“У Мілані я зустрінуся з президентом Російської Федерації Володимиром Володимировичем Путіним та з лідерами європейських країн: канцлером Німеччини, прем’єр-міністром Італії, прем’єр-міністром Великобританії, лідерами Європейського Союзу. Ви знаєте, я не чекаю, що це будуть легкі перемовини. Мені не звикати. У мене величезний досвід проведення найскладніших дипломатичних переговорів. Але я оптиміст!” – заявив Порошенко.

І Президент, і представники РНБО заявляють, що цей тиждень стане вирішальним для повного припинення вогню на Донбасі. Зауважимо, що наприкінці минулого тижня українська та російська сторони, а також представники “ДНР” начебто підписали документ, який встановлює розмежування територій у Донбасі. 

Як повідомляють ЗМІ, з боку України документ підписали генерал Думанський, з боку Росії – генерал Лєнцов, з боку “ДНР” – самопроголошений керівник Захарченко. У РНБО та прес-центрі АТО спочатку спростовували цю інформацію. Зокрема, у РНБО кажуть, що спочатку треба припинити вогонь, а тоді вже ділити території. 

Та спікер АТО Владислав Селезньов у ефірі телеканалу “Дождь” заявив, що на папері території розмежовані. Деталей він не повідомив. Але якщо говорити про те, що українська сторона не­одноразово заявляла, що від підписання мінського протоколу терористи насправді не відвоювали жодних територій і розмежування має відбуватися по лінії зупинення наступальних дій, то російським бойовикам, з урахуванням 30-кілометрової буферної зони, мала би залишиться невелика резервація.

Очевидно, що терористам це не подобається. Навіть після начебто підписання документа вони й далі стріляли по українських позиціях, використовуючи “Гради” і танки. Зрештою, за повідом­леннями різних джерел, серед терористичних груп нині конфлікти загострилися ще більше. Чого лише варті факти замаху на самопроголошеного губернатора Донбасу Губарєва чи нападу людей Безлера (Бєса) на штаб самопроголошеного прем’єра “ДНР” Захарченка! Терористи нині готуються проводити свої вибори на підконтрольних їм територіях і воюють за владу. 

У цьому контексті цікавою є заява, озвучена Порошенком минулого тижня в Донбасі. “Наступний тиждень буде визначальним. Із росіянами ми нібито про все домовилися. Наскільки щирі ці домовленості – наступний тиждень покаже, як і те, чи зможуть вони приборкати бандитів, які розстрілюють мирні села по цей і по той бік лінії зіткнення, та чи ми росіянам у цьому допоможемо”, – сказав гарант, повідомляє “Укрінформ”.

Варто звернути особливу увагу на те, що Путін 11 жовтня наказав повернути війська Південного військового округу, які завершили навчання в Ростовській області (на кордоні з Україною), у пункти постійної дислокації. 

У цьому бряжчанні зброєю на кордоні офіційно брали участь понад 17 тисяч російських військових. У РНБО вже заявили, що помітили рух вищезазначених військових від кордону нашої країни. У “Інформаційному опорі” повідомили, що станом на 15.00 13 жовтня кількість російських військ зменшилася на дві тисячі людей, якщо порівнювати з 1 жовтня. При цьому в місії ОБСЄ, яка моніторить ситуацію, заявили, що не володіють такою інформацією і не знають, чи відводять важке озброєння з кордону.

Зауважимо, що навіть у випадку правдивого відведення військ Путіним це потрібно сприймати виключно як “політичний фінт” господаря Кремля напередодні міланських перемовин. Бо ж повернути війська можна в будь-який момент. При цьому не забуваймо: відводячи свої війська від кордону, Росія і далі направляє в Донбас підготовлених найманців.

Російський опозиціонер Борис Нємцов вважає, що Путін закрив проект “Новоросія”. “Путін доручив повернути 17 600 військових до місця їх постійної дислокації. Можна перепочити і підвести деякі підсумки. Вони жахливі! Жодна з цілей, що їх визначив Путін, не досягнута… Путін хотів Новоросію від Донецька до Одеси – отримав меншу частину Донецької та Луганської областей… 

Путін планував створити коридор до Криму через Маріуполь – отримав відсіч і окопи, які рили російські люди в Маріуполі, аби не пропустити окупанта… Хотів, щоб економіка Росії не постраждала, а отримав відтік капіталу в понад 100 мільярдів доларів, курс 40 рублів за долар (девальвація більше 20 відсотків), двозначну інфляцію на продукти, а також повний застій у економіці без інвестицій та інновацій… Хотів підтримки з боку імперців і націоналістів (на кшталт Гіркіна та “Спутника и Погрома”) – отримав лише їх роздратування і титул зрадника нації”, – пише Нємцов на своїй сторінці у Facebook.

Схожої думки дотримується і український політтехнолог Тарас Березовець. “Путін не просто відводить своїх військових – він відводить їх на зимові квартири. Новоросія тепер залишена сама собі. Оскільки Путін програв (але публічно він програти не може), то вся відповідальність буде покладена на невмілих виконавців і, звичайно, “новоросів”, які ще й викрадають офіцерів ФСБ. Так що, за задумом Кремля, Новоросія ще має випити свою чашу до дна. Україна ж отримала час для перепочинку”.

Так чи інакше, але цей момент потрібно використати саме для ротації українських військ і підвищення боєздатності. Нині найнебезпечнішим залишається те, що фактичну поразку на Донбасі Путін може використати для замороження конфлікту на довгі роки. Та йому треба почистити ряди своїх маріонеток, тому найближчим часом можна очікувати не лише замахів на самопроголошених терористів-керівників “ДНР”, а і їх тихої ліквідації. 

фото: EAP

Зауважимо, що Президент Порошенко наголошує на необхідності місцевих виборів у Донбасі, але лише після припинення вогню. 

“Якщо ми доб’ємося повного припинення вогню, виведення російських військ і техніки, встановлення контролю над кордоном, то відкриється зрозумілий і необхідний шлях до політичного врегулювання. Для цього на поки що підконт­рольних бойовикам територіях мають відбутися вибори місцевих органів влади. Але не ті, які намагаються проголосити терористи. Лише ті, які передбачені українськими законами!” – заявляє Порошенко.

Потрібно нагадати, що місцеві вибори в Донбасі передбачені законом про особливе самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, ухваленим 16 вересня ВРУ в таємному режимі. ЗМІ з посиланням на парламентські джерела повідомляли: перед цим засіданням гарант розповів представникам фракцій, що Путін постійно в телефонному режимі погрожував “підняти війська на Маріуполь і дійти до Криму”, якщо закон про особливий статус Донбасу не буде ухвалений. 

Нині Порошенко виправдовується: каже, що нема ніякого особливого статусу Донбасу. Але ж зрозуміло, що закони, ухвалені 16 вересня, нікуди не поділися. Вони є частиною домовленостей між двома президентами, про які громадськість знає не все. Вочевидь, домовленості продовжаться в Мілані. Наприкінці цього тижня дізнаємося результат, але, ймовірно, знову не всі нюанси оприлюднюватимуть. 

Навіть якщо й повірити в закриття проекту “Новоросія”, усе одно фантастичною виглядає відмова Путіна від України. Закріплення перемир’я може перевести війну в інший формат. Російська Федерація і далі тисне на Євросоюз, а ми чітко бачимо, що навіть втілення в життя Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі між Євросоюзом та Україною залежне від волі Кремля. І західні, і українські керманичі довгий час дозволяли Путіну це робити. 

Зауважимо: стало відомо, що німецький канцлер Ангела Меркель через події в Україні відмовилася від зустрічі з Путіним у рамках форуму “Петербурзький діалог”, який відбудеться наприкінці жовтня. Цей з’їзд, зазначимо, взагалі перенесли.

Нині насправді нема неважливих нюансів. Уже сьогодні парламент має у другому читанні остаточно ухвалити пакет антикорупційних законів. 

Створення Національного антикорупційного бюро – головна вимога МВФ для надання наступних кредитів. Порошенко закликає парламентарів ухвалити це рішення. Водночас напередодні він заявляв, що існує ймовірність того, що нинішнє засідання ВРУ може бути зірване. 

Крім цього, на засіданні має вирішитися важливе кадрове питання – Порошенко звільнив Валерія Гелетея з посади міністра оборони і вже вніс до ВРУ кандидатуру Степана Полторака на цю посаду. Голосування має відбутися саме сьогодні.

Полторак із квітня цього року є командувачем Нацгвардії, свого часу був начальником Академії внутрішніх військ МВС України. Експерти вважають, що звільненням Гелетея Порошенко хоче врятувати високий рейтинг своєї партії на позачергових парламентських виборах. Також очікуваною є можлива відставка Генпрокурора Яреми найближчим часом.

Ось тільки щодо кадрових рішень Порошенка виникають питання. Перед внесенням кандидатури Полторака Президент наголосив на його професійності та патріотичності. Майже такі ж слова він казав, представляючи Гелетея... 

“Після “введення” міліційного стану в Донецькій (призначення генерала міліції Кіхтенка) та Луганській областях (призначення генерала міліції Москаля) Порошенко вирішив із армії зробити міліцію (кандидатура на посаду міністра оборони Полторак)? У нас буде міністром оборони колись військовий, а не різні його “варіації”?” – написав на своїй сторінці у Facebook політолог Віталій Бала.

Учора, за дивним збігом обставин, одразу ж виник скандал із бійцями Нац­гвардії. Кілька сотень вояків на базі під Києвом збунтувались і прийшли під Адміністрацію Президента, вимагаючи підписати указ про демобілізацію, повідомляє Громадське ТБ. Нацгвардійці заявили, що термін їх служби завершився ще півроку тому, але їх досі не відпускають додому і платять за місяць 154 гривні (стільки мають платити за день).