Кінець минулого тижня ознаменувався важливими подіями, що сталися за океаном і безпосередньо стосувалися нашої країни. Обидві палати Конгресу США підтримали “Акт на підтримку свободи в Україні”. 

Точніше, Сенат (верхня палата) і Палата представників проголосували за свої, одинакові за змістом, варіанти законопроекту, після чого був складений і узгоджений єдиний документ. Україна майже перебувала на порозі того, щоб стати 16-им союзником США поза межами НАТО. 

Як пояснювали експерти, зокрема, український політтехнолог Тарас Березовець, такий статус передбачає отримання прямої військової допомоги від Сполучених Штатів, як це, до прикладу, відбувається з Ізраїлем. 

Але, як виявилось, із узгодженого законопроекту цей важливий для нас пункт викинули. Та Україна може отримати чимало переваг і від тих, що залишилися. До прикладу, законопроект передбачає можливість надання Україні військової техніки та послуг, зміцнення енергетичної безпеки, витрати на розвиток громадянського суспільства, а також посилення санкцій щодо Росії.

Щоб документ став законом, його повинен підписати президент США Барак Обама. На це в нього є 10 робочих днів. Документ уже передали в Білий дім на підпис. Але, відповідно до американських законів, якщо законопроект надійшов до президента менше ніж за 10 днів до закінчення сесії Конгресу, він може протримати його в себе до закриття сесії. Таким чином навіть без накладення вето документ вважатиметься відхиленим – так зване кишенькове вето. Нагадаємо, що нинішній склад Конгресу вже завершує свою роботу, а новий почне працювати в січні. 

Як поведеться Обама – невідомо, але він не підтримував цього законопроекту. Минулого тижня (саме перед тим, як Сенат США одноголосно ухвалював “Акт на підтримку свободи в Україні”) Барак Обама заявив, що не треба поспішати з новими санкціями щодо Росії та діяти лише спільно з ЄС. 

“Уявлення про те, що ми можемо просто розширювати санкції далі й далі, а в підсумку Путін передумає, – я думаю, це прорахунок. Усвідомлення того, що ЄС і США займатимуть спільну позицію протягом тривалого часу, зрештою змусить Володимира Путіна прийняти стратегічне рішення. Якщо вони побачать, що нема жодних тріщин у коаліції, то згодом ви станете свідками того, як вони скажуть, що вартість санкцій для їхньої економіки перевищує будь-які стратегічні вигоди, які вони отримують”, – сказав американський президент, інформує BBC-Україна.

Зазначимо, що в узгодженому Конгресом США варіанті законопроекту формулювання щодо санкцій проти Росії теж зазнали певних змін. А на що тепер може чекати Україна?

“Упродовж 60 днів після набуття чинності закону президент США має подати до Конгресу перелік необхідного військового майна та послуг, а також розрахунки щодо термінів проведення відповідних робіт. Із цією метою Держдепартаменту США виділяють 350 мільйонів доларів, які будуть доступні для використання до кінця 2017 року (100 мільйонів доларів у 2015 фінансовому році, по 125 мільйонів у 2016 та 2017 відповідно). 

Для зменшення залежності України від експорту енергоносіїв США допомагатимуть уряду нашої країни в розробці середньо- та довгострокових планів із підвищення енергоефективності й виробництва енергії. З цією метою на 2016 – 2018 роки передбачені видатки в розмірі 50 мільйонів доларів”, – так в українському МЗС пояснили переваги від закону, якщо його підпише Обама.

В нинішній ситуації розуміємо, що Україна стала заручником протистояння американських парламентарів (республіканці голосували разом із однопартійцями президента – демократами) та адміністрації Обами, і нічого хорошого для нас це не передбачає. Україна нині не має часу чекати, поки політики у США владнають свої конфлікти. Навіть те, що Конгрес голосував за законопроект у останні дні роботи нинішнього скликання, говорить саме за себе. Тим часом Барак Обама демонструє себе як слабкий лідер, який не готовий стати в жорстку конфронтацію до Путіна.

“Законопроект не лімітує можливості президента скасовувати санкції, як і не вимагає від нього постачати зброю. Він лише зобов’язує президента регулярно звітувати перед Конгресом про свої рішення. Отже, я не впевнений, що президент накладе вето. Я думаю, йому неважко просто підписати документ і далі робити точнісінько те ж, що він робив. Не думаю, що він має велике значення. 

Це, радше, моральна перемога для тих, хто хотів би бачити більше тиску та санкцій, а також більше допомоги для України з боку США. Його значення передусім символічне”, – зазначає директор Інституту Кеннана Метью Роджанскі, інформує “Німецька хвиля”.