У вівторок, 14 липня, Верховна Рада розглянула законопроект про місцеві вибори і прийняла його в цілому. Тепер справа за Президентом – він повинен протягом 14 днів підписати його або ж ветувати. Скоріш за все Петро Порошенко підпише цей закон. Тому 25 жовтня депутатів, міських і сільських голів обиратимемо вже за новими правилами. 

Виборчий закон не є простим. У ньому багато положень, зокрема щодо підрахунку голосів, які для рядових членів дільничних комісій будуть складними для розуміння. Додаткові труднощі виникнуть і в територіальних виборчих комісій та в суб’єктів виборчого процесу. 

“Закон про місцеві вибори буде дуже цікавим з точки зору практичного застосування і ми знаємо, хто взяв за це політичну відповідальність”, – прокоментувала у своєму Facebook координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

По-перше, вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості. 

По-друге, вибори депутатів обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за пропорційною виборчою системою, в багатомандатному виборчому окрузі – за виборчими списками місцевих організацій політичних партій із закріпленням кандидатів у територіальних виборчих округах, на які поділяється багатомандатний виборчий округ.

“Місто, район, область діляться на округи. По кожному округу партія може висунути свого кандидата (саме партія, виборчі блоки цим законом не передбачені). Якщо партія набрала 5% голосів, кількість кандидатів від неї, які пройшли, визначається відповідно до кількості голосів поданих безпосередньо за депутата в окремому окрузі. До ради проходять ті кандидати від партії, які отримали найбільшу підтримку виборців, а не ті, яких партія поставила на перші місця у списку”, – прокоментував у своєму Facebook спікер парламенту Володимир Гройсман.

По-третє, вибори міського (у містах, кількість виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч) голови проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості, а в містах і селищах, населення яких менше 90 тисяч – відносною. На практиці це означає, що у великих містах вибори міського голови проходитимуть у два тури, якщо у першому раунді жоден кандидат не набере більше 50% голосів. Окрім того – тепер кандидат на посаду міського голови може бути висунений тільки від партії.

Щодо участі партій – то тут парламентарі фактично повністю спростили їхню участь у виборах. “Дата реєстрації партії для участі у виборах не має значення (немає норми, щоб вона була зареєстрована за рік чи за півроку до виборів)”, – зазначає спікер Гройсман.

Цікавим пунктом у законі є представництво статей. Тепер у виборчому списку партій як мінімум 30% місць має бути виділено представникам однієї статі. На практиці це означає, що партії будуть зобов’язані включити у списки мінімум 30% жінок. З одного боку, це положення дискусійне, бо одні кажуть, що це може спричинити до погіршення якісних характеристик кандидатів, інші акцентують, що це європейська норма, яка функціонує у більшості європейських країн.

Як раніше повідомляла “Пошта”, депутати все-таки домовились про відмову від блоків на місцевих виборах. Якщо у першому читанні такий суб’єкт виборчого процесу був передбачений, то уже при голосуванні за законопроект у цілому ця норма була вилучена.

Вибори не відбудуться у Криму, який тимчасово окупований Російською Федерацією, та в окремих частинах Донбасу, які перебувають під контролем російсько-терористичних військ.

Парламент має ще вирішити, в яких саме населених пунктах волевиявлення не буде. Дискусійним є  питання щодо виборів і в прифронтових територіях. “Я, наприклад, вважаю, що в Маріуполі неможливо провести відкриті, демократичні і безпечні вибори. Неможливо запросити на зустріч із кандидатами громадян, з точки зору безпеки це дуже ризиковано. Те ж стосується Лисичанська і Красноармійська”, –  заявив голова фракції “Блоку Петра Порошенка” Юрій Луценко на брифінгу у вівторок ввечері.

Отож, тепер вибори відбуватимуться за новими правилами. Закон, який прийняли в цілому, значно відрізняється від того, який був після першого читання. Остаточна версія його ще не аналізувалася експертами ґрунтовно. Тому, скоріш за все, в останніх виникнуть ще багато питань до законотворців, які стосуватимуться практичного застосування норм закону.