Хочете миру – готуйте зброю

Цей тиждень може стати вирішальним у перемовинах із Путіним. Водночас зустрічі чотирьох президентів “нормандського формату” завтра в Мінську може не відбутися

фото: president.gov.ua
Від самого початку війни в Донбасі був уже не один “вирішальний момент”, однак досі жоден із форматів перемовин не виправдав себе.
Вже п’ять місяців минуло від часу підписання домовленостей у Мінську, та їх ніхто не виконує. Тепер західні лідери покладають багато надій на нову модифікацію умов, досягнутих у процесі переговорів. 
Громадськість може знати лише деякі деталі нового мирного плану та здогадуватися, що криється за офіційними коментарями. Із того, що випливає з західних ЗМІ, можна зробити висновок: цей новий план значно гірший для України. Федералізація нашої країни, автономія Донбасу і замороження конфлікту не принесуть нічого доброго.
Український Президент розуміє небезпеку ігор у федералізацію та разом зі своїм оточенням довго повторював мантру про необхідність втілення в життя саме мінських домовленостей. Тепер він начебто не виключає певної модифікації їх. 
“Питання автономії – питання вже змін до Конституції. Звичайно, воно вимагатиме абсолютно іншої моделі обговорення, включаючи референдум… Питання федералізації я готовий винести на референдум. Я знаю результат. Питання автономізації входить у питання федералізації, тому не можна і не треба гратися з Конституцією, бо є абсолютно чітка законодавча процедура. Ніхто від неї просто відходити не може. Це рішення не глави держави, не парламенту, не уряду, а українського народу!” – заявив Порошенко в Мюнхені на конференції з безпеки.
Заходу потрібен будь-який мир, аби не допустити широкомасштабної війни у Європі. Тож цього тижня ми знову підходимо до вирішального моменту
Нині ставки дуже високі. Заходу потрібен будь-який мир, аби не допустити широкомасштабної війни у Європі. Тож цього тижня ми знову підходимо до вирішального моменту. Учора німецький канцлер відвідала Вашингтон і, очевидно, мала обговорити з президентом США всі нюанси нещодавніх візитів до Києва та Москви. Завтра може відбутися зустріч Меркель, Олланда, Порошенка та Путіна в Мінську. Зрозуміло, що без хоч якоїсь упевненості в успіху перемовин туди ніхто не поїде. Тільки успіх кожна зі сторін розуміє по-своєму… 
“Я – президент миру, а не війни... Упевнений, що тільки Мінський меморандум і мінські угоди, визнані світом, можуть стабілізувати ситуацію в Україні”, – казав на конференції з безпеки Петро Порошенко, де показав паспорти і військові квитки російських солдатів, вилучені в Україні.

Про що домовлятися?

Єдиним, хто за останні дні трохи привідкрив завісу над домовленостями, став Франсуа Олланд. Він, зокрема, розповів про демілітаризовану зону завширшки 50 – 70 км по обидва боки нинішньої лінії зіткнення в Донбасі. 
Також французький президент закликав надати широку автономію територіям, захопленим російськими бойовиками. Наскільки – не уточнив. “Люди там піднялися на війну. Їм важко буде жити спільним життям із рештою країни”, – заявив французький президент у інтерв’ю каналу France 2.
Тобто він чітко дав зрозуміти, що їхній із Меркель план передбачає федералізацію нашої країни. Перед цим Олланд заявив, що перемовини з Путіним є одним із останніх шансів домовитись, інакше – війна. Європейські лідери не враховують того, що неоголошена війна між Росією та Україною вже триває. 
Тепер і зустріч у “нормандському форматі” завтра в Мінську під питанням. Про те, що чотири президенти по телефону домовилися на неї прилетіти, в неділю повідомила прес-служба Порошенка. 
фото: AP
“Сторони домовилися провести експертні консультації представників МЗС у понеділок у Берліні та зустріч тристоронньої контактної групи у вівторок за участі підписантів мінських домовленостей. Петро Порошенко, Франсуа Олланд, Ангела Меркель і Володимир Путін домовилися провести зустріч у “нормандському форматі” в середу, 11 лютого, в Мінську. Вони також очікують, що їхні зусилля під час зустрічі в Мінську призведуть до негайного та безумовного двостороннього припинення вогню”, – зазначено в повідомленні.
Але Путін майже одразу заявив, що зустріч відбудеться лише у випадку, якщо до середи “вдасться узгодити низку пунктів, які останнім часом інтенсивно обговорювали”. В понеділок міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр також висловив сумніви стосовно зустрічі глав держав у Мінську, бо є ще “дуже багато роботи” для її проведення.
На момент здачі номера у друк не було відомо, чи встигли вчора чотири міністри закордонних справ підготувати якийсь документ для обговорення глав держав і чи справді сьогодні до Мінська приїдуть підписанти вересневих домовленостей. Адже глави терористичних “ДНР” і “ЛНР” Захарченко і Плотницький уже неодноразово зривали засідання тристоронньої контактної групи, відмовляючись особисто їхати в Мінськ і посилаючи замість себе своїх представників. Розуміємо, що лише Кремль може вплинути на своїх маріонеток. 
Путін намагатиметься продемонструвати переговірникам новий стан справ у Донбасі. Кремль звик домовлятися лише з позиції сили, тому нині шукає для себе козирі
Нині багато скепсису щодо нових перемовин. Навіть Меркель висловлювала сумнів у тому, що з Путіним вдасться домовитися. Водночас американське видання The Wall Street Journal із посиланням на свої дипломатичні джерела пише, що Ангела Меркель пригрозила Путіну новими санкціями та переглядом питання поставок зброї в Україну у випадку, якщо Кремль відкине новий мирний план. Росії дали час до завтра.
Є ще один важливий момент: поки “політики-миротворці” вибудовували нові плани, російські терористичні сили в Донбасі не припиняли вогню. “Я думаю, нам треба очікувати значних зусиль росіян із захоплення Дебальцевого до призначеної на середу зустрічі в Мінську”, – написав у Twitter колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт. 
Таким чином Путін намагатиметься продемонструвати переговірникам новий стан справ у Донбасі. Кремль звик домовлятися лише з позиції сили, тому нині шукає для себе козирі. Зазначимо, що деякі українські ЗМІ 9 лютого повідомили про те, що російські літаки завдали авіаудару по наших позиціях біля Дебальцевого. У прес-центрі АТО цю інформацію спростували, але підтвердили, що станом на понеділок ішов бій за трасу Артемівськ – Дебальцеве. В РНБО заявили, що українські військові успішно тримають оборону і знищують ворожі танки.

Санкції і зброя

Навіть якщо завтра в Мінську відбудеться зустріч на найвищому рівні, навряд чи потрібно вірити у швидке припинення військових дій, бо вірити Путіну та будь-яким його обіцянкам не можна.
Тому питання постачання летальної зброї в Україну для нас актуальне в будь-якому випадку. Насамперед ми надіємося на збройну допомогу від США. Тамтешні парламентарі виступають за таку допомогу, але питання гальмує Білий дім, побоюючись ще більшої ескалації конфлікту в Донбасі, – там не впевнені, що зброя зможе зупинити Путіна. Проте останнім часом навіть у оточенні Обами заговорили про перегляд своєї політики. Але остаточне рішення прийматимуть на основі інформації після всіх “мирних” перемовин.

фото: president.gov.ua
У ЄС за збройну допомогу насамперед виступають наші традиційні друзі:  країни Прибалтики та Польща. Загалом ЄС і США намагаються демонструвати єдину політику, хоча насправді єдиної позиції немає навіть усереди­ні найвищого керівництва Америки та західноєвропейських країн. “Проблема в тому, що ЄС більше розділений, аніж об’єднаний у час, коли саме єдність найбільше потрібна!” – заявив на конференції з безпеки в Мюнхені президент Європарламенту Мартін Шульц.
Розуміємо, що гравці на кшталт Меркель зроблять усе можливе, щоби принаймні для публіки видати позицію Заходу єдиною і не дозволити США взяти першість у вирішенні українського питання. Не дарма вчора канцлер Німеччини поїхала до Обами. Ці перемовини також відіграють важливе значення в питанні щодо постачання зброї.
У нас є спільність трансатлантичних позицій щодо введення санкцій у економічній сфері. Україна потребує прогресу, але його не можна досягти шляхом постачання зброї
Згадуючи ультиматум, який, за повідомленнями західних ЗМІ, Меркель поставила Путіну, не можна не згадати, що в Мюнхені вона категорично виступила проти поставок зброї нашій країні. “Я впевнена, що цей конфлікт неможливо вирішити військовим шляхом. Ми вирішили зосередити наші зусилля на дипломатичних рішеннях. На щастя, в нас є спільність трансатлантичних позицій щодо введення санкцій у економічній сфері. Україна потребує прогресу, але його не можна досягти шляхом постачання зброї”, – заявила вона. За це канцлера Німеччини критикували як європейські, так і американські політики. 
Варто зазначити, що вчора міністри закордонних справ країн ЄС вирішили розширити санкції проти Росії, додавши до чорного списку 19 осіб і заморозивши рахунки 9 компаній. От тільки остаточно це питання вирішать 16 лютого.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4979 / 1.63MB / SQL:{query_count}