Так уже повелося, що разом із позитивними змінами українські парламентарі у своїх законопроектах просувають не надто “чисті” схеми. Яскравим прикладом цього є ухвалений цього тижня в першому читанні проект змін до закону “Про прокуратуру”.
З одного боку передбачається скорочення загальної чисельності працівників прокуратури з 20 тисяч до 10-ти, скорочення кількості заступників Генпрокурора (максимум їх має бути три). Але тепер з’явились нові пункти, що стосуються спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які викликають багато запитань, зокрема в експертів. Проект змін був розкритикований “Центром протидії корупції” та представниками “Реанімаційного пакета реформ”.
“Законопроект убиває основні засади незалежності – прозорий конкурс на посаду очільника спеціалізованої прокуратури і фактично робить орган черговим антикорупційним підрозділом ГПУ!” – наголошує голова правління “Центру протидії корупції” Віталій Шабунін.
Експерти звертають увагу на те, що законопроектом передбачене створення конкурсної комісії з обрання голови антикорупційної прокуратури за квотним принципом: п’ятьох членів делегуватиме особисто Генпрокурор, якого призначає Президент, ще п’ятьох обиратиме парламент, у якому в “Блоку Петра Порошенка” найбільша фракція. В підсумку Президент може отримати свою більшість у конкурсній комісії. Ще одна норма, яка непокоїть експертів, – призначення Генпрокурором осіб на всі адміністративні посади в спецпрокуратурі в обхід її керівника.
Законопроект убиває основні засади незалежності – прозорий конкурс на посаду очільника спеціалізованої прокуратури і фактично робить орган черговим антикорупційним підрозділом ГПУ
“У випадку підтримки парламентом законопроекту в чинній редакції в Україні буде провалене створення спеціалізованої прокуратури для Національного антикорупційного бюро та нівельована антикорупційна реформа як така”, – сказано в повідомленні “Центру протидії корупції”.
Зазначимо, що авторами законопроекту стали троє депутатів від “Блоку Петра Порошенка”, серед яких лідер президентської фракції Юрій Луценко, а ще депутат від “Народного фронту” Леонід Ємець. У першому читанні 21 травня документ підтримало 265 нардепів. Ще перед голосуванням представники фракції “Самопоміч” нагадали про заяви експертів, але запевнили, що підтримають документ, якщо до другого читання через два тижні до нього будуть внесені відповідні правки.
Що ж, залишається чекати правок і наступного голосування. Побачимо, чи дослухаються парламентарі до експертів…
В Україні буде Державне бюро розслідувань
Реформа прокуратури в Україні є дуже важливою, але процес постійно гальмується. Зміни, які цього тижня у першому читанні ухвалював парламент, стосуються нового закону “Про прокуратуру”, який ухвалило ще минуле скликання ВРУ 14 жовтня 2014-го.
Закон мав набути чинності 25 квітня цього року, але виявилось, що ніхто до цього не готовий. Тому реформу відклали до літа, до 15 липня. Тепер вирішили, що низка норм закону набудуть чинності тільки у грудні, а деякі наступного року. Як уже згадувалось, кількість працівників загалом та заступників Генпрокурора зокрема має бути скорочена. Окрім того, вся структура прокуратури пройде реорганізацію, і нові прокурори повинні будуть проходити конкурсний відбір. А ще в прокуратури забрали функцію загального нагляду, яка була інструментом зловживань. Підписуючи закон у жовтні минулого року, Президент Петро Порошенко зазначив, що слідство треба передати Державному бюро розслідувань. А загалом створення такого бюро передбачене ще редакцією Кримінально-процесуального кодексу від 2012 року (передбачалось створення бюро до 2017 року).
І от цього тижня парламент у першому читанні ухвалив законопроект “Про Державне бюро розслідувань”. Передбачається, що це центральний орган виконавчої влади, який здійснює правоохоронну діяльність з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів, які відносяться до його компетенції. Завданнями бюро є запобігання організованій злочинній діяльності, протидія терористичним та іншим особливо тяжким злочинам, гарантування безпеки людини, суспільства і держави. Також бюро запобігатиме і розслідуватиме злочини співробітників Національного антикорупційного бюро, СБУ, органів внутрішніх справ.Тепер парламент має завершити свою частину роботи зі створення Державного бюро розслідувань і ухвалити закон загалом.
Також варто зазначити, що учора, 22 травня, парламент ухвалив закон, який дозволить громадянам фіксувати отримання хабара на аудіо- та відеопристрої. Відповідно до документа, впроваджується інститут громадського обвинувачення, що дає можливість порушувати кримінальні провадження за ініціативи будь-яких фізичних чи юридичних осіб, яким стало відомо про факти корупції.