Український парламент у вівторок, 27 січня, визнав Росію державою-агресором. Щоправда, це можна було зробити вже давно, одразу після анексії Криму. Про запізнення із цим рішенням говорять і самі нардепи, і експерти. Але, вочевидь, наші депутати керуються правилом “краще пізніше, аніж ніколи”…
“Верховна Рада визнає Російську Федерацію державою-агресором та закликає міжнародних партнерів України не допустити безкарності винних за злочини проти людяності, вчинені від початку російської агресії проти України”, – зазначено у зверненні ВРУ до ООН, Європарламенту, ПАРЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ та національних парламентів держав світу.
За цей документ проголосував 271 народний обранець. Наші депутати закликають світ офіційно визнати Росію агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН.
“Посилити тиск на Російську Федерацію, зокрема, шляхом запровадження нових секторальних обмежувальних заходів (санкцій), щоб зупинити російську агресію та примусити російське керівництво виконати у повному обсязі усі пункти мінських домовленостей, припинити незаконну окупацію Криму, звільнити усіх заручників та незаконно утримуваних на території РФ громадян України, включаючи члена делегації парламенту України в ПАРЄ Надію Савченко; обмежити повноваження російської делегації в ПАРЄ доти, доки РФ не припинить ігнорувати вимоги міжнародної демократичної спільноти”, – пропонує ВРУ.
Також ВРУ закликає надавати Україні необхідну військову та гуманітарну допомогу. “Очевидною є причетність Росії до таких терактів, як збиття цивільного пасажирського літака, трагедій у Волновасі, Донецьку та Маріуполі… Добрі наміри залишати двері відкритими для діалогу з керівництвом РФ лише провокують нові криваві терористичні акти в Україні”, – наголошують українські парламентарі.
Що далі?
Незважаючи на те, що ВРУ зробила такий крок тільки тепер, депутати надіються на його ефективність. Чекаємо на реакцію цивілізованого світу.
“Це допоможе нам при зверненнях у міжнародні інституції. Тому це рішення має важливе значення. Це є нашою відповіддю не лише українському суспільству, а й нашим зарубіжним партнерам, які дуже часто закидають нам, що ми просимо від них визнати Росію агресором, а самі не визнаємо”, – пояснює
віце-спікер Андрій Парубій, повідомляє
“Українська правда”.
Політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала на своїй сторінці у Facebook зазначив, що ВРУ вперше почала робити конкретні та зрозумілі дії щодо війни на Донбасі. За його словами, рішення нашого парламенту потрібно довести до відома світової спільноти, що громадяни інших держав розуміли, чому їхні уряди мають допомагати Україні. Також це може допомогти “витягти з тіні” Путіна на переговори у форматі, як мінімум “женевському” (Україна, ЄС, США, Росія)”.
Нині після визнання Україною Росії агресором постає питання розриву всіх економічних зв’язків із цією державою, на що наша влада довго не наважується
Загалом же від експертів можна почути різні думки щодо рішення ВРУ: від простої політичної декларації, до можливості в майбутньому вимагати контрибуції від Росії. Щодо останнього зрозуміло, що спершу треба перемогти у війні. А нині після визнання Україною Росії агресором постає питання розриву всіх економічних зв’язків із цією державою, на що наша влада довго не наважується.
В українському МЗС вже пояснили, що доводитимуть вину Росії за війну на Донбасі у міжнародних судах. “МЗС працює над тим, щоб у рамках міжнародних документів вичерпно довести, що Росія порушує свої міжнародні зобов’язання, насамперед міжнародну Конвенцію про боротьбу із фінансуванням тероризму 1999 року… Запевняю всіх, у нас є рішучість дійти до кінця, є чітка юридична база. Ми не повторимо помилок наших друзів і партнерів, насамперед Грузії, яка одразу подала справу до Міжнародного суду ООН, і це подання було відхилено з формальних ознак і причин”, – заявив на засіданні уряду 28 січня глава МЗС Павло Клімкін.
Що з терористами?
Повертаючись до позачергового парламентського засідання 27 січня, потрібно зауважити, що в питанні визнання терористичними організаціями “ДНР” та “ЛНР” наші депутати зробили лише перший крок, точніше півкроку.
У згаданому зверненні до світу є заклик про таке визнання. Водночас урядовий проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання організацій терористичними” депутати проголосували лише в першому читанні.
Документ, за словами парламентарів, виявився сирим. Відповідно до нього, визнавати організації терористичними мав Вищий адміністративний суд після звернень Генпрокуратури чи СБУ. Депутати внесли правку, вирішивши, що визнанням організацій терористичними має займатись ВРУ за поданням РНБО, а окрему приналежність громадянина до терористичної організації визначатиме суд. Уже наступного тижня парламент має ухвалити відповідний документ у другому читанні та загалом.
“У майбутньому закон застосовуватиметься до будь-якої організації, яка діятиме проти України… Він потрібний для того, щоб ні в кого в світі не лишалося ілюзій, щоб усі розуміли: “ЛНР” та “ДНР”стоять у тому самому ряду, що й Аль-Каїда та інші терористичні організації, які для досягнення своїх цілей використовують терор”, – заявив в ефірі “5 каналу” секретар профільного Комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Антон Геращенко.
 |
фото: AP |
Зазначимо, що для ефективнішого протистояння російським військам та терористам на Донбасі нардепи 27 січня внесли зміни до закону “Про очищення влади”. Адже виникла ситуація, коли за формальними ознаками генералів потрібно звільняти з посад, але вони добросовісно виконують свої обов’язки, та й заміни їм немає. Тепер за необхідності деякі офіцери не підпадатимуть під люстрацію. Їх визначатиме міністр оборони, погоджуватиме профільний комітет ВРУ, а затверджуватиме Президент.
“Мова йде про генерал-полковника Коваля – українського патріота, мова йде про генерал-полковника Воробйова”, – заявив з трибуни ВРУ голова Комітету з питань нацбезпеки та оборони Сергій Пашинський.
Тут зазначимо, що генерал-полковник Геннадій Воробйов формально підпадав під люстрацію і подав рапорт про звільнення із посади першого заступника начальника Генштабу ЗСУ. Але після рішення ВРУ Президент вже поновив його на посаді. У січні 2014, ще за Януковича, Воробйов був командувачем Сухопутних військ, але відмовився виконувати наказ диктатора використати армію проти майданівців.
Депутати у вівторок також включили до порядку денного законопроект про створення військово-цивільних адміністрацій на звільнених територіях Донбасу. Нагадаємо, що це питання ініціювала РНБО на екстреному засіданні 25 січня.
Що не ухвалили
Водночас, як бачимо, на позачерговій сесії розглянули не так багато питань, незважаючи на гучний інформаційний фон навколо термінового зібрання депутатів. Деяких народних обранців це обурило.
Зокрема, провалено навіть включення до порядку денного законопроекти про військову поліцію та про посилення застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення. Відповідно до останнього, у телеканалів могли забирати ліцензію за показ росіян, які є у списку персон нон-грата.
Це питання нині на слуху, варто загадати лише скандал навколо телеканалу “Інтер”, який у новорічну ніч транслював російських артистів, котрі публічно підтримували терористів на Донбасі.
В українському МЗС вже пояснили, що доводитимуть вину Росії за війну на Донбасі у міжнародних судах
Чи не найбільше питання позбавлення телеканалів за такі порушення педалюють у “Народному фронті”. Нардеп від цієї політсили Вікторія Сюмар в ефірі Радіо Свобода заявила, що у ВРУ є агенти впливу РФ, які саботують зміцнення українського медіа-простору. Вона навіть зазначила, що такі агенти є і в “Блоці Петра Порошенка”.
На жаль, внутрішні протистояння серед коаліціянтів нікуди не ділись. Ми бачимо, що більшість хоч формально і налічує понад 300 депутатів, але під час розгляду питань голосів є значно менше. От тільки у нинішній ситуації це неприпустимо. Нині Україні як ніколи потрібен сильний парламент.
Страсбурзькі “страсті”
Поки Україна закликала світ визнати Росію державою-агресором, у Страсбурзі на сесії ПАРЄ йшли справжні торги за повноваження російських членів Асамблеї.
Українська делегація зуміла здобути перемогу, перетворивши пусту резолюцію щодо нашої країни на документ, у якому прописана вина Росії за конфлікт на Донбасі. Зокрема, ПАРЄ закликала Росію не фінансувати та не допомагати незаконним збройним формуванням (щоправда українська сторона наполягала на жорсткішому формулюванні – “утриматись від фінансування тероризму”). Крім того, ПАРЄ вимагає від Росії звільнити українську льотчицю Надію Савченко та інших військовополонених, яких незаконно утримують на території РФ.
Тут зауважимо, що російські представники у профільному комітеті підтримали правку про звільнення Савченко, але згодом делегація РФ знову заявила, що цього не буде без рішення суду у Москві.
Росіяни у Страсбурзі, за повідомленнями ЗМІ, зайнялись кулуарними домовленостями, щоб зберегти свої повноваження в ПАРЄ і також досягли певних успіхів. Відверто розчарував проект резолюції щодо Росії – Кремль звинуватили в конфлікті на Донбасі, згадали про незаконну анексію Криму, але водночас повноваження російської делегації у ПАРЄ вирішили не обмежувати. У проекті йшлося про те, що російські члени ПАРЄ мінімум на півроку матимуть право голосу та участі в керівних органах Асамблеї.
Голосування за цю резолюцію мало відбутись учора ввечері, на момент здачі номера у друк подробиці ще не були відомими. Водночас відомо, що українська делегація та низка парламентарів від інших країн зареєстрували 29 правок до резолюції. Серед них і санкції проти російської делегації в рамках ПАРЄ вже зараз, а також визнання “ДНР” та “ЛНР” терористичними організаціями. Росія продовжила шантаж – у випадку затвердження радикальних правок припинить роботу в ПАРЄ, після чого вийде з Ради Європи.
Також зазначимо, що сьогодні через загострення ситуації на Донбасі на своє засідання зберуться міністри закордонних справ країн ЄС. За повідомленнями ЗМІ, вони мають звинуватити Росію в нещодавній атаці на Маріуполь та розширити “чорний список” російських громадян, на яких поширюються санкції. Доля нових секторальних санкцій проти РФ залишалась невизначеною. “Пошта” слідкуватиме за перебігом подій.