Відповідно до закону, пропозиції про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях Президентові подає РНБО. 

Якщо після цього глава держави видає відповідний указ (у якому обґрунтовує необхідність і зазначає межі територій та тривалість воєнного стану), парламент повинен у дводенний термін без скликання зібратись і затвердити рішення Президента. Воєнний стан припиняється після закінчення терміну, на який його вводили, або скасовується іншим указом Президента, якщо усунуті всі загрози.

Нардепи відмовилися від норми про обов’язкове вилучення вогнепальної зброї в населення під час воєнного стану, але проголосували за змогу примусового відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності.

Окрім цього, заходами правого режиму воєнного стану є: встановлення посиленої охорони важливих об’єктів національної економіки та об’єктів, які забезпечують життєдіяльність населення, і введення особ­ливого режиму їх роботи; запровадження трудової повинності для працездатних осіб (причому за працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи); заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів; порушення в порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об’єднань, якщо вона спрямована на порушення суверенітету і територіальної цілісності  держави; проведення евакуації населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення.

У місцевостях, де ведуть бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладається безпосередньо на військове командування та військові адміністрації. При цьому рішення про утворення військових адміністрацій ухвалює Президент за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування. Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, якого призначає на посаду і звільняє з посади Президент за пропозицією Генштабу ЗСУ або відповідної обласної державної адміністрації.

На тлі того, що російсько-терористичні сили в Донбасі навіть не думають дотримуватися перемир’я, супе­речки між противниками та прихильниками введення воєнного стану в Україні триватимуть. Усе залежатиме від ситуації на фронті.

Між іншим, цього тижня парламент, окрім уже згаданого закону, проголосував у першому читанні за два законопроекти, які передбачають обмеження воякам на використання особистих мобільних телефонів або планшетів у зоні АТО. Зокрема, законопроект №2531 передбачає, що “військовослужбовцям, які виконують обов’язки військової служби, заборонено користуватися особистими засобами мобільного зв’язку: у районах проведення антитерористичної операції; в умовах надзвичайного стану чи під час дії особливого періоду на територіях, де ведуть бойові дії”. Дозвіл на користування телефонами бійцям надаватиме командир військової частини. 

Водночас законопроект №2154 прописує механізм, за яким командир частини “організовує зберігання батарей живлення персональних пристроїв безпроводового доступу військовослужбовців і надає дозвіл на їх використання для організації зв’язку у вільний час та поза безпосереднім зіткненням із противником”.

Не можна буде користуватися мобільними телефонами та іншими ґаджетами під час несення добового наряду, на навчальних заняттях, на бойовому чергуванні, при переміщенні військ, під час бойового зіткнення. Прописують і винятки та позаштатні ситуації.

Такі кроки можуть уберегти від прослуховування, а також від наведення ворожої артилерії за сигналом мобілок. Але це ще одне запізніле рішення. “Рішення про заборону користуватися мобільними телефонами в зоні АТО  важливе і правильне, але наше українське керівництво запізнилося з часом, коли це було необхідно. Рік тому українські чиновники мали би прийняти цю заборону. Для підрозділів АТО  це правильне рішення, але ж зв’язок усе одно має бути. Можливо, варто організувати переговорні пункти, але під контролем офіцерів”, – зазначив полковник запасу, учасник бойових дій Іван Якубець, повідомляє “Слово і Діло”.

Загалом експерти відзначають позитивні наслідки від таких можливих нововведень, але є й деякі нюанси. “Заборона на користування мобільними телефонами в зоні АТО потрібна, але її треба вводити розумно! Нормальний командир завжди може зібрати телефони перед операцією. Але в ситуації з нікудишнім забезпеченням спецзв’язком, відсутністю нормальної координації дій мобільні телефони іноді залишаються єдиним способом повідомити про напад ворога і врятувати життя людей. Для багатьох хлопців телефони – змога повідомити про реальну ситуацію на фронті. Цю правду суспільство змушене дізнаватися манівцями, від рядових, пробиваючись через завісу неправди”, – написав на своїй сторінці у Facebook нардеп, колишній комбат “Донбасу” Семен Семенченко.

Також цього тижня парламент у першому читанні ухвалив законопроект, що дозволяє служити в українській армії іноземцям та особам без громадянства. 

Автор цього документа Дмитро Тимчук говорить про фактичну “легалізацію” іноземців-добровольців у АТО, адже ще від початку війни іноземці з військовим досвідом допомагають українцям у зоні бойових дій. Також Тимчук одразу відкинув усі випади “Опозиційного блоку” та російських терористів про те, що Україна начебто готується узаконити “найманців”. 

Нардеп зазначив, що іноземці повинні будуть служити за контрактом і їхня зарплатня буде такою ж, як і в українських рядових чи сержантів, а не величезні “гонорари”, які отримують військові найманці. Також Тимчук нагадав, що в російській армії іноземці можуть офіційно служити за конт­рактом ще з 1998 року.