Війна. Хоч вона і не оголошена, але саме ця проблема стала основним тлом першого року президентства Петра Порошенка. І як мінімум на наступний рік ще залишиться. 

Порошенко виступає миротворцем, хоча, безперечно, розуміє, що тут ситуація залежить не тільки від нього, і навіть не від західних партнерів. Не дарма Президент, виступаючи у парламенті, небагато уваги приділив мінським домовленостям. І учора на прес-конференції він дуже обтічно відповідав на питання, виконуються домовленості чи ні. Відповідь очевидна.

Важливіше інше, Порошенко вчергове заявив про ймовірний новий великий наступ ворога. “Зберігається колосальна загроза відновлення широкомасштабних бойових дій з боку російських терористичних угруповань. Зараз на території України знаходяться 14 російських батальйонно-тактичних груп, які загальною чисельністю перевищують 9 тисяч військовослужбовців. Концентрація російських військових поблизу державного кордону – у півтора рази більше, ніж рік тому. Так званий Росвоєнторг продовжує постійно поставляти не тільки боєприпаси, продукти харчування, речове майно та паливо, а й новітню зброю і найсучаснішу військову техніку”, – каже Порошенко. 

Британське видання The Independent, аналізуючи послання Порошенка, зазначило, що він готує країну до повномасштабного військового вторгнення Росії вздовж усього кордону.

Тож нині без істерії та паніки потрібно бути готовими до такого розвитку подій. Президент зізнається в тому, що наша армія нині і рік тому – це абсолютно різні речі, але навіть зараз вона на мінімально необхідному рівні забезпечення. Цього року на оборону було виділено близько 100 млн гривень. Наступного року, за словами Порошенка, витрати будуть ще збільшуватись. 

Президент неодноразово заявляв, що у випадку нового ворожого наступу без роздумів введе воєнний стан в країні. Наступи були, останній з них цього тижня на Мар’їнку поблизу Донецька. Але, вочевидь, Порошенко, як і більшість експертів розглядає ці події, як ворожу поки ще лише “розвідку боєм”.

“Ми не просто зберегли Україну, під час війни ми зберегли її демократичною, хоча на обмеження прав і свобод мали повне моральне і, до речі, юридичне право у вигляді закону про воєнний стан. Але я, попри політичний тиск з усіх боків, попри те, що правовий режим воєнного стану надавав значно більше влади особисто мені, не міг на це піти. Я розумів, яким шоком і випробуванням його запровадження стане для моїх співвітчизників… Ми плекаємо демократію тому, що ми в неї віримо, тому що вона є нашою цінністю. Україна може існувати лише як демократія, інакше нас не буде, бо авторитарна Україна залишиться без підтримки світу, втратить одну з ключових відмінностей від Росії і стане, врешті-решт, її здобиччю”, – так Порошенко пояснив, чому не вводив воєнний стан.

До можливого нового великого наступу Росії треба бути готовим, і зрозуміло, якщо такий найгірший сценарій втілиться в реальність, то про жодних миротворців на Донбасі ніхто не говоритиме. Але поки Президент попереджає про небезпеки і водночас продовжує плекати надії на те, що “блакитні каски” для врегулювання ситуації на сході України таки з’являться.   

“В травні місяці Україну відвідав генеральний секретар ООН Пан Гі Мун. Ми також домовились, що буде зроблений перший крок  – відкритий в Україні так званий саппорт-офіс, тобто офіс підтримки ООН – це перший загін, який вивчить можливості застосування миротворців під егідою Радбезу ООН. Я вважаю, що це надзвичайно велика складова безпеки на Донбасі, я буду робити все разом з урядом, з МЗС, з дипломатами, з нашими союзниками все можливе, щоб прискорити це рішення”, – розповів Порошенко.

Зазначимо, що цього тижня парламент 250-ма голосами вніс зміни до Закону “Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України” і дозволив введення миротворців на нашу територію. Відповідно до закону, після офіційного запрошення України рішення про направлення миротворців ухвалюватимуть ООН та/або ЄС.

“Формат залишається відкритим: це може бути і громадянська місія, і збройна поліцейська місія (на з’їзді Європейської народної партії в Ризі (Латвія) обговорювалися обидва формати... Хочу наголосити окремо, що всі ці місії будуть не альтернативою ОБСЄ в її діяльності з наведення миру і порядку на Донбасі”, – це вже слова Президента Порошенка.

Президент також нагадав, що Росія протистоїть Україні не лише по лінії фактичного зіткнення чи на кордоні, але й в усіх столицях світу. В цьому контексті поліцейська місія ЄС (перевагу якій ще раніше надавав Порошенко) також під питанням. І давно зрозуміло, що Радбез ООН (Росія там має право вето) не зможе ухвалити рішення про направлення миротворців в Україну.

Тож зрозуміло, що вирішення цього питання українське керівництво має в поті чола працювати на західному дипломатичному фронті. Але працювати треба не тільки заради західних миротворців. Не забув Президент згадати і питання членства України в НАТО. За його словами, Україна працюватиме для повного досягнення всіх необхідних для вступу критеріїв (які значною мірою співпадають із критеріями членства в ЄС). Остаточне рішення ухвалюватиметься винятково на референдумі.

Дуже багато критики викликало те, що Президент, виступаючи перед парламентом, не згадав про Крим. В аналітичній записці до послання був окремий розділ щодо цього питання, прописувалась історія російської анексії, але не більше. Деякі експерти одразу ж заговорили, що це означає, що Крим швидко не повернемо (а хто насправді нині думає по-іншому?). Вже під час прес-конференції це пояснив і власне Петро Порошенко.

“Якщо я не зупинився детально на проблемі повернення Криму, то це означає лише те, що це завдання надскладне, і, на жаль, виходить за календарні рамки послання. Горизонт планування послання – 12 місяців. Але кожен день і кожну хвилину ми будемо робити все можливе, щоб повернути Крим Україні”, – наголосив він.

І гарант розповів, що українська влада буде робити в цьому напрямі найближчим часом. “Уряд, в тому числі за моїм дорученням підготував цілий пакет позовів, які будуть спрямовані в різні суди, починаючи від Морського арбітражу, закінчуючи судом в Гаазі, починаючи від захисту власності до персональної відповідальності тих чи інших осіб”, – зазначив Порошенко.

За його словами, РНБО вже завершує створювати стратегію повернення українського півострова, яка буде презентована найближчим часом. 

А ще Президент нагадав позицію європейських партнерів, зокрема німецького канцлера Ангели Меркель, яка відверто називає російську діяльність у Криму анексією. Порошенко також розповів, що нині готується новий перелік санкцій, які Україна застосовуватиме до Росії через Крим.

Між тим зазначимо, що термін європейських санкцій щодо Криму спливає 23 червня, але представник України при ЄС Костянтин Єлісєєв заявив про те, що Євросоюз продовжить їх ще на рік. Ще перед цією заявою впливова американська газета The Wall Street Journal з посиланням на низку європейських чиновників і дипломатів писала про те, що ЄС продовжить санкції до кінця січня 2016-го. Таке рішення начебто має бути ухвалене на саміті ЄС, який пройде 25-26 червня.

Петро Порошенко заявив, що  жодного референдуму щодо від’єднання східного регіону не буде.

“Я як Президент, як гарант Конституції є гарантом територіальної цілісності України. І ніколи не допущу проведення референдуму із питанням від’єднання Донбасу. А от щодо режиму місцевого самоврядування, якщо це буде потребувати конституційних змін, є відповідна конституційна процедура, яка включає і референдум. І тут я забезпечу вільне волевиявлення громадян, щоб yсі українці мали можливість висловитися, як вони бачать майбутнє Донбасу, але у складі України”, – каже Президент.

Водночас останнім часом дуже багато розмов про те, що Донбас треба повністю заблокувати. А все через те, що із зони АТО в Україну проникають не лише диверсанти зі зброєю та вибухівкою, але й там вже налагоджені шляхи для контрабандистів. Про це згадував і Порошенко, наголошуючи на тому, що потрібно посилювати пропускний контроль. 

Він наголошує на тому, що соцвиплати наразі отримуватимуть тільки мешканці, зареєстровані на звільнених територіях. І так буде, поки з Донбасу не будуть виведенні російські військові та техніка, Україна не контролюватиме кордон із Росією, і у Донецькій та Луганській областях не будуть проведені вільні місцеві вибори за європейськими стандартами. 

“Декілька слів стосовно “блокади” окупованих територій на Донбасі. У цьому питанні я підтримую Президента Порошенка. Більше того, вважаю, що потрібно ввести фактично “політичний карантин” на цих територіях, можливо навіть “політико-економічний карантин”, ніяких виборів, ніякого фінансування, перекрити все. Цей вірус “руського міру” має там і “зникнути”. Якщо ми дотуємо окуповані території, то фактично визнаємо існуючий там стан речей, тобто “ДНР” і “ЛНР”. Де таке було в історії світу, щоб країна економічно, фінансово підтримувала агресора, бандитів, найманців?

Будемо відвертими, ми ж знаємо, що там “махали” прапорами іншої країни, кликали Путіна на українську землю, прив’язували до стовпів і били патріотів України, переслідують за українську мову. То з якого дива ми маємо “кормити” ненависників України та окупантів? От тепер нехай їх “руський мір” і утримує”, – написав на своїй сторінці у Facebook директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала після прес-конференції Порошенка.

Уже до кінця року всі ті українці, які досі з незрозумілих причин не відчули на собі впливу реформ, зможуть переконатися – влада не байдикувала.

“П’ять-шість місяців – це занадто малий термін для того, щоб відчути результати… Реформи ще не на фініші, але вже й не на старті. Зміни й напрацювання відчутні здебільшого для експертів та учасників самого процесу. До кінця року перші зміни обов’язково мають стати помітними і для суспільства. Ми лише на стадії зведення фундаменту реформ, але я так само, як і всі, невдоволений темпами, і прискорюю процеси, як тільки може Президент в умовах парламентсько-президентської республіки”, – пояснив Петро Порошенко, презентуючи у Раді своє щорічне послання до парламенту.

Він навіть пояснив депутатам, чим на другому році його президентства має зайнятися влада: тут маємо сім головних пунктів: деолігархізація, дерегуляція, децентралізація, демонополізація, боротьба з корупцією і очищення прокуратури та судової системи.

“Від Верховної Ради до кінця поточної сесії я очікую як мінімум трьох надзвичайно важливих політичних рішень. По-перше, ухвалення в першому читанні змін до Конституції, які напрацювала Конституційна комісія, які мають бути презентовані в парламенті, ці зміни стосуються децентралізації. По-друге, остаточного прийняття конституційних змін, що стосуються зняття депутатської та суддівської недоторканості. По-третє, я чекаю прийняття нового закону про місцеві вибори за відкритими списками. Цього чекає суспільство, і я думаю, що започаткування цієї традиції на місцевих виборах – це саме те, чим ми сьогодні маємо завершити процес демократизації країни”, – заявив Порошенко.

Із наступного року, на переконання Президента, має початися період повоєнної відбудови – “з’являться ресурси для того, аби знімати найгостріші соціальні проблеми”. Йдеться тут передусім про призначення субсидій та індексацію зарплат і пенсій, яку невдовзі має проводити уряд. Також цього року, як обіцяє Порошенко, нарешті мають запустити повномасштабну реформу охорони здоров’я – “досить тут ховати голову в пісок і дурити людей байками про безкоштовну медицину”.

Втім, найскладнішою, на переконання Президента, залишається судова реформа: цього місяця Вища рада юстиції має вирішити долю понад 300 суддів.

Один iз головних пунктів роботи Президента на другий робочий рік – добитися скасування візового режиму із Євросоюзом. 

“У 2016 році – отримати безвізовий режим з ЄС. Це, шановні народні депутати, наше з вами спільне завдання і спільна відповідальність!” – пригрозив Порошенко під час виступу в парламенті. Наступного дня під час підсумкової прес-конференції він навіть пояснив, хто ж гальмує досягнення цієї мети.

Ще не так давно Президент запевняв: для влагодження безвізового питання залишилися технічні нюанси. Та, як виявилося, це досі залишається серйозною проблемою. “Що стосується безвізового режиму. Я незадоволений тим, як ми виконуємо технічні завдання. З цього питання я провів нараду і поставив чіткі календарні терміни. У тому числі виніс це питання на Національну раду реформ і 10 числа відбудеться ще одна зустріч за участі всіх відповідальних міністрів”, – запевнив Порошенко.

Ключові перешкоди – корупція та некомпетентність і протидія окремих чиновників. “Що перешкоджає цьому (виконанню Плану дій з візової лібералізації – “Пошта”) – корупція. От нам кажуть, що абсолютно неможливо звести разом бази прикордонної, митної служби, фітосанітарного контролю та інших. Цього не буде. До вересня ми знайдемо фахівців, які зможуть об’єднати ці бази даних”, – заявив Порошенко.

Є навіть історія про першу жертву – керівник Державної міграційної служби Сергій Радутний вже написав заяву на звільнення. “Так буде із кожним, хто зриватиме президентські завдання щодо виконання технічних умов щодо безвізового режиму, тому що 45-мільйонна країна не може бути жертвою і заручником корупційності або непрофесіоналізму”, – пояснив Порошенко. 

Втім, як зазначає “Європейська правда”, у звіті Єврокомісії – ключовому документі, за яким можемо судити про проблеми на шляху до безвізового режиму – взагалі відсутня вимога про запровадження “біометрики” на внутрішні паспорти, що нібито стало причиною звільнення глави Міграційної служби. Значно більше уваги Єврокомісія зосереджує на проблемі боротьби із корупцією, що явно не входить до сфери відповідальності Держміграційної служби.

Президент таки готується продати один зі своїх головних активів – компанію Roshen. 

“Відзначу, що я підписав договір із всесвітньо відомою компанією Rotshild, яка зараз активно проводить роботу з пошуку покупців для Roshen. Зараз три покупці проводять правову і фінансову перевірку цієї компанії. І нарешті найближчим часом я передам y траст “Ротшильду” – компанії із бездоганною репутацією, свій пакет акцій в Roshen, щоб прізвище “Порошенко” не фігурувало серед власників”, – заявив під час прес-конференції в Києві Президент.

Він також зазначив, що дуже хотів би продати фабрику “Рошен” у Липецьку, однак поки не може цього зробити: “Я б дуже хотів продати Липецьк, але він арештований російською владою. Він буде проданий. Але я не буду замість того, аби займатися своїми президентськими обов’язками, бігати по світу і шукати покупців”.

Нагадаємо, у травні стало відомо, що сам Порошенко готовий позбутися свого кондитерського бізнесу, якщо отримає три мільярди доларів. Втім, єдиний реальний покупець – швейцарська компанія Nestle – пропонує заплатити за Roshen утричі менше.

Зазначимо, що прибутки компанії в останні два роки поступово зменшувалися: у 2013-ому продажі Roshen перевищували мільярд доларів, у 2014-ому – 750 мільйонів доларів, а цього року, як очікується, можуть і не піднятися вище 500 мільйонів доларів. Як відомо, обіцянку продати Roshen Порошенко озвучив більше року назад – одразу після перемоги на виборах. Тоді ж він зазначив, що питання про продаж іншого ключового активу – “5 каналу” - навіть не підніматиметься.

Питання щодо ротацій та звільнень міністрів yпродовж літа не підніматиметься. Президент не бачить доцільності у заміні прем’єр-міністра і не хоче змінювати формат коаліції. А на питання про оголошення дострокових виборів до парламенту (як минулого літа, тільки тепер – на біс) відповідає коротко: “Не дочекаєтесь”.

При цьому він залишається незадоволений роботою Кабміну, парламенту... та що там – навіть своєю: “У мене часто запитують, а чи задоволений я роботою уряду? Ні. Чи задоволений я роботою Верховної Ради? Очевидно, також ні. Скажу більше, я не задоволений і своєю роботою”.

“Не бачу сьогодні необхідності і можливості зміни прем’єра… Не моя компетенція переставляти міністрів. Але як тільки я відчую суспільний запит на зміни в Кабміні, негайно звернуся до коаліції з проханням на це відреагувати”, – заявив Порошенко під час підсумкової прес-конференції.

За день до цього, виступаючи із щорічним посланням у парламенті, він заявив, що підсумок роботи уряду підводитимуть восени – “літо для урядовців – час підготуватися до осіннього ЗНО”. “Восени коаліція має відреагувати на позицію людей і зробити певні висновки. Висновки має зробити і кожен урядовець щодо темпів реформ, які він запроваджує спільно з громадянським суспільством у своєму міністерстві, і Верховна Рада, яка має дати оцінку діяльності кожного міністра”, – сказав Порошенко.

Що ж до змін у самій коаліції, в якій що ближче до місцевих виборів, то більше тріщин з’являється, це залишається “не просто небажаним, але й неможливим”. “Що ще народ може дати Україні, які вибори потрібно провести, щоб депутати, уряд, президент нарешті провели ті реформи, яких він від них очікує?” –  запитує Порошенко. 

Втім, сам він, схоже, неабиякі надії покладає ще на місцеві вибори: “Це будуть найважливіші місцеві вибори в історії України. Вони завершать процес перезавантаження влади. Президентські, парламентські, і, нарешті, місцеві вибори мають повністю перезавантажити владу в Україні, оновити регіональні еліти”.