Нинішня влада довго і голосно заявляє про необхідність боротьби з корупцією в Україні. Через рік після Революції Гідності та повалення режиму Януковича корупція залишається найбільшою нашою проблемою, яка не дозволяє Україні рухатися вперед!
Українці впродовж останніх місяців не в одному соцопитуванні констатували, що ситуація з корупцією в Україні не змінилася...
Недавні арешти чиновників Державної служби з надзвичайних ситуацій в прямому ефірі під час засідання уряду видавались радше піаром влади, а скандал навколо відстороненого та звільненого голови Держфінінспекції Миколи Гордієнка, який заявив про корупційні схеми в уряді Яценюка, лише підлив масла у вогонь. Ці теми намагались, та й намагатимуться, використовувати різні політичні сили в боротьбі за владу.
А поміж тим маємо зволікання і сам процес обрання голови Національного антикорупційного бюро (НАБ) – нового органу, який повинен розслідувати зловживання найвищих чиновників. Зауважмо, що перші законопроекти про створення такого бюро з’явилися ще рік тому, але процес пішов не одразу. Законопроекти кілька разів переписували. І ось аж 14 жовтня парламент минулого скликання ухвалив позитивне рішення. Проте закон ще змінювали навіть після того, як у січні він набув чинності.
Президент постійно анонсував початок роботи бюро, однак конкурсній комісії, на яку було покладене завдання призначення його директора (комісія працювала з початку січня. – “Пошта”), знадобилося три місяці, аби подати Президентові дві кандидатури. Щодо претендентів проводили спеціальні перевірки.
Про
перипетії конкурсу “Пошта” вже писала. І ось нарешті 16 квітня Петро Порошенко призначив директором НАБ 35-річного юриста Артема Ситника, який працював у прокуратурах Кіровоградської та Київської областей. Його каденція, відповідно до закону, повинна тривати сім років.
Слідчий – адвокат – поборник корупції
В цій ситуації безперечним позитивом є те, що працювала конкурсна комісія, і вибір керівника такого важливого відомства відбувався прозоро. Вселяє надію й те, що комісія ця на останньому етапі відсіяла явного фаворита – нардепа від “Блоку Петра Порошенка” Віктора Чумака, який цілий рік, видається, мріяв сісти в крісло директора бюро.
“16 квітня назавжди ввійде у історію України як день створення Національного антикорупційного бюро, яке відповідатиме очікуванням багатьох українців. Адже фронт боротьби з корупцією є не менш важливим, аніж фронт, який українські збройні сили, українські воїни тримають на сході країни. Найважливішим у діяльності новопризначеного директора Антикорупційного бюро є довіра людей…
Артемові лише 35. Раніше це було недоліком, а тепер – перевагою. Незважаючи на молодий вік, за його плечима десять років досвіду роботи в прокуратурі, які, як мене повідомили, також були пов’язані із розслідуванням корупційних справ, причому розслідували ті корупційні справи не так, як це зазвичай робилося в Україні, – вони все-таки дійшли до суду, і фігуранти цих справ опинилися за ґратами”, – сказав Президент під час призначення Артема Ситника.
 |
фото: president.gov.ua |
Сам новопризначений директор нового антикорупційного органу в своїй біографії зазначає, що свого часу доклався до притягнення до відповідальності за корупцію низки суддів, співробітників СБУ, прикордонників, міліціонерів, інших чиновників, а в 2011-ому звільнився з посади начальника слідчого відділу прокуратури Київщини через незгоду з політикою режиму Януковича. Після цього пішов працювати адвокатом у фірму “Юридичні гарантії” і через кілька років став керуючим партнером та власником 20% її акцій.
Відповідно до офіційної декларації про доходи Ситника, за минулий рік він заробив лише 23,5 тисячі гривень. Дуже мало, як для керуючого партнера юридичної фірми… Ситник пояснює це тим, що в 2013 і 2014 роках практично не провадив адвокатської діяльності і був на Майдані. Окрім вказаного заробітку, в декларації зазначив, що торік отримав 216 тисяч гривень доходу від відчуження рухомого та нерухомого майна. У його власності перебуває квартира площею 82 кв. м та Hyundai Elаntra. Його родині належить земельна ділянка в Криму площею 400 кв. м. Дружина Ситника торік заробила 113 тисяч гривень.
Я на сьогодні один у штаті. В законі записано, що штат бюро становить 700 співробітників. 500 – держслужбовці, детективи, технічні підрозділи, 200 – начальницький склад. Документи, які подавали інші кандидати, збереглися у АП, і я їх усі вивчу
Члени конкурсної комісії зазначали, що Артем Ситник є новою людиною в державній системі та не має підтримки жодної політсили. Як буде далі – час покаже. А поки що в нього є можливість проявити себе на дуже відповідальній посаді. І оцінюватимуть Артема Ситника не за те, що він молодий чи ще не корумпований, а за те, скількох і якого масштабу корупціонерів спроможеться притягти до відповідальності.
“Я на сьогодні один у штаті. В законі записано, що штат бюро становить 700 співробітників. 500 – держслужбовці, детективи, технічні підрозділи, 200 – начальницький склад. Документи, які подавали інші кандидати, збереглися у АП, і я їх усі вивчу. І там у будь-якому випадку є гідні люди, люди, які могли б очолити силові підрозділи і так далі. Думаю, підбір кадрів почнеться саме з тих пакетів документів, які надавали комісії під час проведення конкурсу”, – заявив Артем Ситник після свого призначення.
На все про все часу в нього – до кінця липня, адже саме доти, відповідно до закону, мають бути сформовані центральне та сім регіональних управлінь бюро. З призначенням Артема Ситника епопея триває. Вибір його доволі несподіваний.
Були грузини і американець…
Раніше Президент не раз заявляв про те, що хоче бачити на посаді директора бюро іноземців. Але ухвалений парламентом закон забороняв це.
Головним кандидатом ЗМІ довший час називали екс-президента Грузії Михаїла Саакашвілі. Він подався на конкурс, але не мав наміру відмовитися від громадянства Грузії. Його співвітчизник, заступник генпрокурора Грузії Давид Сакварелідзе, українське громадянство таки прийняв, але комісія його відсіяла через незнання української мови.
На цьому історія з грузинами, які мали б очолювати бюро, завершилась, і на фінішній прямій відбору Саакашвілі розкритикував усіх претендентів на цю посаду. Нагадаємо, що Саакашвілі врешті-решт став головою Дорадчої міжнародної ради реформ при Президентові України, а Сакварелідзе – заступником Генпрокурора України.
Президент у своєму виступі згадав і про те, що були кандидатури грузинів та американців. Тепер він запропонував залучити іноземців до подальшої розбудови та роботи НАБ
Був ще один претендент-іноземець – американський юрист українського походження, екс-помічник генпрокурора США, федеральний прокурор Богдан Вітвіцький. Але йому 67 років, тоді як закон про НАБ встановлював віковий ценз до 65 років. Точилися розмови про те, що парламентарі можуть скасувати віковий ценз у законі, але до цього не дійшло. Зауважмо, що ще до початку роботи конкурсної комісії Вітвіцький підтверджував, що мав перемовини з приводу можливості очолити НАБ в Україні, проте вирішальне слово було за конкурсною комісією.
Президент у своєму виступі згадав і про те, що були кандидатури грузинів та американців. Тепер він запропонував залучити іноземців до подальшої розбудови та роботи НАБ. І Артем Ситник підтримав таку ініціативу.
А чи посадить трьох друзів?!
Проте авторитетних іноземців на все бюро не вистачить. Артемові Ситнику доведеться попрацювати, аби в Україні з’явився справді ефективний антикорупційний орган.
А щодо перспектив самого бюро думки експертів різняться: деякі кажуть, що на початку роботи НАБ необов’язково повинна очолювати відома людина, згадуючи про те, що Ситник не має зв’язків із політичними гравцями чи олігархами; деякі тривожаться, бо Президент зможе маніпулювати маловідомим директором бюро.
Але, знову ж таки, тільки час покаже доцільність цього призначення. Найважливішим є те, щоб у найближчі місяці Артем Ситник не “обріс” стримувальними політичними зв’язками. До речі, журналіст Сергій Щербина на своїй сторінці у Feacebook повідомив, що бізнес-партнером Ситника у “Юридичних ініціативах” є екс-прокурор Києва Юрій Гайсинський, “якого на початку 2000-их називали людиною Олександра Волкова, Суркіса та Медведчука”. Його донька, Оксана Гайсинська – дружина мера Харкова Геннадія Кернеса.
“Призначення 35-річного Артема Ситника має дати старт кампанії “Чисті руки”. Національне антикорупційне бюро стане успішним лише в тому випадку, якщо “його “клієнтами” стануть топи з числа нардепів, керівників міністерств та ОДА. Ну і головний виклик Артемові Ситнику. Його друзями захочуть стати всі! А як відомо, Лі Куан Ю говорив, що перемогти корупцію можна почавши з посадки трьох друзів…” – пише на своїй сторінці у Facebook політтехнолог Тарас Березовець.
Антикорупційне бюро стане успішним, якщо “його “клієнтами” стануть топи з числа нардепів, керівників міністерств та ОДА”
Проте, як то кажуть, не Ситником одним. Найближчі місяці будуть тестом для нинішньої влади і дадуть відповідь на запитання, чи створювалося НАБ для справжньої боротьби з корупцією, чи тільки для піару на догоду вимогам західних партнерів. Бо ж відомо, що створення НАБу було вимогою Заходу для того, аби Україна отримала кредити та безвізовий режим з ЄС. Із останнім, як відомо, зволікають.
Та й, на жаль, так склалося, що реформи, які українська влада обіцяє Заходу та своїм громадянам, традиційно зводяться тільки до гучних заяв. Навіть створення розпіареного антикорупційного органу не обіцяє швидких результатів.
“Найголовніше – це потужний аналітичний апарат, який зможе виявляти корупційні джерела. Не вважаю, що при створенні Антикорупційного бюро потрібно починати з корупції. Потрібно починати з інвентаризації цих джерел. Такі голосні розмови довкола люстрації, корупції – піар. Піар та справи часто не мають нічого спільного. Від цього призначення не варто чекати особливої ефективності. Навряд чи Антикорупційне бюро буде дієвим”, – каже
голова корпорації стратегічного консалтингу “Гардарика”, політолог Костянтин Матвієнко, повідомляє
“Слово і Діло”.
Тож прозорий конкурс і відсіювання провладних претендентів – це ще не все. І насамкінець потрібно звернути увагу на те, що Петро Порошенко призначив Артема Ситника за день до того, коли за законом спливав час вибору між двома остаточними кандидатами – Ситником та Сірим. Президент пояснив, що не хотів зволікати, бо в суди надійшло три позови з вимогою скасувати результати конкурсу.
Фронт боротьби з корупцією є не менш важливим, аніж фронт, який українські збройні сили, українські воїни тримають на сході країни. Найважливішим у діяльності новопризначеного директора Антикорупційного бюро є довіра людей…
Нардеп від “Блоку Петра Порошенка” Мустафа Найєм напередодні повідомляв, що, зокрема, Юрій Сухов, який свого часу разом із конкурентом Ситника Миколою Сірим виступав адвокатом Юлії Тимошенко, увечері перед призначенням директора НАБ звертався до Печерського суду з вимогою скасувати результати конкурсу. Але суд відмовився приймати цю заяву до розгляду.
І що цікаво, член конкурсної комісії (за квотою парламенту) гендиректор Європейського бюро боротьби із шахрайством (OLAF) Джованні Кесслер не виключає, що судові позови про скасування результатів ще можуть бути, і це триматиме вже призначеного директора НАБ у постійному напруженні, повідомляє “Діло”.
Зі слів Кесслера, це вигідно певним політичним силам, але не Президентові, який не зацікавлений у скандалі, який спостерігатиме Захід. Водночас член конкурсної комісії зауважує, що, незважаючи на ймовірну судову тяганину в майбутньому, вже призначений Президентом директор бюро буде легітимний.