Незважаючи на те, що календарне літо завершується, політично гаряча пора в Україні тільки починається. ЗМІ рясніють повідомленнями, що 31 серпня Верховна Рада може зібратися на позачергове засідання. Основною його метою буде голосування за президентський проект змін до Конституції в частині децентралізації. А дискусій і невдоволених ініціативами гаранта нині багато.

Про те, що їм прийшли sms-повідомлення про скликання позачергового засідання на 31 серпня, повідомили нардепи від “Блоку Петра Порошенка”. Водночас представники інших фракцій коаліції нічого про це не знають. Своєю чергою і прес-секретар спікера Володимира Гройсмана Дмитро Столярчук також каже, що остаточного рішення з цього питання ще немає, але воно з’явиться найближчими днями. Позачергове засідання парламенту проводитимуть на вимогу 150 депутатів або двох фракцій, або на вказівку спікера.

При цьому дата, яка попередньо озвучується  (31 серпня),  свідчить про не надто велике бажання нардепів переривати канікули. Нагадаємо, що 17 липня парламент не закрив свою другу сесію. Закриття мало відбутися 1 вересня і одразу ж розпочатися третя сесія. В екстрених випадках депутати могли зібратися на позачергове засідання будь-коли, але, вочевидь, зроблять це тільки напередодні того дня, коли й так мають вже бути у Києві. 

Останній день літа для позачергового засідання може свідчити й про те, що в Адміністрації Президента виникли проблеми зі збором необхідних голосів для ухвалення змін до Основного Закону. Парламент включив конституційний проект до порядку денного і скерував його до Конституційного Суду ще 16 липня, а вже 31 липня з’явився позитивний висновок КС.

“Самопоміч”, Радикальна партія за президентський проект не голосуватимуть. Критика президентського проекту лунає і з уст представників “Батьківщини”. 

“Ширяться чутки, що голосування по Конституції (“особливий статус” та централізація під Президента) збираються призначити на 31 серпня. Цікаво, що буде: вимкнене табло? Парасолька над Гройсманом? Втручання у систему “Рада”?  “Тітушки” в кулуарах? Вважаю, що це голосування не повинно відбутися, а дехто з фронтовиків узагалі думає, що всі, хто натисне кнопку “за”, вчинять злочин і мусять бути покарані”, – пише на своїй сторінці у Facebook нардеп від “Батьківщини” Ігор Луценко.

Низка незгідних, зрештою, може бути і в самій фракцій “Блоку Петра Порошенка”.  

“На мій погляд, сьогоднішній проект Конституції підлаштовується до інституту Президента. І в мене питання: чи потрібен нам такий сильний інститут Президента? Може, нам варто дивитися в бік парламентсько-президентського правління. І це все потрібно урегулювати. Будемо дискутувати”, – каже представник “БПП” Віктор Чумак, повідомляють УНН. І зауважує, що президентський проект голосуватиметься в першому читанні без змін, щоб до нього не вносили правок і щоб знову не довелося звертатися до Конституційного Суду за висновком. 226 голосів для першого читання Адміністрація Президента може назбирати. 

В цьому контексті цікаво буде подивитися, як голосуватиме вся фракція “БПП”, зокрема неофіційна група УДАРу в ній. А ще – як  проголосує “Народний фронт”. Один із її представників, Леонід Ємець, заявив, що йому нічого невідомо про скликання засідання ВРУ на 31 серпня. Раніше він заявляв, що в Україні треба вводити воєнний стан, а не змінювати Конституцію. І все це на тлі розмов про створення Порошенком та Кличком об’єднаної партії, а також імовірний спільний похід із ними на місцеві вибори команди прем’єра Яценюка.

Якщо ж повертатися до власне критики проекту змін до Конституції, то закиди в бік збільшення президентських повноважень стосуються створення в Україні нового інституту префектів (на зміну держадміністраціям) та їхнім повноваженням. Ще гарячішою є дискусія навколо вже згаданого особливого статусу Донбасу. 

Зауважимо, що прямої норми про це в Конституції не буде, але в перехідних положеннях повинне з’явитися посилання на закон про особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. 

Нещодавно група інтелектуалів та експертів у відкритому зверненні до Президента і парламенту вимагала накласти мораторій на зміни до Конституції нині або ж принаймні вилучити будь-які згадки про особливе самоврядування у Донбасі. 

“Пошта” уже повідомляла, що, на думку підписантів звернення, по-перше, нині запропоновані зміни до Конституції на руку Путіну; по-друге, попри те, що в країні не оголошений воєнний стан, ми живемо в умовах воєнного стану, які виникають незалежно від указу Президента. І в таких умовах змінювати Конституцію забороняє… сама Конституція.

Володимир Гройсман на відкрите звернення уже відповів на своїй сторінці у Facebook: “Саме зупинка процесу системних перетворень буде поразкою країни. Тому я переконаний, що ми не маємо жодного права, як би не було важко, зупиняти реформи, від яких залежить майбутнє країни… Не допустити реформу місцевого самоврядування, яка необхідна мільйонам наших громадян на всій території України, спекулюючи на темі Донбасу, це і є та пастка, в яку нас хочуть загнати, шантажуючи новим витком агресії на сході України. Але ж ми з вами люди розумні і цього не допустимо”.

Водночас спікер зазначив, що готовий до дискусії, але виникає питання, коли ця дискусія може відбутися? Після провалу президентську проекту?

Насамкінець зазначимо, що заступник голови ЦВК Андрій Магера у нещодавньому інтерв’ю “Лівому берегу” сказав, що згадка закону про особливе самоврядування у окремих районах Донбасу в прикінцевих положеннях з точки зору Конституції нічого не означає. 

“Все залежатиме від того закону, яким безпосередньо регулюються ці особливості місцевого самоврядування. Сьогодні їх можна розширити, а завтра звузити”, – вважає він. А дискусії навколо цієї теми пояснює наближенням місцевих виборів.