В комюніке також згадується необхідність обміну полонених “всіх на всіх”, підкреслено роль ОБСЄ у підготовці місцевих виборів в Україні та наголошено на необхідності діалогу між нашою владою та представниками деяких районів Донецької і Луганської областей (так обтічно називають російських терористів). 

Що з цього всього виходить? Міністри розуміють, що мінські домовленості не виконуються, але далі роблять вигляд, що все буде добре, і окремо згадують деякі пункти підписаних ще у лютому угод. 

При цьому цікавим є питання місцевих виборів, про які Клімкін у Парижі багато говорив. Навіть розповідав про підготовку нового закону. Нагадаємо, що Президент Петро Порошенко неодноразово заявляв про те, що місцевих виборів на окупованих територіях не буде, поки там російська армія.

Вибори там пройдуть лише у випадку можливості організації вільного і чесного волевиявлення за українською Конституцією, і якщо будуть допущені міжнародні спостерігачі. Від проведення виборів у Донбасі залежить і набуття чинності закону про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донбасу. А тут вже виникають дуже цікаві нюанси: ЄС тепер починає наполягати на наданні Донбасу особливого статусу і без виконання усіх пунктів мінських домовленостей, де спершу прописано припинення вогню, відведення важкої техніки, обмін полоненими і лише після цього спецстатус для регіону та загалом конституційна реформа в Україні.

Так, “Європейська правда” із посиланням на свої джерела повідомляла, що ідея якнайшвидшого надання спецстатусу для Донбасу вперше була озвучена єврокомісаром із питань розширення та європейської політики сусідства Йоханессом Ганом 18-19 червня під час його візиту до Києва.

“Ці переговори, які відбулися у Верхов­ній Раді, були неймовірно складними і емоційними, переходили навіть на підвищені тони. Українські учасники сприйняли ідею як мало не зраду з боку Гана. Європейці, в свою чергу, намагалися переконати, що Україні потрібно демонструвати більший прогрес і гнучкість у тематиці Мінська, щоб зняти всі претензії з боку РФ”, – повідомляє “Європейська правда”.

Тож тепер небезпеки нам готує не тільки Путін, але і так звані європейські партнери, які прагнуть будь-що заморозити конфлікт у Донбасі. Тільки от за таким сценарієм “замороження” Україна втрачає Донбас. 

“Європейці вимагають від нас запропонувати стратегію спеціального статусу для Донбасу. І щоби цей статус не був обмежений трьома роками,  як в законі про статус окремих територій, а діяв на постійній основі”, – розповіла заступник глави парламентського комітету в закордонних справах Іванна Климпуш-Цинцадзе.

В ЄС говорять про те, щоб це питання обговорювалось у підгрупах контактної групи у Мінську. І що найважливіше, редакція “Європейської правди” повідом­ляє, що отримала офіційну відповідь із Брюсселя, в якій єврочиновники підтвердили, що виступають за особ­ливий статус Донбасу в обхід інших пунктів мінських домовленостей. Кажуть, що мають право спонукати до цього українську владу.

І питання виборів на окупованих територіях, і особливого статусу у Мінську у вівторок, 23 червня, обговорювались. “Це складні питання, тому сьогодні про конкретні результати казати не можна”, – заявила представник ОБСЄ у контактній групі Гайді Тальявіні, яку тепер замінить австрійський дипломат Мартін Сайдік, повідомляє Радіо Свобода. 

Таке обговорення відбулось на рівні політичної підгрупи. Надалі потрібно слідкувати за повідомленнями на цю тему і чекати офіційної реакції української влади.

У вівторок також відбулись засідання підгруп із гуманітарних питань за участю представника Міжнародного комітету Червоного Хреста. Ця підгрупа обговорювала ситуацію із  полоненими та зниклими безвісти. Своєю чергою підгрупі з економічних питань, яка обговорювала відновлення інфраструктури і виплати пенсій, за словами Тальявіні,  начебто вдалось  підготувати низку конкретних проектів. Але не повідом­ляється яких саме. Що ж, чекаємо.

Вже згаданий Мартін Сайдік заявив, що у липні-серпні у них буде напружений графік роботи і пообіцяв конкретні результати від перемовин. А поки відомо, що 2 липня відбудеться засідання підгрупи з питань безпеки (23 червня вона не збиралась), яка готує домовленість про відведення озброєнь калібру менш як 100 мм. До такої угоди закликали і міністри в Парижі у своєму комюніке.

В “ДНР” та “ЛНР” кажуть, що начебто хочуть відводити техніку, але як можна вірити таким словам, якщо російські бойовики навіть досі не відвели артилерію і танки калібром понад 100 мм. А нагадаємо, мали це зробити ще на початку березня, проте стріляють із забороненої зброї щодня, і щодня більше. Тим паче не можна вірити російським маріонеткам, коли вони продовжують атаки на позиції сил АТО і при цьому кричать, що це Київ порушує перемир’я. Такі звинувачення вони вчергове озвучили і цього тижня в Мінську. 

Продовжує звинувачувати Україну в порушенні мирних домовленостей і Кремль. Ба більше, представник РФ в ОБСЄ Андрій Келін цього тижня у всіх гріхах звинуватив Україну та Захід і пригрозив тим, що конфлікт може вийти далеко за межі Донбасу. Це гра на публіку чи реальні погрози? Важко зрозуміти, що насправді в голові у Путіна, адже вже були повідомлення про те, що Росія на літо готує новий наступ, водночас багато експертів говорять про те, що Кремль не збирається утримувати Донбас, а лише виторговує автономію для нього у складі України, щоб не фінансувати, але повністю контролювати цю територію.