Між федералізацією і війною

фото: AP

У четвер в українській столиці висадився важкий західний дипломатичний десант. Якщо приліт Держсекретаря США Джона Керрі був анонсованим, то канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд зробили це дуже несподівано.

Подібні екстрені візити на такому високому рівні трапляються вкрай рідко, а власне Олланд перед поїздкою заявив, що везе до України новий мирний план.

Щоправда, в Адміністрації Петра Порошенка заявили, що з ніякими новими мирними планами Меркель і Олланд не приїжджали і обговорювали лише реалізацію мінських домовленостей.

“Сторони підтримали мирне врегулювання конфлікту в Донецькій та Луганській областях і висловили сподівання, що і Росія зацікавлена в цьому. Троє лідерів закликали до негайного припинення вогню, виведення іноземних військ з України, відведення важкої техніки та озброєнь, закриття кордону і звільнення всіх заручників”, – повідомила прес-служба Президента України.

Плюс і мінус

Після перемовин з Петром Порошенком Меркель та Олланд не виходили до преси і одразу вирушили до Москви на перемовини з Путіним.

Беручи до уваги те, що за різними повідомленнями Путін хотів вирішувати долю Донбасу взагалі без урахування позиції Києва, візит Меркель і Олланда спершу до Порошенка однозначно є плюсом.

“Спочатку пропозиції Кремля було передано лише європейцям. Російський президент пропонував обговорити план по Україні без (!!) залучення української сторони. Тобто взагалі без жодної участі офіційних осіб з України. Олланд і Меркель думали недовго, після чого Кремлю було передано ультимативну вимогу передати той же пакет пропозицій із “планом Путіна” українській стороні. У Москві довго сперечалися, але в результаті по-імперськи незграбно поступилися й до вечора Кремль офіційно передав пропозиції Володимира Путіна – Петру Порошенку”, – написав на своїй сторінці у Facebook нардеп Мустафа Найєм.

Різкий ривок європейських лідерів, які раніше відмовлялись від мирного саміту в Астані, наштовхує на думку, що основні західні гравці можуть піти на поступки Кремлю

Щодо мінусів, то різкий ривок європейських лідерів, які раніше відмовлялись від мирного саміту в Астані, наштовхує на думку, що основні західні гравці можуть піти на поступки Кремлю. При цьому очевидно, що Москва відштовхує США від так званого мирного плану щодо Донбасу.

Відомо, що держсекретар Керрі також планував візит до РФ після України, але у Москві чітко дали зрозуміти, що його там не чекають. Керрі лише має зустрітись із російським міністром закордонних справ Лавровим сьогодні у Мюнхені на конференції з безпеки. А тепер про все докладніше.

Вашингтон вичікує

Розпочнімо із позиції США. “Росія продовжує свою агресію на сході. По-іншому це не можна назвати. Ані США, ані ЄС, ані Україна не хочуть вступати в конфлікт із Росією. Ми прагнемо дипломатичного рішення.

Але ми не можемо заплющувати очі на танки, які перетинають кордон України, ми не можемо заплющувати очі на російських військових, які в неідентифікованій уніформі перетинають кордон, і ми не можемо заплющувати очі на наявність сучасних ракет та іншого важкого озброєння, яке потрапляє через кордон в Україну з Росії, включно з порушеннями міжнародних норм безпеки польотів, попри запевнення, що цього не мало б бути, відповідно до мінських домовленостей з припинення вогню”, – заявив Джон Керрі у Києві.

фото: Reuters

Насправді нічого нового держсекретар США під час візиту не сказав. Висловив підтримку, пообіцяв гроші і повідомив, що президент Обама повторно розглядає можливість надання Україні зброї. За словами Керрі, це питання буде вирішуватись після того, як він відзвітує президенту про свою поїздку після Мюнхенської конференції, а отже і зустрічі з Лавровим, і після візиту Меркель до Вашингтона, який має відбутись у понеділок. Тож офіційний Вашингтон вичікує, як і робив це довгий час до цього.

Водночас Керрі в Києві повідомив, що Меркель та Олланд отримали пропозиції від Путіна щодо України. “У тому, що вони отримали від президента Путіна, є кілька ідей, але повністю ми ще не проаналізували пропозицію, яку отримали від Москви. Ми ознайомилися з текстом лише сьогодні, і поки що це питання ще повністю не обговорили”, – заявив держсекретар США 5 лютого.

Ані США, ані ЄС, ані Україна не хочуть вступати в конфлікт із Росією. Ми прагнемо дипломатичного рішення

Та, що цікаво, він також зазначив, що український Президент далі підтримує закон про особливий статус Донбасу. Нагадаємо, цей суперечливий документ ВРУ з ініціативи нашого гаранта ухвалила ще у вересні. В законі передбачались місцеві вибори на Донбасі й навіть амністія для бойовиків.

Але після незаконних виборів, які в листопаді провели сепаратисти на підконтрольних їм територіях і чергового наростання конфлікту, Петро Порошенко та РНБО вирішили скасувати згаданий закон. Обіцялось, що це буде перше питання, за яке візьметься Верховна Рада VIII скликання. Але цього так і не сталось, новий парламент уже відкрив другу сесію, а закон досі не скасовано. Так до кінця і незрозуміло, чому українська влада досі тримається за нього.

План Путіна

Завданням російського президента нині є заморозити конфлікт на Донбасі й не пустити в майбутньому Україну ані в ЄС, ані в НАТО. На жаль, потроху йому це вдається. Олланд перед візитом до Києва заявив, що Франція не хоче бачити нашу країну в НАТО. Він також додав, що мирний план передбачає територіальну цілісність України, але не пояснив, чи бачить таку цілісність, зокрема, через федералізацію.

“Хоча мірилом успіху Ангели Меркель і Франсуа Олланда залишається повага до мінського протоколу та ефективне здійснення кожного з 12 пунктів, у тому числі виведення російських військ з України і припинення постачання зброї сепаратистам, франко-німецький план має забезпечити нейтралітет України і “федеральне рішення”, що заморозить конфлікт на сході”, – пише французьке видання Le Figaro, посилаючись на власні джерела.

Введення миротворчого контингенту ООН означатиме неспроможність України забезпечити свою територіальну цілісність і суверенітет

Але апетити Кремля ширші. У російському МЗС вже заявляли, що Путін мав намір пропонувати Меркель і Олланду підняти питання про миротворчу місію ООН у Донбасі. Зрозуміло, що і за участі російських військових. Таким чином у Кремлі хочуть легалізувати свою армію, яка вже не один місяць перебуває у Донецькій та Луганській областях.

Та й експерти повторюють, що введення миротворчого контингенту ООН означатиме неспроможність України забезпечити свою територіальну цілісність і суверенітет. Додамо: в ООН вже заявили про те, що для направлення миротворців потрібен офіційний запит до Радбезу організації від самої України.

Між Придністров’ям та Чечнею

Загалом іноземна преса увесь тиждень мусолить два варіанти замороження війни на Донбасі – придністровський і чеченський.

Маємо розуміти різницю між ними. Якщо говорити про “нове Придністров’я”, то це буде така собі невизнана автономія під проводом бойовиків. До того ж пам’ятаємо, що Росія щедро фінансує Придністровську Молдовську Республіку (хіба цього року не дала грошей, бо й сама російська економіка валиться через анексію Криму, війну на Донбасі та західні санкції).

Щодо варіанту “як в Чечні”, то начебто раніше Путін пропонував, щоб європейці переконали Петра Порошенка в тому, що останній має задобрювати бойовиків грішми і широкою автономією. Не секрет, що глава Чечні Рамзан Кадиров практично непідконтрольний Москві, до того ж отримує найбільші з-поміж решти суб’єктів федерації субсидії.

Дилема для Порошенка

Щоправда, жоден з описаних вище варіантів не може влаштовувати ні українську владу, ні український народ.

У цьому і є ще одна мета Кремля – не лише заморозити конфлікт, який тягнутиме Україну в політичну та економічну безодню, але й змусити нашу владу піти на такі поступки, які спровокують масштабні протести по всій країні, “третій Майдан”. Саме про це й мріють реваншисти від режиму Януковича, низка з яких нині спокійно і далі засідає у Верховній Раді.

Петро Порошенко вже заявляв, що не хоче “чеченського варіанту”. Та й кого йому задобрювати грішми? Терористів Захарченка і Плотницького? Український Президент розуміє, що будь-який подібний крок поставить хрест на його політичній кар’єрі.

У цьому і є ще одна мета Кремля – не лише заморозити конфлікт, який тягнутиме Україну в політичну та економічну безодню, але й змусити нашу владу піти на такі поступки, які спровокують масштабні протести по всій країні, “третій Майдан”

“Порошенко повинен відкинути всі пропозиції, якщо вони стосуються плану поступок Росії, якщо це план “встановлення миру” за рахунок національних інтересів України. Розмова може вестись тільки по пунктах плану, які передбачають: 1. Фінансову допомогу Україні. 2. Нові санкції проти Росії. 3. Надання Україні зброї. 4. Сприяння в проведенні реформ в Україні. 5. Перемовин про виконання домовленостей у Мінську в женевському форматі без усіляких представників терористичних організацій “ДНР” та “ЛНР”.

Все інше неприйнятне, воно потуратиме і заохочуватиме Путіна”, – пише на своїй сторінці у Facebook директор Агенства моделювання ситуацій Віталій Бала.

Питання залишається відкритим

Чи Захід дотисне Україну і змусить піти на поступки Путіну, чи Київ зуміє добитись офіційного визнання світом Росії як держави-агресора? Не забуваймо, що, як мінімум до завтра продовжить свою роботу місія МФВ в Україні. Тож Захід може впливати на наше керівництво, зокрема, обіцянками кредитів. Впливати на Путіна до цього часу не надто вдавалось, хоч західні санкції і діють.

Деякі експерти кажуть, що насправді нині питання стоїть так – або федералізація України, або війна. Федералізацію також можна замаскувати під децентралізацію влади. А згаданий нескасований закон про особливе самоврядування в окремих районах у Донбасі лише підвищує настороженість.

Також додамо, що поки європейські “миротворці” їздили до Києва та Москви, російські бойовики не припиняли стріляти у Донбасі. За словами речника інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрія Лисенка, інтенсивність ворожих обстрілів дещо зменшилась, але це тільки через великі втрати серед бойовиків і те, що їм не встигають доставляти боєприпаси з Росії.

P. S. На момент здачі номера до друку не було відомо, чи коментували Меркель і Олланд підсумки зустрічі з Путіним. Та й навряд чи інформація про домовленості одразу буде оприлюднена. Однак не хочеться вірити, що доля України загалом та Донбасу зокрема, вирішилась учора в Москві. Зазначимо також, що Меркель перед перемовинами у Кремлі висловлювала сумніви у можливості домовитись із Путіним.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти