Вчетверте перевибори: навіщо і коли?
“Пошта” з’ясовувала, чи ймовірні дочасні парламентські вибори у 2016-ому, хто від них виграє, а хто програє і яке значення у цьому політичному пазлі має грудень 2015-го
фото: dt.ua
Експерти вкотре застерігають: якщо суперечки в парламенті загостряться, Президент може розпустити Раду і призначити дострокові вибори вже на 2016 рік. А розбіжності виникають усе частіше…
Почалися вони після падіння підтримки уряду Яценюка, що відбулося в лютому 2015-го. У липні проголосували за закон про валютні кредити, у серпні – за зміни до Конституції – саме це розхитало порозуміння між членами коаліції, що врешті-решт закінчилося виходом із неї Радикальної партії на чолі з Олегом Ляшком. Відтоді розмови про розпад коаліції “Європейська Україна” спалахують із кожною бійкою у Верховній Раді. Яблуком розбрату тут є і мінський процес та події на сході, і статус, який варто надати Донбасу, а ще кадрова політика в Кабміні. Скоро і Держбюджет-2016 розглядатимуть… За таких умов призначення дострокових виборів є ймовірним, але чи потрібним?..
Хто хоче перевиборів?
Місцеві вибори – 2015 засвідчили: після останнього голосування до парламенту у 2014-ому політичний ландшафт змінився. Партія влади – БПП “Солідарність” – потроху втрачає підтримку. Згідно з підрахунками інформаційно-аналітичного центру RATING Pro, вона набрала 19,4% голосів, а це поступається минулорічному показнику у 22%. Натомість УКРОП, заробивши 7,3%, і “Батьківщина” з рівнем довіри 12% суттєво наростили свої рейтинги завдяки тому, що критикували владу (на виборах 2014-го УКРОПу не було, а “Батьківщина” мала 5,7%). “Опозиційний блок” також покращив свій результат порівняно з минулим роком – із 9% довіра до нього зросла до 12%.
Кожній із цих партій місцеві вибори продемонстрували: на дострокових виборах до парламенту вони могли отримати більше голосів, ніж у 2014-ому, отже, могли би провести більше своїх представників до нової Верховної Ради й утворити нову коаліцію, та вже на своїх умовах. “…коаліція, що могла стати останньою надією на відродження України, зруйнувалася. У країні парламентська криза, яка породить навесні позачергові парламентські вибори”, – писав про перевибори Ради на своїй Facebook-сторінці ще у вересні нардеп, представник УКРОПу Віталій Купрій.
Хто не хоче дострокових виборів?
Натомість “Самопоміч”, набравши на місцевих виборах – 2015 лише 6,3% (майже на 4% менше, ніж на парламентських у 2014-ому), у перевиборах не зацікавлена, як і “Блок Петра Порошенка”. Президентові не хотілось би змінювати розстановку сил у законодавчому органі. Хоч і з меншим рейтингом, проте його партія набрала найбільше підтримки на місцевих виборах, а в нинішній коаліції становить більшість, тобто може просувати певні рішення.
За 24 роки незалежності українці вже тричі голосували на дострокових виборах
Про те, що Президент виборів не хоче, в ефірі програми “Свобода слова” на телеканалі ICTV заявив і голова фракції “Об’єднання “Самопоміч” у Верховній Раді Олег Березюк. “Я поставив пряме запитання: “Пане Президенте, ви хочете дострокових парламентських виборів?” Президент відповів: “Ні”, – каже Березюк. Із його слів, на зустрічі лідерів фракцій із главою держави усі погодилися: довіра є надзвичайно важливою для збереження парламенту, а проведення виборів під час війни надзвичайно небезпечне.
Про небажання йти на позачергові вибори свідчить і реакція голови БПП “Солідарність” Юрія Луценка. “Ми готові виграти як дострокові президентські вибори, так і парламентські. Останні місцеві вибори показали, що БПП виграв у двох третинах областей. Але ціна цього питання – більше мільярда гривень і півроку чергової політичної тріскотні замість роботи”.
Кожен депутат розуміє, що вибори в цій ситуації – прямий шлях до дестабілізації політичної ситуації у країні
Тим часом Володимир Гройсман, спікер парламенту і член партії Президента, в інтерв’ю DT.UA висловився ще категоричніше: “Кожен депутат розуміє, що вибори у цій ситуації – прямий шлях до дестабілізації політичної ситуації у країні. Це російський сценарій. Якби не було війни, безумовно, вибори були б шляхом до стабілізації. Зараз ні, тим паче в нинішніх умовах”.
“Позиція Гройсмана – позиція не політика, а людини, що боїться втратити своє місце”, – зазначає “Пошті” політолог Юрій Шведа. І справді, чи посприяють перевибори “доброзичливцям” України, чи політики просто не хочуть втрачати своїх місць? Це питання суперечливе. Хоча той аргумент, що Верховна Рада, яка завмерла в очікуванні свого розпуску, може провалити голосування за закони, необхідні для виконання угоди про асоціацію України з ЄС, проігнорувати складно.
Історія перевиборів в Україні: це було тричі
За 24 роки незалежності українці вже тричі голосували на дострокових виборах до Верховної Ради. У кожному випадку цьому передувала політична криза – ситуація, за якої політичні сили не можуть узгоджувати своїх дій, через що припиняються всі законотворчі процеси й послаблюється державний контроль.
Отож у 1994-ому, 2007-ому і 2014-ому парламент достроково складав свої повноваження. Зокрема, у 2014 році, після втечі Януковича, новообраний Президент Петро Порошенко призначив перевибори. ВРУ VIII скликання працює, а от чи добре – кожен робить висновки сам.
фото: sidcdn.net
1993 рік. У Донбасі почався безстроковий страйк шахтарів, який міг перерости в затяжну економічну кризу. Після переговорів із президентом України Леонідом Кравчуком Верховна Рада постановила провести у 1994-ому дострокові парламентські та дострокові президентські вибори.
2007 рік. Президент Віктор Ющенко не хотів погоджувати Тимошенко на пост прем’єр-міністра, пішовши на угоду з Януковичем, який очолив уряд. Але вже за кілька місяців партія тогочасного президента “Наша Україна” оголосила про те, що стає опозицією, відтак період із 2006-го по 2007-ий став відомим як “політична криза 2007 року”. 2 квітня 2007-го президент видав указ, яким наголошував на неконституційність коаліції, що складалася з політиків, які на виборах набрали меншу кількість голосів, ніж опозиційні. Зі слів президента, такий стан справ “спотворює результати народного волевиявлення.., є нехтуванням конституційних виборчих прав громадян України, призводить до ігнорування конституційного принципу народного суверенітету.., є реальною передумовою узурпації влади в Україні.., загрожує національній безпеці, спричиняє дестабілізацію політичної ситуації в державі, а також створює потенційну небезпеку державному суверенітету”. Цю підставу тоді визнали незаконною, а самі депутати розходитися відмовилися. І тільки після місяців переговорів дострокові вибори призначили на 30 вересня 2007 року в порядку, передбаченому законом.
Сценарії розпуску парламенту
Ст. 90 Конституції України чітко передбачає випадки, коли президент України після консультацій із головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді може оголосити про розпуск парламенту. Йдеться про такі випадки: 1) якщо впродовж місяця у ВРУ не сформували коаліцію депутатських фракцій; 2) якщо впродовж 60 днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформували його нового персонального складу; 3) коли впродовж 30 днів чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Ціна дочасних виборів – понад мільярд гривень і півроку чергової політичної тріскотні замість роботи
Тобто можна передбачити кілька сценаріїв розпуску Верховної Ради. По-перше, через суперечки з коаліції вийде така кількість депутатів, що вона перестане бути парламентською більшістю (якщо в ній залишиться 225 і менше народних обранців), а нової не створять упродовж місяця.
По-друге, незадоволення політикою Яценюка та його уряду змусить піти на кадрові зміни в Кабміні. Якщо прем’єра відправляють у відставку, а суперечки стосовно нової кандидатури глави уряду триватимуть понад два місяці, з’явиться причина для розпуску Верховної Ради.
По-третє: місяць Верховна Рада не виконуватиме своїх обов’язків через протест чи блокування її роботи окремими фракціями народних депутатів.
У кожному варіанті йдеться про високий рівень конфліктності, тобто перевибори – механізм погасити вогонь ворожнечі всередині владних кіл.
Чи потрібні перевибори українцям?
Незважаючи на спалахи суперечок, коаліція все ж існує, хоча згоди досягає заледве. Та не варто передбачати її розпад лише на підставі суб’єктивних чинників, зазначає у розмові з “Поштою” політолог Віталій Бала. Важливими є саме об’єктивні – відносини з ЄС, реформи і конфлікт на сході, а вони права на розпуск Верховної Ради наразі не дають.
Лише у грудні побачимо, як розвиватиметься ситуація. Тільки тоді можна буде говорити, чи будуть вибори, чи ні
Зрештою, чи варто розпускати народних депутатів через рік-два після того, як обрали їх на дострокових виборах? Як відомо, наступні місцеві вибори мали би відбутися у 2017-ому. Чи не забагато для громадян України голосувати чотири роки поспіль? Сама явка на нещодавніх місцевих виборах – 46,62% – наштовхує на думку, що українці від політики втомилися.
Політолог Юрій Шведа вважає, що загалом нічого страшного і надзвичайного у проведенні виборів нема: “Такі вибори – оцінка ситуації, підтримки політичних сил і політичних лозунгів”. Вони – прояв демократії, дають змогу змінити політичний процес, який відбувається в тому руслі, що жителям країни не подобається.
Зрештою, поки нема парламентської кризи, готуватися до дострокових виборів зарано. А чи вона буде, стане ясно вже у грудні – після голосування бюджету і звітування уряду.
Юрій Шведа, політолог:
– Думаю, що є високий ступінь імовірності проведення дострокових парламентських виборів. Чи не всі основні гравці в парламенті зацікавлені у цьому. Виняток, можливо, становить “Народний фронт”, рейтинг якого в результаті діяльності Яценюка, звичайно, дуже низький. Решта учасників – партії, які мають нині представництво у парламенті і достатньо високий рейтинг підтримки, хотіли б його збільшити та конвертувати в депутатські місця. Тому, на мою думку, вірогідність проведення дострокових виборів достатньо висока.
Немає однозначного ставлення у фракції БПП. Та ситуація, яка є в парламенті, дає їм змогу контролювати і проводити свої рішення. Але події показують, що чим далі, тим складніше управляти коаліцією, що є дуже серйозні розбіжності в коаліції. Не виключено, що вони приведуть до втрати контролю над парламентською більшістю.
Тому перед Президентом стоятиме така дилема: або переформатовувати більшість, залучаючи до неї фракції, які нині не входять до коаліції, роблять так звану ширку (але навряд чи її сильно підтримають у суспільстві), або йти на дострокові вибори і в такий спосіб покращити той результат, який є сьогодні.
Коаліції передусім потрібно вирішити питання прем’єра. Із таким рейтингом, який має Яценюк, і з такою здатністю проводити реформи ясно, що коаліція втрачатиме. Втрачатиме і Президент. Перше й основне питання, яке ставиться і всередині держави, і ззовні: ця людина й політична сила, яку вона репрезентує, не справляється з тими завданнями, які на неї покладені.
Не можуть здійснювати ефективну політичну владу ті політичні сили, які втратили свою підтримку. На жаль, у нас політики такі швидкоплинні, що ті, які вчора були лідерами симпатій виборців, сьогодні їх цілком втрачають. Тому той факт, що вибори проводитимуть часто (може, навіть частіше, ніж хотілось би на якомусь певному етапі), це певне чистилище – ротація, яка мобілізовуватиме і політичні сили, і депутатів, які змушені будуть звітувати перед виборами. Нині є настрої розпустити цю Раду як неефективну і провести позачергові вибори.
Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій, політолог:
– Усе, що зараз активно говорять про дострокові парламентські вибори, на мою думку, має стосунок тільки до інформаційної площини таких заяв, бо об’єктивних причин сьогодні на проведення дострокових виборів нема. По-перше, потрібно прийняти у грудні Держбюджет-2016 і послухати звіт уряду – тоді все буде ясно.
Саме після цих подій – заслуховування уряду та голосування бюджету (залежно від того, в який спосіб це відбуватиметься, яким буде сам бюджет) – можна буде зрозуміти, чи буде парламентська криза, яка може перерости в політичну для того, щоби вийти на дострокові вибори. Поки цього не сталося, всі розмови, на мою думку, є певним заклинанням.
Зараз інформаційні меседжі виглядають достатньо спекулятивно, бо у парламенті майже нема фракції, яка би на 100% була зацікавлена в перевиборах. Якщо говорити про “Народний фронт”, то він на 100% не зацікавлений у дострокових парламентських виборах, бо для нього це шлях у нікуди (як і для багатьох інших політичних діячів у парламенті). Цей шлях самозбереження може бути одним із головних запобіжників, аби тих дострокових виборів, про які всі багато дуже говорять, не відбулося.
Ще раз наголошу: лише у грудні побачимо, як розвиватиметься ситуація. Тільки тоді можна буде говорити, чи відбудуться вибори, чи ні.
Зараз перевибори можуть відбутися лише з точки зору суб’єктивних причин (якісь особисті моменти всередині коаліції, амбіції), що можуть так чи інакше стати каталізатором парламентської кризи. Але уявімо собі, що через якийсь місяць, зразу після Нового року чи за два місяці починається активізація дій у Донбасі. Далі – не голосується у другому читанні Конституція, тобто нема децентралізації, зокрема в контексті питання стосовно Донбасу. Це свідчить про що? Що мінські домовленості зриваються. Була зустріч у Парижі, на якій обговорювали продовження мінських домовленостей на 2016 рік, бо вони 31 грудня 2015-го закінчуються. Тобто “наші” ще раз зустрічатимуться, аби вимагати їх виконання. Ви бачите, скільки є об’єктивних чинників, які так чи інакше визначають, чи будуть вибори, чи ні.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
