Уже сьогодні ВРУ VIII скликання розпочне свою другу сесію. Початок роботи нового парламенту видався не надто продуктивним, тепер побачимо, чи довге запрягання приведе до якісної роботи.

Спікер Володимир Гройсман обіцяє “насичений порядок денний” вже цього тижня. 2 лютого під час погоджувальної ради він заявив, що парламент має докласти усіх зусиль для виконання своєї частини роботи із запровадження реформ в Україні.

“Ми маємо знайти порозуміння у залі парламенту, оскільки ніхто нам не вибачить, якщо ми не реалізуємо заради нашої країни той шанс, що нам сьогодні випав. Ми кожного тижня маємо працювати і показувати результат, а для цього потрібна якісна злагоджена робота”, – зауважив Гройсман.

Нагадаємо, у Європейському банку реконструкції і розвитку вже заявили, що Україні на реформи залишилось максимум кілька місяців. Якщо влада не виконуватиме обіцянок перед Заходом, то і грошей нам ніхто не даватиме.

У своєму Facebook Володимир Гройсман повідомив, що сьогодні парламент розглядатиме питання забезпечення обороноздатності країни та боротьби з корупцією.

Минулого тижня нардепи не змогли включити до порядку денного законопроект про військову поліцію. Натомість зробили це із документом про створення на звільнених територіях Донбасу військово-цивільних адміністрацій. Ймовірно, сьогодні вони вирішуватимуть, що з цим робити.

Спікер Гройсман виділив низку законопроектів про інформаційну безпеку, які також мають розглядати сьогодні. Питання щодо впливу на телеканали, які показують російські серіали та росіян із списку нон грата, також мали розглядатись минулого тижня на позачерговому засіданні, але не склалось. Найбільше цьому обурювались у фракції “Народного фронту”. 

“Закликаємо ухвалити законопроект про внесення змін до закону про телебачення та радіомовлення, який забороняє участь резидентів Росії у статутному капіталі вітчизняних медіа-компаній.

“І це абсолютно норма, тому що сьогодні українське суспільство обурене наявністю в ефірі серіалів, які прославляють “доблесне російське військо” в той час, як від нього гинуть українські громадяни, документ також передбачає надання додаткових повноважень Національній раді з питань телебачення та радіомовлення в контексті стягнення штрафів, що дозволить регулятору діяти більш ефективно. За рік Українська держава не спромоглася навіть заборонити російські телеканали, тому що в нас сьогодні діє тимчасова судова заборона”, – заявила на погоджувальній раді 2 лютого депутат від “Народного фронту” Вікторія Сюмар.

Водночас у парламенті очікують, що четвер, 5 лютого, стане особливим днем. “Ми маємо проголосувати за скерування до Конституційного Cуду законопроекту про зняття недоторканності з народних депутатів і суддів. Цього ж дня зосередимось на питаннях реформування системи місцевого самоврядування. Це законопроекти про засади державної регіональної політики, про об’єднання територіальних громад. Крім цього, розглянемо ще одне важливе питання, яке дозволить нам зекономити до 1 млрд кубометрів газу на рік, – законопроект про запровадження нових інвестиційних можливостей для проведення масштабної енергомодернізації”, – повідомив Володимир Гройсман.

Законопроект про скасування депутатської та суддівської недоторканності парламент включив до порядку денного ще 16 січня, але до його розгляду так і не дійшов. 

Окрім іншого, спікер Гройсман також обіцяє розібратись із “кнопкодавством” у новому парламенті. Зокрема, він пообіцяв зібрати робочу групу, яка розроблятиме зміни до законодавства, які посилять відповідальність депутатів за неперсональне голосування. А також йдеться, що нарешті буде введена у дію електрон­на система для голосування “Рада-3” із додатковою сенсорною кнопкою. Хочеться в це вірити, бо негоже новій парламентській більшості голосувати за себе і за товариша. А такі факти вже фіксувалися. Депутати, які за Януковича були опозицією і навіть блокували трибуну через неперсональне голосування  тодішньої парламентської більшості, нині самі мають виконувати свої ж вимоги.

Зазначимо, що завтра парламент повинен ратифікувати низку міжнародних документів. От тільки навряд чи вони ратифіковуватимуть Римський статут, який введе Україну під юрисдикцію міжнародного кримінального трибуналу у Гаазі. В РНБО і в президентській фракції “Блок Петра Порошенка” вважають, що такий крок Росія зможе використати на свою користь.

“Розкриємо цю тезу на прикладі: Росія не ратифікувала Римського статуту, а Грузія – ратифікувала. У серпні 2008 року російська армія вторглася на територію Грузії “для захисту російських громадян”. Натомість зараз Міжнародний кримінальний суд розглядає понад 3000 звернень саме від росіян, які отримали російське громадянство у Південній Осетії та начебто зазнали шкоди від дій грузинської влади. Тобто саме росіяни (а не навпаки) виступають на боці обвинувачення, а дії грузинської сторони досліджує суд”, – зазначено у повідомленні РНБО.

Тож там пропонують не поспішати і ратифіковувати Римський статут лише після того, як це зробить Росія. Нагадаємо, що міжнародні організації не раз закликали Україну ратифікувати цей документ. Натомість нині українська влада буде використовувати одноразові звернення до Гаазького трибуналу. 

Так, одразу після Революції Гідності ВРУ звернулась до міжнародного кримінального суду з метою притягнення до кримінальної відповідальності вищих посадових осіб України проти людяності під час мирних акцій протестів громадян, що мали місце в Україні в період із 30 листопада 2013-го по 22 лютого 2014-го.

Тепер у президентській фракції пропонують підтримати ініціативу Тимошенко і звернутись до Гаазького трибуналу за процедурою ad-hoc щодо розслідування злочинів російських най­манців і військових на території Донбасу.

За повідомленнями ЗМІ, БПП не голосуватиме за ратифікацію Римського статуту. З одного боку позиція зрозуміла, з іншого –Україна ратифікувала Угоду про асоціацію з ЄС, в якій є вимога ратифікації Україною Римського статуту після відповідних змін до Конституції. Тож українським парламентарям потрібно зважати і на це.

Тут лише зауважимо, що завтра депутати також мають зосередитись на питаннях реформування системи місцевого самоврядування. Не можна забувати, що Президент Порошенко обіцяв децентралізацію влади. Тож депутати мають розпочати зміни до Конституції, які розтягнуться на дві сесії. Це потрібно встигнути зробити до жовтня цього року, щоб проводити чергові місцеві вибори вже за новими правилами, і щоб були окреслені нові повноваження влади на місцях.