Робота парламенту в нинішній час неоголошеної війни має дуже велике значення. Адже, стримуючи ворога на сході, Україна має водночас продемонструвати поступ у реформах.
Зрештою, західні партнери, розглядаючи питання підтримки та фінансової допомоги Україні, звертають увагу на те, як втілюються обіцянки нашого найвищого керівництва і як у цьому контексті працює Верховна Рада.
Після минулорічних позачергових парламентських виборів п’ять фракцій утворили коаліцію, яка налічує понад 300 голів. От тільки на практиці конституційної більшості майже не видно, дуже часто спостерігаємо “важкі” голосування, коли навіть мінімальні 226 “за” набираються з двох, трьох, а то й більше спроб.
Нинішній Раді притаманні так звані сигнальні голосування, коли перед основним голосуванням перевіряється підтримка залом того чи того законопроекту, і чи взагалі є необхідна кількість депутатів для ухвалення хоч якогось рішення, бо з дисципліною в парламентарів також великі проблеми.
Низький ККД
Цього тижня експерти з Громадянської мережі ОПОРА оприлюднили дослідження про підсумки діяльності ВРУ VIII скликання за перше півріччя, тобто від 27 листопада до 27 травня. Із позитивних моментів – за перші півроку нинішнє скликання ВРУ працювало більше, аніж попереднє (48 робочих пленарних днів проти 28 відповідно).
Теперішні обранці за цей час підготували і зареєстрували 2777 проектів законів і постанов (у ВР минулого скликання за перші півроку було 2413), ще 159 документів підготував уряд і 35 – Президент.
Якщо говорити про депутатів, то нікого не здивувало, що найбільше проектів підготували найчисельніші фракції “Блоку Петра Порошенка” та “Народного фронту”. Але якщо перераховувати кількість ініціатив на кількість депутатів у фракціях, то картина виходить зовсім інша. За таким показником ефективності лідирує “Батьківщина” (49 зареєстрованих проектів на одного депутата).
В першій трійці й представники Радикальної партії та позафракційні. Ще треба зауважити, що левова частка всіх законопроектів писалась кількома депутатами, нерідко представниками різних фракцій. Тому зареєстровані не можуть бути показником якісної роботи парламенту.
 |
інфографіка: Громадянська мережа ОПОРА |
До того ж тільки 25% з усіх зареєстрованих ініціатив були розглянуті в сесійній залі. “Велика кількість зареєстрованих законопроектів не лише свідчить про прагнення депутатів реалізувати власні напрацювання, а й актуалізує проблему оцінки якості великого масиву альтернативних ініціатив і відсутності сталої системи планування законотворчої діяльності”, – зазначено у звіті ОПОРИ.
Ми знаємо, як депутати реєструють багато альтернативних проектів до одного важливого питання, а потім не можуть вибрати кращий і… провалюють усі. Варто звернути увагу й на проголосовані ініціативи (тільки 451 проект став законом). Ухвалені закони показують, що пріоритетом є діяльність правоохоронних органів, податкова та митна політика, а також національна безпека і оборона. Однак загалом коефіцієнт корисної дії парламенту дуже низький.
Зрозуміло, що більшість законів писані депутатами, але якщо подивитись на відсоток зареєстрованих і ухвалених, то лідирують ініціативи Президента Петра Порошенка (26 із 35-ти, тобто 74%), далі йдуть проекти від уряду (57 зі 159-ти, тобто 35%) і тільки тоді від депутатів (368 з 2777-ми, тобто 13%). Тож видно добру взаємодію Президента і парламенту. При цьому на високому рівні є сумісні голосування різних фракцій коаліції. Найнижчу взаємодію всередині парламентської більшості під час голосувань демонструє “Самопоміч”.
Без відповідальності
Цікаво й те, що найчастіше внесені до порядку денного законопроекти підтримували представники “Народного фронту” (майже 70% випадків). А от “Опозиційний блок” загалом голосував “за” лише у 8% випадків.
При цьому нинішні опозиціонери дуже часто взагалі не брали участі в голосуваннях, хоч і були присутні в залі. Так само найчастіше поводяться представники депутатських груп “Воля народу” Ігоря Єремеєва, “Відродження” Віталія Хомутинніка та позафракційні. Як бачимо, всі групи, до яких входять представники колишнього режиму.
 |
фото: golosukraine.com |
“Попри вимоги регламенту, близько третини депутатів парламенту (138 осіб або 31,58%) більш ніж у 50% випадків голосувань за питань порядку денного відсутні на засіданні або ж присутні в залі Верховної Ради, але не голосують”, – каже координатор парламентських і виборчих програм ОПОРИ Ольга Айвазовська.
А якщо повертатись до підтримки законопроектів з порядку денного, то серед представників коаліції найменше голосували “за” знову ж таки представники фракції “Самопоміч” (53%). Зате лідер цієї фракції Олег Березюк за кількістю виступів поступається лише голові Радикальної партії Олегові Ляшку.
Серед представників коаліції найменше голосували “за” питання порядку денного представники фракції “Самопоміч”
“Ці підрахунки демонструють політичні стратегії парламентських партій. З одного боку “Опозиційний блок” намагається через механізм голосування утвердити свої позиції як єдиної опозиційної фракції, з іншого – окремі члени правлячої коаліції не мають наміру брати політичної відповідальності за всі ухвалені парламентом рішення, зокрема “Самопоміч”, – зазначають автори дослідження.
Загалом народні депутати майже не натискають кнопки “утримався” і “проти”, хоч це було б демонстрацією чіткої позиції під час голосування. Лише в майже 4% випадків позафракційні та “Опозиційний блок” голосують “проти”, а в 3% – представники “Самопомочі”.
Дисципліна кульгає
Величезною проблемою нинішнього парламенту залишаються прогули депутатів. Як виявилось, тільки 22 нардепи (нині у ВРУ 421 депутат) були присутні на всіх пленарних засіданнях. І ще один цікавий нюанс: ухвалені закони часто стосувались безпеки України, але в Комітеті з питань національної безпеки та оборони найнижчий відсоток відвідувань.
Це можна пояснити тим, що там зібралися колишні або нинішні комбати, які часто перебувають у зоні АТО. А ще членом цього комітету є незаконно утримувана в Росії Надія Савченко. Проте всі засідання комітету пропустив представник депутатської групи “Воля народу” В’ячеслав Богуслаєв, і це вже без пояснень…
 |
інфографіка: Громадянська мережа ОПОРА
|
Але якщо говорити про інші комітети, то ще шість нардепів пропустили всі засідання ВР: голова депутатської групи “Воля Народу” Ігор Єремеєв, голова фракції “Опозиційного блоку” Юрій Бойко і його колега по фракції Михайло Добкін, Олександр Пресман з “Відродження” та позафракційні Павло Балога і Костянтин Жеваго. Тут зазначимо, що діяльність комітетів дуже важлива, адже саме там готують законопроекти до голосування в сесійній залі.
Якщо ж брати до уваги відвідуваність депутатами пленарних засідань, то тут найкраще себе показали представники “Народного фронту” (87,67%), найгірше – група “Відродження” (69%).
З-поміж окремих персон в антирейтингу прогульників є ті, що мають пояснення. Тому Надію Савченко, комбата “Азова” Андрія Білецького та лідера “Правого сектору” Дмитра Яроша виносимо, як то кажуть, за дужки. А крім них, найменше на пленарних засіданнях були представник “БПП” Віталій Чепинога (23%), уже згаданий Костянтин Жеваго (26%), представник “Народного фронту” Сергій Пашинський (28%) та Дмитро Святаш з “Відродження” (28%).
І насамкінець треба сказати, що в нинішньому парламенті є десять депутатів, які за півроку не зареєстрували жодного законопроекту, не подали ні одного запиту і жодного разу не виступили на пленарних засіданнях.