Україна має бюджет на наступний рік. 263 нардепи проголосували за основний кошторис держави о четвертій годині ранку 25 грудня. Фактично за документ проголосувала ситуативна більшість – “Блок Петра Порошенка”, “Народний фронт”, Радикальна партія та “Відродження”. Не підтримали бюджет “Самопоміч”, “Батьківщина” і “Опозиційний блок”.
Документ отримав багато критики, “ганебним” його називали навіть ті, що зрештою проголосували “за”. І навіть, не відстоюючи позицію тієї чи іншою політ сили, розуміємо, що процедура ухвалення бюджету знову продемонструвала найгірші риси української політики. Голосували вночі, проект роздали перед самим голосуванням, правки вносили у останній момент “з голосу”.
Зазначимо, що нічне ухвалення держбюджету напередодні Нового року є вже традицією для України. Торік парламент взагалі спромігся проголосувати за головний фінансовий документ держави тільки о 4.24 ранку 29 грудня.
Тоді прем’єр Арсеній Яценюк одразу ж заявив, що держбюджет коригуватимуть залежно від результатів перемовин із МВФ. Зрештою, були й зміни до бюджету, і МВФ розпочав кредитну програму для України. От тільки з чотирьох запланованих на цей рік траншів ми отримали тільки два… І ось знову напередодні 2016-го потрібно було виконувати умови МВФ (тепер вже для продовження кредитування). І знову одразу після ухвалення бюджету розуміємо що в документ будуть вносити зміни залежно від реальної економічної ситуації. Власне збалансованість цього бюджету має ще перевірити МВФ.
фото: Olga Ivashchenko “З цим бюджетом все тільки починається, починається дуже серйозна аналітика і формування нової економічної політики на 2016 рік”, – заявив спікер Володимир Гройсман і додав: те, що бюджет таки ухвалили, не дозволило дестабілізувати ситуацію в Україні, згадавши про те, що тепер на часі переформатування уряду. Тут тільки зазначимо, що тепер у парламентарів – канікули. Нардепи зберуться в сесійному залі під куполом аж 22 січня. Тоді, ймовірно, й обговорюватимуть ротації у Кабінеті Міністрів.
Можна очікувати того, що фракції, які найбільше критикували уряд, знову порушуватимуть тему відставки прем’єра Арсенія Яценюка і знову будуть суперечки, і знову протистояння в коаліції…
“Бюджетна” ніч
Але тепер про все за порядком. Ухваленню бюджету передували тривалі пошуки компромісу між урядом і парламентом. Цього року проблему посилили й плани провести податкову реформу. Але, зрештою, ще минулого тижня стало зрозуміло, що новий Податковий кодекс відкладається до наступного року, натомість зараз просто вноситимуть зміни до старої податкової бази. Разом із тим 17 грудня спікер Володимир Гройсман створив робочу групу з парламентарів та урядовців, які мали за тиждень домовитись про всі бюджетні нюанси, щодо яких кілька місяців не дійшли згоди.
Цього тижня нардепи навіть встигли провалити низку законопроектів із бюджетного пакета, але 24 грудня стало зрозуміло, що шляхів назад усе менше. З третьої спроби парламент вирішив працювати, поки не буде ухвалений Держбюджет-2016. Вдень депутати голосували за проекти з “бюджетного пакета”, зокрема ухвалили зміни до Бюджетного кодексу. Не виходило завжди з першого разу, та все ж… Нардепам вдалося ухвалити зміни й до Податкового кодексу. За зміни до Податкового кодексу загалом проголосував 251 нардеп, з усіх фракцій і груп жодного голосу не дали лише “Батьківщина” і Радикальна партія.
Після змін уряд зібрався на закрите засідання, аби скоригувати проект бюджету. Проект бюджету нардепи отримали вже в ніч на 25 грудня. Коли депутати проголосували за бюджет, ми вже знаємо.
Що отримали?
Передбачені доходи на 2016 рік становитимуть 595 мільярдів 81 мільйон гривень. Цей показник збільшили порівняно з попереднім проектом закону, де він дорівнював 564 мільярдам 570 мільйонам гривень. Натомість видатків, які затвердили на рівні 667 мільярдів 733 мільйонів гривень, стало менше (раніше документ пропонував затвердити їх на рівні 674 мільярдів 83 мільйонів гривень).
Граничний обсяг дефіциту не змінили – його очікують у розмірі 83 мільярдів 694 мільйонів гривень (3,7% прогнозного ВВП). Він менший порівняно з цьогорічним дефіцитом, який становив 4,1% від внутрішнього валового продукту. Граничний обсяг державного боргу 2016-го не повинен перевищити 1,5 трильйона гривень. Тобто він зросте на 7,7%.
Соціальні стандарти
Проект Держбюджету-2016 також передбачив поетапне підвищення мінімальної заробітної плати. З 1 січня вона становитиме 1 тисячу 378 гривень, з 1 травня – 1 тисячу 450 гривень (+5,2%), а з 1 грудня – 1 тисячу 550 гривень (+6,9%). Ці показники порівняно з попереднім проектом не змінилися, як і сума прожиткового мінімуму, яку передбачили в розмірі 1 тисяча 330 гривень з 1 січня 2016-го, з 1 травня – 1 тисяча 399 гривень (+5,2%), а з 1 грудня – 1 тисячу 496 гривень (+6,9%).
Прожитковий мінімум та мінімальна зарплата до грудня 2016-го зростуть на 12,1%. Ті ж 12% становитиме інфляція. Арсеній Яценюк нагадав, що цього року соціальні стандарти зросли на 13% для пенсіонерів і 19% для державного сектору.
Видатки на оборону та безпеку заклали на рівні 113 мільярдів 6 мільйонів гривень, або 5% ВВП. Ннатомість на Національну академію наук витратять 2 мільярди 50 мільйонів гривень (0,3% ВВП).
Бюджет розробляли з розрахунком на те, що один долар коштуватиме 24,1 гривні, а ВВП 2016-го має зрости на 2%.
Арсеній Яценюк наголосив: уряд підтримав усі пропозиції депутатських фракцій, які спрямовані на економічну стабілізацію країни. Так, у бюджет МЗС додали ще 124 мільйони гривень до раніше передбачених 200 мільйонів. Це обґрунтували тим, що робота дипломатичного корпусу для України зараз украй важлива.
Оподаткування
Підбиваючи підсумки нічного засідання, міністр Наталія Яресько тішилася тим, що вдалося зменшити податкове навантаження, зменшивши прямі податки. Зокрема, знизили ставку єдиного соціального внеску (ЄСВ) до єдиної – 22%, а для фізичних осіб цей податок узагалі скасують! З 1 січня зменшать і рентні платежі на видобуток природного газу. Імпортного збору також не буде. Міжнародну технічну допомогу не оподатковуватимуть і запровадять електронну акцизну накладну, що детінізує ринок пального, переконана Наталія Яресько.
Глава уряду Арсеній Яценюк пояснив: податок на заробітну платню, єдиний соціальний внесок, був тягарем для бізнесу, працівника й роботодавця. Тепер, наголосив він, ЄСВ буде меншим удвічі (замість 41% становитиме 22%).
фото: facebook.com.chesno.movement Ставку на доходи фізичних осіб пропонується встановити на рівні 18% (для дивідендів залишається ставка 5%). Чи не найбільше дискусій викликала норма про оподаткування аграрної промисловості. “Аби врегулювати питання спеціального оподаткування ПДВ аграріїв, пропонують запровадити розподіл сум ПДВ у пропорції, яка залежатиме від виду сільгосппродукції, а саме: при реалізації зернових і технічних культур, а також великої рогатої худоби і молока 15% податку буде на спеціальних рахунках сільгосппідприємств, а 85% зараховуватимуть на основний електронний рахунок, з якого після подачі декларації, згідно зі спецрежимом, задекларовані суми переказуватимуть до бюджету, а зайві гроші повертатимуть”, – пояснила нардеп Ніна Южаніна Радіо Свободі. При реалізації іншої продукції такий розподіл становитиме 50 на 50.
У документі змінили й розміри акцизного збору: акцизи на спирт і алкоголь збільшуються на 50%, на пиво – на 100%, на вина, крім натуральних виноградних, – на 100%, а на слабоалкогольні напої – на 300%. Передбачається, що акциз на тютюнові вибори і тютюн збільшиться на 40%. Акциз на пальне – на 13%, щоправда, аж з 1 квітня 2016 року.
Децентралізація
Державний фонд регіонального розвитку не залежатиме від умов, які можуть затримати розвиток об’єднаних територіальних громад, переконаний Геннадій Зубко, віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
“У Державному фонді регіонального розвитку на 2016 рік передбачені 3 мільярди гривень. Додатково на соціально-економічний розвиток регіонів виділені 1 мільярд 940 мільйонів гривень. Разом це становить 4 мільярди 94 мільйони гривень, що перевищує суму, передбачену раніше, – 4 мільярди 64 мільйони гривень. Та головне – субвенція на підтримку інфраструктурних проектів об’єднаних територіальних громад становитиме 1 мільярд гривень”, – повідомив він.
З його слів, кошти цього фонду спрямують на розвиток інфраструктури та адміністративних центрів у громадах. Вже з 1 січня 2016-го відкриють прямі бюджетні розрахунки для 159 об’єднаних територіальних громад, які матимуть зв’язок з Державним казначейством, оминаючи області та райони.
Для цих громад передбачили 284 мільярдів 9 мільйонів гривень на базову дотацію; 1 мільярд 6 мільйонів – на освітню та 844 мільйони – на медичну субвенції. “Окрім того, об’єднані територіальні громади отримають 60% від надходжень ПДФО (податок на прибуток) на рівні з містами обласного значення”, – додав Геннадій Зубко.
Місцевим бюджетам окупованих територій Донецької та Луганської областей, де органи місцевого самоврядування тимчасово не виконують своїх повноважень, уряд передбачив дотацію – 96 мільйонів гривень. Ці гроші там отримують після повернення територій під український контроль. 40 мільйонів гривень передбачили й для Меджлісу кримськотатарського народу та кримськотатарського телеканалу “АТR”.
Політичні видатки
Не врахували в попередньому, проте надолужили у новому проекті фінансування новостворених органів, які повинні боротися з корупцією. “Нам роздали порівняльну таблицю держбюджету, де на потреби НАБУ (Національного антикорупційного бюро) передбачили 486 мільйонів гривень, а на Антикорупційну прокуратуру – 74 мільйони. Бюджет Генпрокуратури в 2016 році становитиме 3 мільярди 2 мільйони гривень”, – розповів Радіо Свобода депутат від “БПП” Сергій Лещенко. Цих грошей, на думку парламентаря Антона Геращенка, вистачить, щоби платити гідну заплату правоохоронцям, і для того, щоби вони могли протистояти зовнішньому впливу.
Новостворене Агентство з питань виявлення, розшуку та розпорядження активів, отриманих під час розслідування корупційних злочинів, отримає від держави 25 мільярди 2 мільйони гривень.
Крім того, Лещенко зазначив: вдалося вибити гроші на фінансування партій з держбюджету в достатньому обсязі – 391 мільйон гривень. На думку Антона Геращенка, це європейський підхід до боротьби з політичною корупцією.
Бюджетний абсурд
Без курйозів у документі не обійшлося. Мустафа Найєм, заступник голови фракції “БПП”, на своїй сторінці у Facebook звернув увагу на те, що в бюджеті на 2016 рік 24 мільйони гривень передбачили на організацію Всеукраїнського фестивалю патріотичної пісні “Будь вільним”. Після зауваження Арсеній Яценюк пообіцяв, що цю статтю вилучать, а передбачені кошти перейдуть Міністерству закордонних справ.
Мустафа Найєм зауважив, що витрати на Державне управління справами (ДУС) становлять 1 мільярд 2 мільйони гривень, а на діяльність всього парламенту – 933 мільйони.
Також абсурдною здається стаття, що передбачає… фінансування ЄВРО-2012. Сума, передбачена на підготовку чемпіонату, становить 136 тисяч 700 гривень.
Також Мустафа Найєм помітив, що найбільше грошей з державного бюджету отримає Вінницька ОДА – 169 мільйонів гривень, натомість Київська та найбільша з областей Одеська ОДА отримають менше (165,2 млн та 158,8 млн відповідно).
фото: Hanna Hrabarska “Цей бюджет повний родзинок. 95 мільйонів закладено на ремонт декоративних приміщень для української влади. Це в три рази більше, ніж на утримання всієї системи омбудсмена. А якщо скласти спеціальні програми по ДУСу та Мистецькому арсеналу, отримаємо 150 мільйонів у нікуди”, – цитує критику Юлії Тимошенко Радіо Свобода.
І справді, “Мистецький арсенал” в документі згадали двічі, виділяють на нього мільйон доларів: 16 мільйонів 78 тисяч гривень на “фінансову підтримку Національного камерного ансамблю “Київські солісти”, Національного культурно-мистецького комплексу “Мистецький арсенал”; і 25 млн грн на “створення Культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал”. Про це пише на своєму Facebook Володимир Вятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.
Проте на інші важливі культурні проекти держава грошей не знайшла. “Цьогоріч в бюджеті для створення Музею Майдану до бюджету Інституту національної пам’яті додано — 0 (нуль, не шукайте додаткових цифр). Лише дописано “для Музею Революції гідності”. Сподіваюся, в 2016 році таки вдасться переконати парламент. Адже тільки там, де пам’ятають загиблих, будуть ті, хто захищає живих”, – зазначає пан Вятрович.
Нічні суперечки і їх продовження
Тепер треба очікувати реакції МВФ, до якого буде направлений фінальний варіант документа із усіма правками. “Отримання наступного траншу МВФ та іншої, пов’язаної з ним фінансової підтримки, залежить від того, чи залишився бюджет після всіх змін в Раді таким, що відповідає цілям нашої програми з МВФ, тобто чи залишився він збалансованим та відповідальним””, - написала у Facebook міністр фінансів Наталія Яресько.
Якщо говорити про оцінки від українських експертів, то, як передає “Радіо Свобода” голова Комітету економістів України Андрій Новак зазначає, що у бюджеті зв’язані у клубок економічні інтереси партій та фінансово-промислових груп з одного боку, з іншого – вимоги міжнародних донорів до його збалансованості. Цей бюджет може зупинити економічне падіння, але не приведе до зростання.
Ті парламентарі, котрі голосували за держбюджет виправдовувались тим, що залишити країну без основного фінансового документа було б ще гірше. З цим важко не погодитись.
Цікаво, що свою позицію щодо бюджету вночі 25 грудня раптово змінив Олег Ляшко. Він разом із більшістю фракції Радикальної партії проголосував “за”. І це при тому, що ця політсила вже не входить до коаліції.
“Радикальна партія в опозиції до влади, але Радикальна партія не в опозиції до українського народу і ми розуміємо, що Україна має бути з бюджетом. Саме тому наша фракція голосуватиме за ваш бюджет, за ваш ганебний бюджет”, - ось що заявив Олег Ляшко із трибуни парламенту, звертаючись до Арсенія Яценюка.
Натомість Юлія Тимошенко слова дотримала і її фракція не голосувала. Прем’єр Яценюк визнав, що бюджет недосконалий, заявляючи, що “можемо витрачати лише те, що заробляємо” і нагадуючи про зростання соціальних стандартів на 12%. Тут можна багато говорити про те, скільки ми можемо витрачати, але не можна забувати, що бюджет є дефіцитним.
“Той хто проголосує, той візьме на себе ношу. Той, хто цього не зробить – кине країну у прірву”, – говорив своєю чергою голова фракції “БПП” Юрій Луценко. Ця фракція у кількісному показнику дала найбільше голосів за бюджет, хоч незгідні також були. Тим часом дива дисципліни продемонстрував прем’єрський “Народний фронт” – всі прийшли і всі проголосували “за”.
“Самопоміч” закликала відкласти остаточне ухвалення бюджету на понеділок, але до цього ніхто не дослухався. “Ми повинні спільно вимагати негайної відставки прем’єр-міністра з Кабінету міністрів. Якби він був людина, після вчорашніх 25 млн грн на пісню, людина честі, він би сьогодні написав ввічливо заяву і виконував обов’язки до призначення нового прем’єр-міністра… Ми будемо аналізувати кожну статтю, у нас є маса питань, там тільки по духу, напевно, півмільярда гривень можна зібрати і віддати на медицину. Там не менше 100 млрд грн можна зібрати неефективно призначених коштів”, - заявив вже зранку 25 грудня в кулуарах парламенту лідер фракції “Самопоміч” Олег Березюк.
Зазначимо, що із цієї фракції бюджет-2016 підтримав лише член бюджетного комітету Ярослав Маркевич. Зважаючи на те, як у цій політсилі чинять із тими, хто голосує всупереч лінії партії можна було подумати, що Маркевича виженуть, але заступник голови фракції Єгор Соболєв вже заявив, що цього не буде, і що в них “немає диктатури”.
фото: Olga Ivashchenko Цілком прогнозовано бюджет не підтримав “Опозиційний блок”. Але “душку” голосуванню додали загалом 38 голосів від депгруп “Воля народу” та “Відродження”. Без них ухвалення кошторису держави не було б під дуже великим питанням. І не обійшлось без скандалу. Нардеп Микола Томенко і так останнім часом немало критикував владу, а після нічного голосування вирішив вийти із фракції “БПП” і коаліції. Він заявив, що бюджетне голосування продемонструвало фактичне створення нової коаліції разом із “екс-регіоналами”.
“Реальний текст бюджету отримали кілька десятків народних депутатів. Я думаю, що кілька з них навіть встигли прочитати його до кінця. Насправді, ключові речі ніхто не сказав. Цей бюджет фактично написаний під кальку Міжнародного валютного фонду. І в прикінцевих положеннях фактично зупинені 37 соціальних та гуманітарних законопроектів. Якщо ви подивитеся пункт 6-й прикінцевих положень, ви побачите, що всі закони, які регулюють підтримку і функціонування освіти, культури, спорту, чорнобильські проблеми, та питання ветеранів війни, будуть виконуватися лише в тій частині і в тих розмірах, які спеціальним рішенням Кабмін визначить в залежності від того, скільки в нього грошей… Я не можу нести відповідальність за нову урядову коаліцію разом із Партією регіонів і нову коаліцію, яка в інтересах отримання кредитів і збереження при владі могла ухвалити документи проти власного народу”, - так пояснив свій крок журналістам учора в парламенті Микола Томенко, повідомляє “Українська правда”.
Що насправді відбуватиметься з коаліцією побачимо вже у наступному році, бо як уже зазначалось, зараз у нардепів будуть канікули. Але, навіть відкидаючи категоричність висловлювань Томенка про нову коаліцію, треба розуміти, що хоч “Самопоміч” і “Батьківщина” навряд чи вийдуть з коаліції, внутрішні суперечки і так нестійкої більшості у ВРУ загострюються ще більше. А надалі нас ще очікують голосування за конституційні зміни…
Експерти ж нині, коментуючи нічне голосування за бюджет, зазначають, що ситуативна більшість щодо цього важливого питання створює ще більше небезпек для прем’єрства Яценюка. Політичний експерт Костянтин Матвієнко у блозі на “Українській правді” зазначає, що підтримка урядового проекту держбюджету є основною ознакою належності до правлячої коаліції.
“Загрози та небезпеки, які створює для країни держбюджет – 2016 проявляться буквально на самому початку наступного року і стануть предметом звинувачень та конфліктів серед, тих хто за нього цієї ночі проголосував. Нова більшість не має опори у суспільстві, відтак є тимчасовою, ситуативною та безперспективною. “Вотум довіри” уряду, який висловлений нею голосуванням за проект Держбюджету направду є пасткою. Тепер уряд публічно узалежнив себе від інтересів антиєвропейськи та антиукраїнських – проросійських сил, у такий спосіб наблизивши свою відставку”, - зазначає експерт.
Водночас голова Центру політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко каже, що ніякої нової коаліції для підтримки Арсенія Яценюка немає, але йде тактична гра щодо його прем’рства. “Голосуючи за Бюджет, голосували не за прем’єрство Яценюка. Просто всі розуміли, що провалений Бюджет створить масу проблем”, - зауважує Фесенко, інформує “Слово і Діло”.
Він також прогнозує, що наступного року Україна матиме нового прем’єра.