Вибори – довгий і складний процес. А в контексті нових правил – ще й надзвичайно непередбачуваний. І багато чого в розстановці політичних сил вирішують не тільки бюлетені, які виборці опускають в урни, але й виключно технічні, адміністративні і політологічні нюанси. До них належить і “нарізка” округів, і робота виборчих комісій, і особливості політичної пропаганди.

Вже сформовані деякі ТВК: обласного, районного рівнів, а також у обласних центрах та містах обласного значення. Вони формуються за поданнями політичних партій. Гарантовану квоту мають лише партії, фракції яких зареєстровані у Верхов­ній Раді. Всі інші партії, які хочуть делегувати своїх представників на роботу в комісії, повинні подавати кандидатури, серед яких пізніше проводиться жеребкування. 

Партійний склад ТВК на Львівщині є доволі строкатим. Згідно даних, які підсумувала Громадянська мережа ОПОРА і Комітет виборців України, до ТВК що вже сформовані в нашому регіоні, входять представники 22 політичних сил. Найбільше представників комісій у партій, які мають сформовані парламентські фракції у Верховній Раді. В кожну ТВК ці політсили можуть подати двох осіб без жеребкування. Винятком є лише “Опозиційний блок”, який зареєстрував лише 6 представників у комісіях. Лідер за кількістю місць, політична сила Президента – “Солідарність”. У них 87 представників у ТВК, з них 14 на керівних посадах. Недалеко “Батьківщина” – 82 представники (14 на керівних посадах). Далі ідуть “Самопоміч” (67 членів, з яких 13 керівного складу) і Радикальна партія Ляшка (67 членів, з яких 12 керівного складу. Серед членів комісій також багато “фронтовиків”, які на вибори не збираються. У політсили прем’єра 60 членів комісій, з яких 9 керівного складу. Загалом до складу комісій потрапили і відносно маловідомі партії, як-от “Соціалісти”, “Нова держава” тощо.

Згідно даних КВУ – близько 30% членів львівської обласної і львівської міської ТВК не мають досвіду роботи на виборах. Це достатньо високий показник, і, скоріш за все, цим людям буде важко “влитись” у передвиборчу роботу. А в контексті зміни виборчого законодавства непросто буде і тим членам комісій, які мають попередній досвід, оскільки виборча інженерія повинна працювати за зовсім іншими правилами. Дещо менше завантажені роботою ДВК, однак труднощі у їхній роботі все-таки виникатимуть через те, що реальний термін роботи останніх становитиме тільки два тижні.

Львівський КВУ підняв ще одне важливе питання – оплату роботи членів ТВК. Держава лише символічно оплачує роботу членів ТВК і ДВК. Однак, якщо в ДВК роботи в членів комісії зазвичай менше, то у великих ТВК роботи часто багато. Тягар оплати зазвичай бере на себе партія, яка делегує певну особу в комісію. Більше того, значна частина людей і йде працювати в комісію, мотивуючись грошовою винагородою від партії чи кандидата.

До обласної ради Львівщини буде обрано 84 депутати. Відповідно кількість округів має збігатись із цим числом. На саме місто Львів припадає 16 виборчих округів. Якщо брати в розрізі районів, то найбільше округів буде в Пустомитівському і Яворівському районах – по 5. По Жовківщині буде 4 округи. Однак більшість районів області буде поділена на 2 або 3 округи.

Певною мірою існує диспропорція між львівськими міськими територіальними округами і районними. Згідно законодавства, кількість ТВО з виборів депутатів обласної ради, які утворюються на території міста, району, не може перевищувати 20% від загальної кількості територіальних виборчих округів, що утворюються на виборах до відповідної обласної ради, тому і кількість округів по Львівщині буде саме такою.

Однак на цих виборах диспропорція між кількістю львівських і районних округів буде на порядок меншою ніж на місцевих виборах 2010 року. Тоді у Львові було лише 2(!) виборчі округи з 58, на яких відбувались вибори по “мажоритарці”. Навіть на парламентських виборах 2012 і 2014 року, половина депутатів яких обиралась на мажоритарній основі, на Львів припадало більше нардепів, ніж обласних депутатів.

Однак диспропорція виборчих округів зберігається і в новому законі. Оскільки межі ТВО повинні проходити по наявних територіальних одиницях: містах обласного значення, районах тощо. Відповідно, якщо місто має статус обласного значення, то на його території має бути сформований як мінімум один виборчий округ. Прикладом цього є містечко Моршин, де кількість виборців не сягає і 5 тисяч. Відповідно, моршинський округ в обласній раді буде майже в кілька разів меншим за львівські.

Специфіка застосування нового закону про вибори дозволить певною мірою зменшити диспропорцію. Гібридні списки, які пропонує законодавство, передбачають, що в одному виборчому окрузі необов’язково повинен бути вибраним обов’язково один депутат. Обраними можуть бути і кілька кандидатів, а може не пройти жоден. Однак це спричиняє іншу проблему – окремі регіони чи населені пункти не матимуть свого представництва у відповідних радах. Тож проблеми представництва все одно виникатимуть.