Голова СБУ Валентин Наливайченко 26 січня розповів, що в суботу ворог обстрілював Маріуполь п’ять разів, а коли з’явилась інформація про те, що до місця, звідки вели обстріл, вирушили представники ОБСЄ, то артилерійські установки почали відводити до кордону з РФ. 

Чотири установки “Град” сили АТО знищили. Інші “Гради” росіянам вдалося спочатку сховати, а потім відвести на територію Росії. В СБУ кажуть, що, крім “Градів”, в обстрілі Маріуполя були задіяні й установки “Тюльпан”, оприлюднені фотографії залишків снарядів від них. Напередодні в ОБСЄ заявили про використання систем “Ураган”. Міжнародні спостерігачі підтвердили, що обстріл вели з території, підконт­рольної “ДНР”. 

Як бачимо, є всі докази російської причетності до злочину. На цьому наголосив і Президент Петро Порошенко під час екстреного засідання РНБО 25 січня. У тому, що саме Москва несе відповідальність за жертви (і не лише в Маріуполі, але й у Волновасі, Дебальцевому, Донецьку – цей список можна продовжувати), заявили в українському МЗС.

Тут зауважимо, що в суботу так званий голова “ДНР” Захарченко дав наказ взяти Маріуполь, але згодом бойовики заявили про свою начебто непричетність до обстрілу міста. Кремлівські війська та донбаські бойовики-маріонетки й далі використовують свою тактику – знищують мирних жителів, перекладаючи вину на Київ. 

Бойовики вже оголосили, що перемир’я більше не буде. Тепер “ДНР” та “ЛНР” погрожують об’єднатися і вирівняти фронт. Без жодного нагнітання паніки потрібно розуміти ймовірні дії ворога в Донбасі. Експерти сходяться на думці про те, що кремлівські війська можуть вчинити спробу захопити підконтрольні Україні частини Донецької та Луганської областей. А далі Кремль торгуватиметься за особливий статус та повноваження цих територій, які формально залишатимуться частиною України. На заваді Путіну стоїть українська армія. 

Учора Кабмін запровадив на території Донецької та Луганської областей режим надзвичайної ситуації та режим підвищеної готовності по всій Україні. Але не потрібно це плутати із введенням воєнного стану. Нині в Україні створюється Державна комісія з надзвичайних ситуацій, її головою буде прем’єр Арсеній Яценюк. 

“Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Кабінет міністрів ухвалив рішення про визнання надзвичайної ситуації на державному рівні… В країні введено особливий режим, ми підвищили рівні до підвищеної готовності і до надзвичайної ситуації, це означає що в місцевих бюджетах в обов’язковому порядку повинні бути передбачені кошти на ліквідацію надзвичайних ситуацій, на забезпечення медикаментами, продуктами. Уряд дасть свою частину, в регіонах має бути також передбачено.

Прошу не плутати це з надзвичайним станом і воєнним станом, які вводяться рішенням парламенту. Наше рішення спрямоване тільки на одне – всі повинні працювати 24 години на добу сім днів на тиждень. Це цілодобова робота новоствореної комісії з надзвичайних ситуацій з регіональними для роботи з населенням. Мета прийняття цих рішень – пов­на координація діяльності всіх органів влади для забезпечення безпеки громадян і цивільного захисту населення”, – заявив Яценюк.

Водночас влада зупинила певну істерію низки політичних сил та активних користувачів соцмереж, які знову заговорили про необхідність запровадження воєнного стану. Деякі депутати напередодні заявляли, що обговорять це питання із Президентом. “Ви знаєте рішення РНБО – введення воєнного стану немає. Це означає, що цього не буде на порядку денному сесії”, – заявив 26 січня спікер ВРУ Володимир Гройсман.

Тут потрібно згадати ситуацію в Донбасі у сере­дині та наприкінці літа. Тоді також багато “експертів” кричали про необхідність запровадження воєнного стану. От тільки питання це має дуже багато нюансів: воєнний стан серед іншого передбачає обмеження діяльності ЗМІ, відключення інтернету, загальну мобілізацію, а також, що важливо нині, неможливість залучення державою кредитів. Тож можна зрозуміти, чому наша влада відмовляється від такого кроку.

Щодо нинішнього позачергового засідання ВРУ, то депутатів почали скликати у вихідні після атаки на Маріуполь. До кінця вчорашнього дня парламентарі мали узгодити порядок денний. Але до здачі номера в друк було небагато інформації про те, за що сьогодні голосуватимуть народні обранці.

На порядок денний мало вплинути недільне засідання РНБО. На ньому Президент із силовиками обговорив питання про надзвичайні заходи для протидії російській загрозі та проявам тероризму. Тож депутати нині мали б узятись, зокрема, за зміни до законодавства, які дозволять утворювати військово-цивільні адміністрації на звільнених територіях Донецької та Луганської областей.

Серед іншого в РНБО вирішили прискорити визнання “ДНР” та “ЛНР” терористичними організаціями. В ЄС уже  вчергове заявили, що повернуться до цього питання після рішення української влади. Уряд учора зареєстрував законопроект, ухвалення якого наділить РНБО та Президента правом признавати організації терористичними. Тож сьогодні чекаємо на голосування.

Таке рішення, вочевидь, буде ухвалене. Це лише перший крок. А вже визнання терористичними організаціями “ДНР” та “ЛНР” також має нюанси. І світ, і Україна давно визнають кремлівських маріонеток терористами без офіційних рішень. Зі слів експертів, юридичне закріплення цього питання, з одного боку, дасть можливість визнати Росію спонсором міжнародного тероризму і вводити нові санкції проти неї, з іншого боку – Захід тривалий час спонукав Україну до перемовин як із Путіним, так і з його маріонетками-терористами. Це відбувалось не на рівні керівництва України, але відбувалось. 

З офіційно визнаними терористичними організаціями “ДНР” та “ЛНР” потрібно воювати до кінця. Але воюємо ми не з терористами (їх можна було перемогти давно), а з російською армією. То чи готовий миротворець Порошенко і вічно стурбований Захід під час неоголошеної війни відмовлятись від свого бажання дипломатично вирішувати ситуацію?

На Заході все частіше можна чути розмови про те, що санкції лише дратують Кремль і роблять його ще менш контрольованим. 

Щодо останніх подій у Донбасі, то в США та ЄС вину за атаки на Маріуполь також поклали на Росію. Зауважимо, що в суботу РФ заблокувала заяву Радбезу ООН з приводу обстрілу Маріуполя. Але ми розуміємо, що заявами Україні не допоможеш. 

Уже 29 січня має відбутись екстрене засідання Ради ЄС для обговорення загострення ситуації на сході нашої держави, про що заявила високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні. Чи будуть обговорювати посилення санкцій проти Росії – невідомо. Нагадаємо, що раніше Могеріні наголошувала на необхідності впливати на Росію іншими методами, крім санкцій. Також зауважимо, що Президент Порошенко вимагав скликання Ради ЄС 26 січня, але ЗМІ повідомляли, що таке рішення блокувала Франція. Знову ж таки неодностайність Євросоюзу у своїх діях і сильне російське лобі на Заході тільки розв’язують руки Путіну.

А тим часом у понеділок розпочалась зимова сесія ПАРЄ. Ще в квітні після анексії Криму російську делегацію позбавили права голосу в асамблеї, а також можливості працювати в її керівних органах. Ці обмеження діяли до початку цього року. Тепер потрібно ухвалювати рішення щодо подальшої долі російських членів ПАРЄ. Делегати від Нідерландів підготували резолюцію про позбавлення повноважень російських представників. Щодо цього вже розгорнулась справжня дипломатична війна. І Росія почала шантаж. 

Спікер Держдуми РФ Сергій Наришкін заявив, що у випадку будь-якого обмеження російської делегації в правах його держава упродовж року взагалі не працюватиме у ПАРЄ (як це було від квітня 2014-го), а після цього може взагалі вийти з Ради Європи. Проти цього навіть Київ, адже зникнуть і певні важелі впливу на Росію. Якщо вона вийде з Ради Європи, то, до прикладу, і рішення Європейського суду з прав людини на неї не поширюватимуться. Як пише “Європейська правда”, Кремлю такий перебіг подій на руку. ЄСПЛ вже зареєстрував фінансові позови нашої держави до Росії через анексію Криму. Власне і для Ради Європи фінансовий аспект є не останнім, адже членські внески Росії становлять 8% бюджету організації. Тож там не дуже хочуть втратити ці гроші.

У Страсбурзі, де триває сесія ПАРЄ, відбуваються торги. Бюро ПАРЄ визнало членом асамблеї українську льотчицю Надію Савченко, яку незаконно утримують в московському СІЗО. Президент ПАРЄ Анн Брассер заявила, що тепер на Савченко поширюється міжнародний імунітет, і Росія зобов’язана її відпустити. Але російські представники заявили, що Савченко не буде звільнена, поки суд у Москві не визнає її невинуватість.

Щоправда, вже ближче до вечора понеділка ситуація дещо змінилась: представники делегації РФ несподівано підтримали рішення комітету з питань міграції та біженців ПАРЄ щодо звільнення Надії Савченко. Вони кардинально змінили свою позицію, яка була ще до обіду. Але зрозуміло, що просто так вони цього не зробили. 

Можуть виникнути домовленості, які збережуть повноваження російської делегації. Тому потрібно уважно стежити за ситуацією. Зазначимо, що сесія ПАРЄ триватиме до 30 січня.