Усі вже давно зрозуміли, що неможливо бути рівноправним союзником Кремля, а ситуація з анексією Криму та воєнним вторгненням у Донбас стала наочною демонстрацією того, як у Москві зважають на державні кордони. 

Тепер і багаторічні друзі Володимира Путіна – президент Білорусі Олександр Лукашенко і президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв – не можуть не думати про те, як убезпечитись від Російської Федерації. Звичайно, про демарш і розворот проти Росії ніхто не говорить, але багатовекторну політику вони вже демонструють. 

І все це на тлі того, що економіка Росії тріщить по швах, а протиріч у Євразійському Союзі, до складу якого входять Російська Федерація, Білорусь і Казахстан, усе більше. І Лукашенко, і Назарбаєв розуміють, що потрібно рятувати економіки своїх держав.

Білоруський президент відвідав українську столицю в неділю, 21 грудня. Ще за тиждень до цього він заявив, що “не потрібно молитися на Росію”. “Ми не можемо весь час молитися на одну Росію, хоч це і братська для нас країна. Бо, як бачите, один цей ринок обвалився – і ми слідом полетіли”, – заявив Лукашенко. 

А майже перед самим візитом Білорусь перевела в долари ціни на експортовані до Російської Федерації продовольчі продукти. Після візиту стало відомо, що митні органи Білорусі перекрили транзит до Росії електроніки з Калінінградської області.

Щодо самої зустрічі Лукашенка з Порошенком у Києві, то вона минула без журналістів. Про перебіг перемовин повідомили прес-служби двох президентів. За їхньою інформацією, сторони обговорили товарообіг між країнами, співпрацю в паливно-енергетичній сфері та сфері безпеки, міжрегіональному співробітництві та в галузі машинобудування. Також сторони домовилися про створення спільного українсько-білоруського телеканалу. Окрім цього, Порошенко пообіцяв сприяти покращенню відносин між Білоруссю та ЄС у рамках Східного партнерства. 

Звичайно, президенти згадали про Мінськ як майданчик для перемовин тристоронньої контактної групи щодо ситуації в Донбасі. Порошенко подякував Лукашенкові за посередництво. “Треба тобі щось буде від Білорусі – кажи. Ми за добу все зробимо, що попросите!” – заявив Лукашенко.

Варто зауважити, що посередницька робота Лукашенка вигідна для нього самого. Завдяки їй він за останні місяці зумів покращити свій імідж на Заході. Натомість тепер (після візиту в Київ) у терористичній “ДНР” заявляють, що сумніваються в Мінську як нейтральному майданчику.

фото: president.gov.ua

Як би не було, але свої послуги як посередника у вирішенні воєнної кризи в Донбасі запропонував і Нурсултан Назарбаєв. “Звертаюсь і до Росії, і до України із закликом знайти компроміс, аби вийти з цієї ситуації зі збереженням територіальної цілісності України”, – заявив Назарбаєв у Києві. Він додав: “Мінські домовленості підтримуються всіма, зокрема і Росією, і європейськими державами”.

За його словами, кон­фронтація та санкції – “дорога в глухий кут і вихід у нікуди”. Така позиція більше схожа на простий піар казахського президента у світлі війни в Донбасі. Нічого конкретного він не сказав, але цього і не варто було очікувати. Сторони домовилися про активізацію економічної співпраці. Зокрема, стало відомо, що Казахстан постачатиме в Україну вугілля.

Загалом візити і Лукашенка, і Назарбаєва в Україну – це, радше, зондування ґрунту. Експерти кажуть, що ці пре­зиденти шукають шляхи виходу з-під впливу Кремля. “Назарбаєв – це політик, до якого серйозно дослухається Путін. Сам факт його візиту в Київ свідчить, що російська політика консолідації союзників дає тріщину”, – зазначає керівник Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, інформує  Радіо Свобода.

Розуміємо, що геополітична ситуація на пострадянському просторі змінюється, але навряд чи можна очікувати надто різких рухів у цьому напрямку. Тому потрібно далі стежити, як розвиватимуться відносини колишніх радянських республік і який тиск чинитиме Москва, що досі вважає себе метрополією.

“Ми навіть не помічаємо, як на наших очах помирає цілий міждержавний союз. Величезне пострадянське утворення СНД – Митний союз – ЄАЕС помирає в конвульсіях під постріли “Градів” у Донбасі, галас москвичів у чергах зі знеціненим рублем, миготіння стрілок на нафтових біржах. Назарбаєв вирішив раптом відвідати Київ і стати прозахідним українсько-російським миротворцем. 

Лукашенко перед тим, як приїхати до Києва, повернув митний контроль на всьому білорусько-російському кордоні та заявив про доларизацію російсько-білоруських відносин. Киргизтан просто передумав вступати до ЄАЕС. Надій на виживання СНГ – МС – ЄАЕС уже нема. Бодай перед смертю цього уламка радянської доби скажімо чесно – його розвалила Україна. Розвалила своїм прагнення відійти від “совка”, своїми Майданами і свободами. Розвалила, навіть не докладаючи особливих зусиль, а просто обравши інший шлях і спровокувавши сумніви в душах євроазійців. 

Тепер перед Україною інша місія – стати на пострадянському просторі взірцем того, як демократизація “совка” може призвести до становлення успішної конкурентної країни”, – пише на своїй сторінці у Facebook політолог, директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран.