У середу, 16 липня, Верховна Рада прийняла рішення скерувати у Конституційний Суд президентський варіант змін до Конституції щодо питання децентралізації влади. На сесії парламенту були присутні Президент України, заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд, посол США в Україні Джеф­фрі Пайєтт, а також близько десяти дипломатичних делегацій із країн Євросоюзу. 

Ці зміни до Конституції мають надати широкі пов­новаження самоврядним громадам і забезпечити їх фінансову незалежність і реальну самостійність. Однак в цьому проекті передбачені так звані перехідні положення щодо здійснення місцевого самоврядування на території окремих районів Луганської і Донецької областей, які перебувають під контролем російсько-терористичних військ. У них зазначається, що місцеве самоврядування на цих територіях буде здійснюватися відповідно до закону, який Верховна Рада ще повинна прийняти.

Основні дебати розгорнулися не щодо самої децентралізації, а щодо особливого/неособливого статусу окупованих територій. Не зважаючи на те, що Україна понад рік не контролює ці території, закріплення статусу-кво в Конституції викликає значні протиріччя як в парламенті, так і в Конституції.

Рішення парламенту ще не змінює Основний Закон, а лише направляє у Конституційний Суд проект змін для отримання від останнього висновку. Лише після схвального вердикту Суду, проект змін до Конституції можна винести на голосування в парламент. Однак тоді для того, щоб прийняти дане рішення, потрібно 2/3 голосів від номінального складу Ради – а саме 300 “за”. Чи назбирається у Раді стільки голосів – наразі не відомо. Одне можна стверджувати напевне: політичні торги за фінальне голосування будуть тяжкими і, не факт, що успішними.

За рішення направити проект змін до Конституційного Суду проголосували 288 нардепів. Однак цікавим є саме розподіл симпатиків і противників такого рішення. “Опозиційний блок” і група “Відродження” голосували в унісон із “Блоком Петра Порошенка”, “Народним фронтом” і “Батьківщиною”, а от “Самопоміч” і Радикальна партія не підтримали даного рішення.

Спробуємо розібратись, чому за це положення не проголосували дві коаліційні партії, однак підтримали “Опозиційний блок”  і група “Відродження”, яка не входить у коаліцію.

БПП і “Народний фронт” очікувано підтримали пропозицію Президента. Раніше за прийняття даного рішення виступив і прем’єр. “Батьківщина” достатньо довго вагалась, але вирішила проголосувати спільно зі “старшими” партнерами по коаліції. “Згадка про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей у змінах до Конституції в частині децентралізації потрібна для того, аби Україна не опинилася сам на сам з Путіним”, – заявив 5 каналу заступник голови фракції “Батьківщина” Сергій Соболєв. “Самопоміч” не підтримала президентського проекту змін до Конституції тому, що він містить норми, які загрожують суверенітету і відкривають шлях диктатурі”, – висловив позицію фракції “Самопоміч” її керівник Олег Березюк на брифінгу після голосування. 

“Префекти президента, за цим проектом, окрім виконавчої та координаційної функції, наділяються державною владою і наглядовою функцією, яка притаманна прокурорам, а не представникам виконавчої влади. Такі префекти стануть узурпаторами та поставлять в залежність від себе усе місцеве самоврядування”, – зазначає політик. Радикальна партія Ляшка, яка теж була проти цього проекту, пояснила своє небажання голосувати за нього ситуацією на сході. “Особливий статус Донбасу – це катастрофа для України. Не за те гинули наші Герої, щоб ми давали особливий статус терористам і сепаратистам”, – наголосив Ляшко. 

Тим не менше – прямого “особливого статусу” у проекті змін до Конституції немає. “Україна була, є й буде унітарною державою. Проект змін до Конституції не передбачає і не може передбачати ніякого, як сьогодні написали деякі ЗМІ, особливого статусу Донбасу. Там його просто немає!”, – підкреслив Петро Порошенко виступаючи в парламенті. 

Президент також додав, що проект змін до Основ­ного Закону допускає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької і Луганської областей, що визначається окремим законом. Порошенко також наголосив, що такий закон уже двічі ухвалювався Верховною Радою.

Фракції коаліції, які голосували за відповідне рішення, пояснюють свою позицію тим, що вони прагнуть миру і налаштовані на його встановлення шляхом переговорів, діалогу і мирного повернення Донбасу і Криму. Також парламентарі зазначають, що без цього рішення Україна би втратила підтримку Заходу, в тому числі економічну. З їхньої точки зору, необхідні для країни реформи не можна провести без фінансової підтримки з-за кордону. Також підтримка цього рішення дозволяє бути певним, що Штати і ЄС, які наполягали на відповідних змінах, продовжать санкційний тиск на Російську Федерацію до встановлення у Донбасі української влади.

Чи відповідні зміни до Конституції будуть ухвалені – наразі не ясно. Однак перший рубіж подолано і тепер політичні сили, які присутні в парламенті, мають визначитись, чи голосувати за це компромісне рішення.