка відбуватиметься наприкінці березня - на початку квітня. Практично він уже готовий, його треба роздати депутатам для ознайомлення, щоб і вони були готові опонувати і критикувати.

- Як Ви оцінюєте рівень політичної співпраці в обласній раді, беручи до уваги те, що відбувається у парламенті?

- Якщо оцінювати рівень співпраці у ЛОР з проекцією на парламент, то у нас взаємодія значно щільніша. Обласна рада працює ритмічно - всі рішення, які треба приймати, ухвалюються оперативно і фахово. Це тому, що тут є люди, які ближче до виборця.