На чергових перемовинах у Мінську контактна група погодила текст документа про відведення від лінії зіткнення у Донбасі озброєння калібром менше 100 мм. Про це у вівторок ввечері заявили чинний голова ОБСЄ, очільник МЗС Сербії Івіца Дачич (на фото праворуч) та прес-секретар українського Президента Святослав Цеголко.
Зокрема, йдеться про поетапне відведення на 15 км танків калібром до 100 мм і мінометів як українською стороною, так і представниками так званих ДНР і ЛНР. Таким чином у Донбасі мала б бути створена 30-кілометрова зона безпеки по всій лінії зіткнення, як тягнеться на 389 км. Представник ОБСЄ у контактній групі Мартін Сайдік назвав таку домовленість першим позитивним результатом від діяльності робочих підгруп у Мінську. Втім, радіти зарано, адже той же Сайдік повідомив, що попри домовленість, жодного документу ще підписано не було. На це звертає увагу й український представник у підгрупі з питань безпеки, екс-прем’єр-міністр України Євген Марчук.
 |
фото: Reuters |
“Робоча група з проблем безпеки узгодила з російською стороною відведення і верифікацію важких озброєнь по всій лінії конфронтації… Тристороння контактна група підтвердила цей результат у присутності шефа ОБСЄ. Мова йде про створення 30-кілометрової зони безпеки по всій лінії зіткнення, куди ввійде і Широкине. Але по демілітаризації Широкиного узгодження не досягнуто, хоча є прогрес. Радість поки що невелика, тому що є ще процедура підписання з попередньою експертною проробкою в межах 1-2 днів і підписами, окрім України, Росії, ОБСЄ і обов’язковими візами Захарченка і Плотницького. А їх на саміті не було, а були їхні представники. А головне в тому, як ця домовленість буде виконуватись тією стороною”, – заявив Марчук увечері у вівторок, повідомляє газета “День”.
Домовленість з бойовиками мало чого варта
Ми ж щодня бачимо, як бойовики “виконують” уже підписанні домовленості, обстрілюючи позиції української армії та мирне населення по обидва боки лінії зіткнення. Ворожі обстріли не припинялись і впродовж вівторка, коли контактна група у Мінську обговорювала відведення озброєння калібром до 100 мм, і у середу. І при цьому кремлівські маріонетки використовували важку артилерію, яка вже давно мала бути відведеною. А ще на вихідних бойовики обіцяли, що в односторонньому порядку починають відводити озброєння калібром до 100 мм. Ніхто в це не повірив, ні в Україні, ні навіть в моніторинговій місії ОБСЄ. План у бойовиків простий: заявити про відведення своєї техніки, а після цього стріляти по українських позиціях, щоб викликати вогонь у відповідь, і кричати про порушення Україною мінських домовленостей. А коли такі провокації не вдаються, то бойовики самі стріляють по містах, які контролюють, і все рівно кричать про порушення сил АТО.
Глава ОБСЄ: разом із припиненням вогню ключовим питання є проведення виборів
“Тенденцією останніх днів залишається посилення концентрації живої сили та важкої військової техніки противника на ключових ділянках фронту. Йдеться, перш за все, про Вуглегірськ, північну частину Горлівки і західні райони Донецька. Саме тому на цих рубежах оборони противник постійно здійснює збройні провокації. Водночас на інших ділянках лінії зіткнення ситуація залишається достатньо спокійною”, – зазначив 22 липня на традиційному брифінгу речник Адміністрації Президента з питань АТО полковник Андрій Лисенко.
ОБСЄ за вибори
Щодо нових домовленостей про відведення озброєння, то навряд чи можна чекати їхнього підписання впродовж кількох днів. Вже згаданий чинний голова ОБСЄ Івіца Дачич заявив, що це питання треба вирішити до кінця літа, як і питання місцевих виборів на території нині окупованого Донбасу. У вівторок про це домовитись не вдалось, але Дачич заявив, що ОБСЄ виступає за такі умови виборів, з якими погодяться усі сторони. “Я прихильник того, щоб вирішити питання до осені. Восени очікується ключова подія – місцеві вибори. Всі питання мають бути узгоджені до дати їх проведення. Що стосується того, з чим я прийшов сюди, необхідно поважати мінські угоди, прискорити процес політичного врегулювання, треба повністю припинити вогонь, поважати припинення вогню. Потрібно виробити умови, з якими будуть згодні і Київ, і Донбас. Сказав керівникам підгруп, що позиція тристоронньої групи така: одне з ключових питань – проведення виборів крім припинення вогню”, – заявив у вівторок Івіца Дачич.
Загалом складається враження, що голова ОБСЄ прибув у Мінськ саме для просування питання виборів, що дуже насторожує. І що означають умови, з якими будуть згідні усі?! “Ми вимагаємо обговорення з Донбасом закону про вибори і переголосування в Раді за підсумками обговорень. Верховна Рада повинна переголосувати як по ньому, так і по поправках до Конституції України, оскільки вони не були ні узгоджені з нами, ні винесені на обговорення в рамках Мінського процесу. У текст Конституції необхідно внести опис і прописати постійну основу особливого статусу Донбасу”, – таку заяву у вівторок поширили представники “ДНР” та “ЛНР” Пушилін і Дейнего.
Для української влади надважливим завданням тепер є не потрапити у глухий кут, пішовши на занадто великі поступки
І не забуваймо, що російські маріонетки раніше заявляли, що проводитимуть свої вибори 18 жовтня (в “ДНР”) і 1 листопада (в “ЛНР”). А цього тижня, ще перед зустріччю контактної групи у Мінську Президент Петро Порошенко заявив, що “подальше результативне обговорення питань організації місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей можливе лише після того, як буде надано чітку заяву про відмову від намірів проводити псевдовибори 18 жовтня та 1 листопада”.
Бойовики від свого наміру ще не відмовились, а натомість продовжують ставити ультиматуми. І тут дуже дивна позиція ОБСЄ. Чому дивна? Тому що, навіть повіривши у відведення озброєння до осені, і навіть якщо бойовики погодяться на місцеві вибори 25 жовтня, як і на всій території України, нині в Мінську чомусь не згадується про роззброєння всіх незаконних груп і виведення з території України всіх іноземних військових формувань та найманців. Принаймні вголос таку передумову для проведення виборів в окупованому Донбасі представники ОБСЄ у вівторок не озвучили. А ще цієї весни взагалі ніхто не сприймав всерйоз ідею проводити вибори на окупованих територіях. Однак тепер Захід просуває це питання.
В ОБСЄ нині говорять про нову угоду, яку можна назвати “Мінськом-3”, але ми вже маємо і “Мінськ-1”, і “Мінськ-2”, які не виконуються. А для української влади надважливим завданням тепер є не потрапити у глухий кут, пішовши на занадто великі поступки.
І ще один нюанс: припустимо, що Захід дотисне українську владу і вибори на усій території Донбасу будуть, то в такому випадку, хто зможе балотуватись? Невже український Мін’юст зареєструє партію умовного “захарченка” під умовною назвою “ДНР”? Бо навряд чи Кремль дозволить своїм маріонеткам погоджуватись на вибори, в яких ці маріонетки не братимуть участь. Ситуація насправді патова і задовільнити усіх неможливо. Не забуваймо і про те, що з’являється все більше інформації з різних джерел про ймовірність нового наступу російських бойовиків. Про те, що ворог готує наступ на осінь, пишуть навіть західні ЗМІ.
За такого сценарію будь-які домовленості і розмови про вибори у Донбасі втрачають сенс. Бойовики своїми провокаціями і ультиматумами роблять все можливе, щоб поховати мінські угоди навіть в очах найбільших оптимістів і прихильників політичного шляху вирішення конфлікту. Путіну, можливо, і потрібен “Мінськ-3”, але вже виключно на його умовах.
Нагадаємо, що ВРУ вже призначила місцеві вибори в Україні на 25 жовтня. Відповідно до ухваленої постанови вибори не відбуватимуться в окупованому Криму та на окупованій частині Донбасу. Окрім того Центрвиборчком окремо визначатиме чи можливо провести вибори у тих населених пунктах, які Україна формально контролює, але вони розташовані близько до лінії зіткнення.