Мінськ-2 провалився зі самого початку. Але досі російське, українське та європейське керівництво робить вигляд, що ситуація в Донбасі покращилася. 

Поміж тим російсько-терористичні сили постійно нагнітають ситуацію і останніми тижнями щораз частіше атакують українські позиції, використовуючи важке озброєння, яке ще в березні мало бути відведене. Таким чином Росія знову намагається тиснути на Україну та її союзників, аби просувати власні вимоги під час перемовин.

Приміром, цього тижня в Берліні відбулися чергові переговори міністрів закордонних справ “нормандської четвірки”. Як завжди, важкі та без суттєвих результатів. Чотири міністри (України, Росії, Німеччини та Франції) закликали контактну групу узгодити графік відведення від лінії розмежування озброєння калібру менш ніж 100 мм і танків. 

“Оцінюю цю зустріч як дуже складну. Це традиційно. Нам не вдалося домовитися щодо низки питань, а з інших ми продовжуватимемо дискусію”, – заявив очільник українського МЗС Павло Клімкін. І розповів, що начебто сторони готові були обговорювати тему введення міжнародних миротворців у Донбас. В ефірі “5 каналу” дипломат визнав, що без згоди РФ “блакитних шоломів” під егідою ООН в Україні не буде (Росія має право вето в Радбезі ООН, та й для місії під егідою ЄС потрібні консультації з Кремлем). Тому погодження мандата – справа надто складна.

Росія не раз висловлювалась проти миротворців у Донбасі. Зокрема, після перемовин на цьому тижні міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що “ця ідея не мала розвитку”. Поза тим він звернув увагу й на інше: міністри приділяли найбільше уваги ідеї створення чотирьох робочих груп для практичної реалізації мінських угод в рамках тристоронньої контактної групи. Ці групи мали б займатись не лише питаннями безпеки чи економічного відновлення Донбасу, але й політичних реформ в Україні. Не так давно цього вимагали бойовики з “ДНР”, заявляючи, що поки не будуть створені робочі групи для виконання мінських угод, доти вони не обмінюватимуть полонених.

До слова, в полоні бойовиків на даний час перебуває майже 300 українських бійців, повідомив голова Центру звільнення полонених при Міноборони Юрій Тандіт. З його слів, всього з полону звільнено майже 2,5 тисячі вояків.

Кремль і його маріонетки намагаються “перескочити” пункти мінських домовленостей, не надто переймаючись справжнім припиненням вогню. Однак хочуть впливати на конституційну реформу в Україні, а саме на створення нової редакції нашого Основного Закону та питання особливого статусу Донбасу. 

На щастя, українська влада до цього часу намагалася уникати такого впливу. “Затишшя” після Мінська-2 встановилося “за відсутності консенсусу ворогуючих сторін щодо остаточного політичного рішення”, вважає політолог, і тому компроміс нежиттє­здатний. Київ вийшов із мінської пастки цілком передбачувано: ми готові надати сепаратистам особливий статус і самоврядування, але тільки після виборів за українськими законами і під наглядом ОБСЄ та інших моніторників, а також після виведення з території Донбасу всіх збройних формувань. 

А поки оголошуємо ці території тимчасово окупованими. Все це і стало кінцем Мінська-2. Київ не погодився бути державою “на повідку”, – це слова російського політолога, старшого наукового співробітника інституту Брікінгса (США) Лілії Шевцової, передає УНІАН, посилаючись на Colta.ru.

Крім того, Шевцова зауважує, що “Захід все ще не готовий знайти переконливу відповідь на російський виклик, який би підтвердив, а не підірвав його єдність”. 

Захід шукає свою позицію надто давно. Це стосується, зокрема, питання поставок летальної зброї в Україну. Європейці схильні радше закрити очі на те, що бої у Донбасі тривають, аніж зайняти ще жорсткішу позицію щодо Росії і допомагати Україні зброєю. На початку цього тижня в МЗС Німеччини заявили, що ситуація в Донбасі стала “незрівнянно кращою”, аніж була наприкінці лютого. А перед цим, на сам Великдень, місія ОБСЄ фіксувала “запеклі бої” між “ДНРівцями” та українськими військовими. 

Бойовики використовували танки, важку артилерію, міномети. Однак європейці не згадують, що в лютому після Мінська-2 закрили очі на захоплення російсько-терористичними силами Дебальцевого. Європейські дипломати після цього й далі говорили про те, що мінських домовленостей мають дотримуватись усі сторони. 

Зазначимо, що тристороння контактна група цього тижня також провела перемовини наступного дня після зустрічі міністрів у Берліні. Але в режимі відеоконференції. Україну в цій групі представляв екс-президент Леонід Кучма. 

За повідомленнями його прес-секретаря Дарії Оліфер, українська сторона підтримала заклики міністрів у Берліні щодо відведення озброєння і запропонувала підписати план відведення танків, мінометів і гармат калібру понад 100 мм. Крім того, Україна запропонувала розмістити на найбільш проблемних територіях десять постійно діючих пунктів з моніторингу режиму припинення вогню (там мають перебувати українські та російські офіцери зі Спільного центру контролю і розмежування, а також представники спеціальної моніторингової місії ОБСЄ).

Серед наших пропозицій була доставка української гуманітарної допомоги у Донецьк та Луганськ, а також, що важливо, демілітаризація Широкиного, що нині залишається чи не найгарячішою точкою Донбасу. Бойовики постійно намагаються штурмувати позиції на підходах до Маріуполя. 

Україна запропонувала їм взаємно відвести збройні підрозділи із Широкиного, забезпечивши там присутність місії ОБСЄ. Зазначимо, що учора з’явилась інформація про те, що після відвідин Широкиного спостерігачі  ОБСЄ також виступили з ініціативою демілітаризації цього населеного пункту та прилеглих до нього територій. 

Чи підуть на це російські бойовики, станом на 15 квітня ще не було відомо. Зрештою, навіть якщо й пообіцяють, то цьому не варто вірити… 

А поки перемовини та мирні ініціативи дають небагато результатів і ситуація в Донбасі залишається напруженою. У РНБО повідомляють, що Росія й далі зосереджує свої війська на кордоні з Україною.