Петро Порошенко нарешті зареєстрував у парламенті проект постанови про звернення до ООН і ЄС щодо розгортання на території України міжнародної операції з підтримання миру та безпеки.
“Розгортання в Україні міжнародної операції з підтримання миру та безпеки дозволить забезпечити ефективну імплементацію мінських домовленостей, передусім у частині невідкладного та всеохоплюючого припинення вогню, відведення всіх важких озброєнь, виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки та найманців із території України, роззброєння всіх незаконних збройних формувань”, – зазначено в пояснювальній записці до проекту постанови.
Президент сподівається, що запрошення міжнародних миротворців сприятиме поверненню вимушених переселенців до місць постійного проживання, а також відновленню життєдіяльності на окупованих територіях Донбасу.
Якщо парламент ухвалить відповідну постанову, Україна офіційно попросить ООН і ЄС відправити до нашої держави “блакитні шоломи”. При цьому наш міністр закордонних справ Павло Клімкін 13 березня звернувся з листами і до Генсека ООН Пан Гі Муна, і до верховного представника ЄС із питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки Федеріки Могеріні з проханням розглянути і провести консультації щодо відправлення в Україну миротворців.
Саме голосування у ВРУ Порошенко вважає невідкладним, про що вчора, 16 березня, на погоджувальній раді заявив представник Президента у ВРУ Степан Кубів. Тож можна сподіватися, що нардепи візьмуться за розгляд постанови сьогодні.
Але розуміємо, що нині, як і майже місяць тому, коли Порошенко вперше заговорив про необхідність запрошення миротворців, це питання має два важливі нюанси. Перший – у Радбезі ООН Росія має право вето, а в Кремлі вже неодноразово заявляли, що там проти “блакитних шоломів” у Донбасі (Україна наполягає на тому, щоб росіян не було в миротворчому контингенті). От тільки вчора міністр закордонних справ РФ Лавров заявив, що ідею з миротворцями можна обговорювати, якщо всі сторони конфлікту не будуть проти. Тобто “за” мають висловитись і російські бойовики, а це, як ми розуміємо, неможливо.
Порошенко наполягає на поліцейській місії ЄС, але для цього потрібна одностайна підтримка Європейського співтовариства, чого важко буде добитися. В ЄС із початку березня говорять про посилення моніторингової місії ОБСЄ, а до ідеї з миротворцями ставляться доволі скептично.
Другий нюанс у тому, що навіть у випадку позитивного рішення в ООН чи ЄС для розгортання миротворчої місії потрібно багато часу. В українському МЗС визнали: “блакитні шоломи” можуть з’явитись у Донбасі щонайменше за півроку. Що буде до цього часу – невідомо…
Санкції продовжують, але не посилюють
Російсько-терористичні сили щодня демонструють, що не намірені виконувати мінських домовленостей.
На вихідних російські бойовики біля Маріуполя стріляли з 120-міліметрових мінометів, які мали відвести від лінії зіткнення. За даними групи “Інформаційний опір”, ворог перегруповується одразу на кількох напрямках і зміцнює свої позиції. Окрім цього, в РНБО повідомляють, що бойовики і далі розповсюджують інформацію про початок наступу по всьому фронті, таким чином здійснюючи психологічний тиск як на місцевих жителів, так і на солдатів.
Президент Порошенко під час візиту до Німеччини відверто заявив тамтешнім ЗМІ, що перемир’я не діє, тож Заходу час посилювати санкції проти Росії. “Щодня з російського боку лунають обстріли, інколи до 60 разів у день. Загалом режим припинення вогню порушували 1 100 разів. Правда полягає в тому, що угода не працює, – зазначив Порошенко, повідомляє Радіо Свобода з посиланням на Bild.
Нічого такого не сталося, аби можна було говорити про загострення санкцій. Зараз видається, що конфлікт якось заморожений. Треба “гнучко” реагувати на цю ситуацію, не потрібно її радикалізувати”
Але й питання посилення навряд чи пройде в ЄС. Так, учора у Брюсселі міністри закордонних справ Європейського співтовариства говорили про те, що санкції проти РФ продовжуватимуть. Але про їх розширення поки не йдеться…
“Нічого такого не сталося, аби можна було говорити про загострення санкцій. Останньою складною ситуацією була атака, здійснена на Маріуполь. Зараз видається, що конфлікт якось заморожений. Треба “гнучко” реагувати на цю ситуацію, не потрібно її радикалізувати”, – заявив міністр закордонних справ Польщі Гжегож Схетина, повідомляє
“Європейська правда”.
Додаток до закону
Запрошення миротворців і вимоги посилити санкції проти Росії – це найменше, що може робити українська влада за нинішньої ситуації.
Водночас Президент Порошенко не припиняє наголошувати, що мінські домовленості таки потрібно виконувати, і не бачить їм альтернативи. Ще одним невідкладним рішенням, яке цього тижня має розглянути парламент, він називає постанову про визначення меж окремих районів Донбасу з особливим порядком місцевого самоврядування. Це питання згадується в мінських домовленостях, на особливому статусі наполягають кремлівські маріонетки. Тепер бойовики хочуть, аби всі рішення, які стосуються Донбасу, ВРУ узгоджувала з ними.
Водночас голова фракції “БПП” Юрій Луценко на погоджувальній раді в парламенті заявив, що голосування за постанову про визначення територій із особливим самоврядуванням не несе небезпеки для України, інформує
“Українська правда”.
Тільки тоді, коли на цих територіях відновляться українські прапори, українські патрулі та український закон, там можна буде проводити місцеві вибори
Він наголосив, що це лише додаток до закону про особливий порядок самоврядування деяких районів Донбасу, а сам закон діятиме лише після проведення там законних позачергових місцевих виборів за українським законодавством. “Ухвалення постанови – єдиний шлях відновлення територіальної цілісності і підстава не дати звинуватити Україну у зриві мирних переговорів…
Тільки тоді, коли на цих територіях відновляться українські прапори, українські патрулі та український закон, там можна буде проводити місцеві вибори. Тобто йдеться про території, на яких, імовірно, після відновлення українського контролю будуть проведені місцеві вибори”, – сказав Юрій Луценко.