Інформація про цю зустріч була різною: від прориву в питанні припинення вогню до безрезультатності. Жодних офіційних заяв не було. Начебто контактна група зібралась і в середу, але про це також не було нічого достеменно відомо. Важливо те, що Порошенко, Путін, Меркель та Олланд таки прилетіли в Мінськ. Експерти наголошували: якщо не буде шансів на домовленості,  ніхто туди не прибуде.

Одразу після Мінська Петро Порошенко планував вирушити у Брюссель на неформальний саміт ЄС. Європа говоритиме про Україну. Чи розширюватимуть санкції проти Росії – залежатиме від результатів переговорів у Мінську. Європейські міністри закордонних справ уже ухвалили рішення про розширення чорного списку, але відклали це питання, щоб дати шанс переговірникам. У випадку провалу домовленостей потрібно буде говорити не лише про розширення списку невиїзних російських політиків, а й про радикальніші методи. Саме від результатів учорашніх перемовин залежатиме й рішення Білого дому щодо постачання зброї в Україну.

“Це один із ключових днів у цій війні, незалежно від підсумків переговорів. Тому що це може стати історичною розвилкою: або буде поганий, але мир, або ситуація піде за іншим сценарієм. На користь цієї версії –  безпрецедентні спроби світових лідерів змусити ситуацію піти за першим сценарієм. В України вперше за довгий час безумовна і надійна підтримка всієї західної коаліції. Це окрема історія суперуспіху української дипломатії. Але не все в руках одних дипломатів. Успіх переговорів наближають Збройні сили України, Нацгвардія України, волонтери, кожен на своєму місці. Так, це ще не піковий момент. Той настане, коли єгипетський оркестр зіграє гімн на похороні Путіна”, – написав на своїй сторінці у Facebook відомий український політтехнолог Тарас Березовець.

Вкрай напруженим був і вівторок напередодні перемовин. Експерти в один голос говорили про те, що до зустрічі в Мінську російські війська намагатимуться будь що взяти Дебальцеве, аби господар Кремля отримав нові козирі для просування своїх вимог. Путіну це не вдалося. Зауважимо, що в НАТО визнали пряме військове втручання Росії в боях за Дебальцеве.

Незважаючи на масовані атаки в цьому напрямку, українські військові не допустили створення нового “котла”. “Провели кілька успішних операцій на Дебальцівському плацдармі, що дозволили відбити два населені пункти і забезпечити контроль над лінією зіткнення”, – розповів на засіданні уряду 11 лютого перед поїздкою в Мінськ Петро Порошенко.

Деталі успішної вівторкової операції сил АТО також описав нардеп Дмитро Тимчук, координатор групи “Інформаційний опір”. “Після масованих артилерійських ударів української артилерії по позиціях бойовиків у районі Логвинового частина формувань против­ника відійшла в напрямку Нижнє Лозове, а частина – на кілька кілометрів від траси Дебальцеве – Артемівськ у бік Новогригорівки”, – написав він у Facebook.

Саме від успіху чи провалу переговорів у Мінську залежатиме питання введення воєнного стану

Окрім цього, наші бійці у вівторок досягли ще одного успіху – внаслідок контрнаступу полку “Азов”, Нацгвардії України та ЗСУ під Маріуполем вдалося взяти під контроль міста Павлополь, Комінтернове, Лебединське, Бердянське, Широкіне й інші населені пункти – українські сили відсунули ворога на 20 км. Український контрнаступ координував секретар РНБО Олександр Турчинов. І він, і Президент Порошенко в один голос заявляють, що не йдеться виключно про вихід на лінію розмежування, передбачену мінськими домовленостями. Ні більше, ні менше.

“Ефективні дії українських підрозділів дозволили виконати два поставлені завдання: вийти на лінію Мінського меморандуму і зробити неможливими звірячі обстріли жилих кварталів у Маріуполі”, – зауважив Порошенко.

Російсько-терористичні сили також не забарились і у вівторок обстріляли з реактивних систем залпового вогню “Смерч” місто Краматорськ. Це українське місто було звільнене від кремлівських маріонеток ще в липні і впродовж усіх останніх місяців поверталося до мирного життя. На аеродромі Краматорська розташований головний штаб АТО. 

10 лютого ворог обстрілював як аеродром, так і житлові квартали міста. За офіційною інформацією, внаслідок цього кривавого злочину бойовиків загинуло 16 людей, ще близько 70 отримали поранення. Обстріл вівся з контрольованої бойовиками Горлівки. 

Такий злочин зі сторони російських бойовиків недарма стався саме перед мінськими переговорами глав чотирьох держав. Росія нагадала, що розуміє лише позицію сили.

Порошенко у вівторок увечері відвідав Краматорськ. “У мене в руках  – елемент касетного боєприпасу “Смерч”, радіус застосування якого – до 90 кілометрів. Нелюди використовують проти цивільного населення касетні боєприпаси. Ці докази будуть використані мною в Мінську і в Раді ЄС. Інформація, яка міститься на цьому заряді, переконливо доводить, що він – російського виробництва і російського застосування. Це злочин проти людяності, коли мирні люди гинуть у своїх домівках, на вулицях, там, де нема військових, у 50 кілометрах від лінії фронту від російської зброї. Це абсолютно неприйнятно”, – заявив український гарант.

А на вже згаданому засіданні уряду 11 лютого перед самим візитом до Мінська Порошенко трохи пояснив свої стартові позиції на зустрічі президентів. Саме від успіху чи провалу переговорів у Мінську залежатиме питання введення воєнного стану. “Я впевнений у тому, що наша країна зможе себе захистити”, – сказав гарант.

За словами Президента, він хоче миру, але треба готуватись і до подальшого захисту своєї території. “Ми наголошуємо і наполягаємо: нам потрібне безумовне, без будь-яких попередніх вимог припинення вогню!” – заявив Порошенко наголосивши, що позиція України і ЄС єдина.

Щодо нав’язування федералізації Україні, то Порошенко зауважив, що “це – насіння (мав на увазі російське. – “Пошта”), яке не приживеться на українському ґрунті”. Децентралізація не матиме нічого спільного з федералізацією. Також він пообіцяв, що в Україні не буде “ніяких місцевих батальйонів, дивізій, народних міліцій та інших дурниць”.

Що ж, усі слова Президента потрібно запам’ятати і порівнювати з результатом переговорів у Мінську. 

P.S. Російський глава МЗС Лавров у середу дав прес-конференцію, на якій також вимагав від Києва відновити соцвиплати на територіях, контрольованих терористами. 

Видання “Дзеркало тижня” з посиланням на свої джерела повідомило про проект протоколу, який 10 лютого ввечері представники “ДНР” і “ЛНР” у рамках тристоронньої контактної групи в Мінську передали українській стороні. Зрозуміло, що вимоги маріонеток повторюють вимоги їхніх господарів у Кремлі і хочуть легалізуватися. Серед 15 пунктів документа є такі:

– Забезпечити всеохопне припинення вогню з 10.00 12 лютого 2015-го.

– Забезпечити відведення важкого озброєння (калібру 100 мм і більше): для українських військ – від фактичної лінії зіткнення сторін, а вже “ДНР” і “ЛНР”, які в документі записані як представники Донецької та Луганської областей, – від лінії зіткнення сторін за Мінським меморандумом від 19 вересня.

– Прийняти до 20 лютого постанову ВРУ із зазначенням переліку районів, на які поширюється особливий статус відповідно до Закону України “Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей” (у межах лінії зіткнення від 19 вересня).

– Узгодити до 20 березня “з представниками окремих районів” проект закону про муніципальні вибори і почати переговори про надання цим районам статусу автономії.

– Скасувати АТО до 23 лютого.

– Ухвалити й надати чинності до 25 лютого  закону України, що забороняє переслідувати і карати бойовиків. Забезпечити помилування, амністію і обмін всіх утримуваних на території України осіб (усіх на всіх). Цей процес повинен завершитися щонайпізніше на п’ятий день після відведення.

– Відновити соціальну сферу “окремих районів” і соціально-економічну взаємодію сторін, зокрема, в банківській сфері.

– Відвести всі іноземні військові формування, військову техніку, а також військовий персонал і найманців із території України при моніторингу ОБСЄ. Роззброїти всі незаконні угруповання.

– Провести конституційну реформу в Україні, що передбачає глибоку децентралізацію за допомогою надання статусу автономії “окремим районам” Донбасу.

– Організувати муніципальні вибори на основі узгодженого закону.

– Поширити роботу місії ОБСЄ на ділянки кордону, що не перебуває зараз під контролем України. Це має відбутися після того, як набудуть чинності поправки до Конституції України після узгодження з представниками “окремих районів”.