Як і передбачалось, y понеділок, 22 червня, міністри закордонних справ країн Європейського Cоюзу вирішили продовжити економічні санкції проти Росії до 31 січня 2016 року. Вирішили навіть без обговорення, бо про домовленість між європейськими лідерами у цьому питаннi повідомлялось ще раніше.
Чому тільки на півроку? Ще після засідання Європейської Ради наприкінці березня західні політики вирішили поставити в залежність термін санкцій від виконання Кремлем мінських домовленостей. Тож тепер європейські лідери фактично дали Путіну час до кінця року, щоби вплинути на свої війська і своїх сепаратистських маріонеток у Донбасі.
Навряд чи російська влада за цей час зробить щось для миру в Донбасі, а в такому випадку питання санкцій з початку наступного року знову буде на порядку денному ЄС. Хоч і цей термін не означає, що санкції не можуть бути посилені раніше. Про це також вже заявляла канцлер Німеччини Ангела Меркель.
В останній час російсько-терористичні сили на сході України активізувались не на жарт. В ЄС кажуть, що помічають це. Але на жорсткіші кроки, аніж продовження санкцій, поки не наважуються, свято вірячи в мінські домовленості. Тут зазначимо, що сьогодні має відбутись чергова зустріч міністрів закордонних справ країн “нормандського формату” (Україна, Росія, Німеччина, Франція).
За день до цього Петро Порошенко по телефону поспілкувався з Ангелою Меркель, звертаючи її увагу на “значну ескалацію і збільшення кількості обстрілів з боку бойовиків на сході України”.
Цього тижня ще й Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) може позбавити повноважень російську делегацію. Це питання мало б обговорюватись завтра, 23 червня. Нагадаємо, що представників РФ в ПАРЄ на початку цього року позбавили права голосу до червня, а у відповідь на це російська делегація заявила про те, що не приїжджатиме на сесії у Страсбург до кінця 2015-го. Кремль намагався шантажувати ПАРЄ, будучи одним із основних фінансових донорів цієї організації. Але тепер росіянам можуть не просто не повернути права голосу, але й позбавити усіх повноважень у ПАРЄ.
Щоправда, це питання ще може викликати дискусії, адже доповідач з російського питання Штефан Шеннах визнав, що Кремль не зробив нічого для врегулювання конфлікту у Донбасі, водночас закликавши наразі утриматись від подальших санкцій проти Росії в ПАРЄ. Що ж, вже завтра побачимо, скільки в ПАРЄ є людей, котрі не бояться Путіна і у змозі тверезо дивитись на ситуацію.
Але для нас важливішим є інше – зброя для України. Минулого тижня верхня палата американського парламенту (а раніше і нижня) погодила законопроект, який
дозволяє надавати Україні летальну зброю вже у жовтні цього року. В США нині дуже дивна ситуація, коли і демократи і республіканці в обох палатах парламенту заявляють і голосують за те, що фактично суперечить позиції президента Барака Обами.
Той поки не хоче давати Києву зброю, тому може заветувати ініціативу конгресменів і сенаторів. Будемо слідкувати за новинами із США, адже нині зрозуміло, що без рішення Білого дому і наші європейські союзники не наважаться на постачання летальної зброї. Так, литовський посол в Україні Марюс Януконіс на цих вихідних вже було заявив, що його країна готова до такого кроку, але після цього прем’єр-міністр Литви Альгірдас Буткявічюс пояснив, що жодного рішення ще не ухвалено…
Відвойовувати Донбас?
І в контексті європейської та американської політики щодо України дуже цікавими є заяви нового голови Донецької військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського, які той висловив в інтерв’ю французьким каналу France 24 і газеті Le Figaro. Він говорив про можливість повної економічної блокади Донбасу, а також про відвоювання окупованих територій.
“Ключовою метою є відновлення довоєнних кордонів України. Економічна блокада може допомогти в цій стратегії, щоб люди усвідомили: насправді Росії та частина Донбасу не потрібна. І люди повинні зрозуміти, що тільки життя в єдиній Україні є запорукою їх благополуччя, запорукою правопорядку… Якщо насправді з того боку не буде виконання цих умов, ми повинні швидко здійснити блокаду, а потім фактично силовий варіант для відновлення контролю української влади над усією Донецькою областю”, – зазначив Жебрівський.
Зрозуміло, що він ретранслює позицію Президента Петра Порошенка, бо і сам Жебрівський визнає, що не в його повноваженнях ухвалювати такі рішення. Він сказав фактично те, чого чекають наші військові, які повинні терпіти ворожі обстріли. А ще це дуже чіткий сигнал західним політикам, які бояться відновлення активних бойових дій у Донбасі.
Адресат звернення Жебрівського – США, ЄС та інші західні друзі України. При збереженні нинішньої риторики на замороження конфлікту розворушити західних дипломатів – справа непідйомна
“Те, що Павло Жебрівський допускає ймовірність силового відновлення контролю над окупованими територіями в разі порушення бойовиками умов мінських угод, незаслужено було обійдено увагою українських медіа. Це по суті сенсація. Українські офіційні особи ніколи раніше не висловлювалися з такою жорсткістю. Адресат цього звернення Жебрівського – США, ЄС та інші західні друзі України. При збереженні нинішньої риторики на замороження конфлікту розворушити західних дипломатів – справа непідйомна. Тому будь-які заяви про те, що якщо щось піде не за нашим сценарієм, застосувати силу – це для наших партнерів як укол порцією адреналіну.
У разі обурення західних друзів завжди можна буде послатися, що це приватна думка губернатора, не узгоджена з Києвом. До речі, саме так підтримку ЄС і Штатів свого часу отримали хорвати. Захід до останнього ігнорував їхні благання про допомогу. Поки нарешті вони не взяли справу в свої руки і не почали погрожувати розв’язуванням війни з Югославією.
У будь-якому випадку, намічається досить цікава дипломатична комбінація. У Павла Івановича нових ідей для старих друзів, судячи з усього, в запасі достатньо”, – пише на своїй сторінці у Facebook з цього приводу політтехнолог Тарас Березовець.
На Донбасі гаряче
Але тут треба зауважити, що насправді ворог на Донбасі кожного дня відновлює бойові дії. Поки що українська армія лише в крайніх випадках застосовувала відведену артилерію, а при цьому стримувати бойовиків та російську армію потрібно постійно.
Тільки минулого тижня ворог 565 разів обстрілював позиції нашої армії та населені пункти із мирними жителями. “Ця цифра практично не відрізняється від статистики обстрілів з боку бандитів минулого тижня. А у порівнянні із травнем характеризується помітним загостренням ситуації з боку НЗФ по всій лінії розмежування”, – повідомили 21 червня в прес-центрі АТО.
Все частіше ворог використовує заборонене важке озброєння, яке за мінськими домовленостями мав би відвести від лінії зіткнення. Надзвичайно важкою залишається ситуація на півдні Донеччини, на Маріупольському напрямку. При цьому найгарячіше поблизу самого Донецька і тамтешнього аеропорту. На цьому напрямку бої тривають фактично цілодобово.
Барак Обама поки не хоче давати Києву зброю, тому може заветувати ініціативу конгресменів і сенаторів
“Противник стягнув у Донецьк і активно застосовує важке озброєння, зокрема танки та великокаліберні гармати… 16 червня по позиціях ЗСУ гатили 28 разів, 17 червня – 37 разів, 18 червня – 41 раз, 19 червня – 45 разів, 20 червня – вже 53 рази”, – зазначив учора речник Адміністрації Президента з питань АТО Андрій Лисенко.
Про таку ворожу активізацію заявляють і українські спостерігачі зі Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню. А в групі “Інформаційний опір” своєю чергою продовжують повідомляти про те, що з території РФ за допомогою “Російської залізниці” у Донбас продовжують прибувати вагони із боєприпасами.
У такій ситуації взагалі не варто говорити про якісь там мінські домовленості. І ще питання, чи Україна першою зважиться на відвоювання окупованих територій, чи ворог піде у прорив. А про таку небезпеку навіть Президент Порошенко неодноразово говорив останнім часом.