Звичайно, для нас найцікавішою буде виборча кампанія у Львові. Зокрема, у чотирьох округах міста вже помітна когорта фаворитів, серед яких і точитиметься основна боротьба за проход­ження в парламент. Цьому сприяє впізнаваність кандидатів, підтримка партій, особиста діяльність. 

У 115-ому одномандатному окрузі (Сихівський район) “недитяча” боротьба розгорнеться між телеведучим Дмитром Добродомовим, який балотується як самовисуванець, і кандидатом від “Народного фронту” – екс-віце-прем’єром Іваном Васюником. Також на окрузі балотується президент Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес, висуванець ВО “Батьківщина”. Зауважимо, що у 2012-ому в окрузі переміг Михайло Хміль, який тепер у списку “Народного фронту”.

У 116-ому окрузі (Залізничний район і частина Шевченківського) боротьба за мандат буде найгарячішою в місті. Він уже отримав назву “група смерті”. Тут за голоси змагатимуться керівник Народної Самооборони Валерій Веремчук, якого кандидатом у нардепи висунула Радикальна партія Олега Ляшка, представниця ВО “Свобода” Ірина Фаріон, яка перемагала в цьому окрузі два роки тому, та висуванка від “Самопомочі” – керівник управління культури ЛМР Ірина Подоляк. Також у окрузі балотується координатор громадської ініціативи з бойкоту російських товарів у Львові Олег Радик.

У 117-ому окрузі (Галицький, Франківський райони та частина Шевченківського) балотується депутат облради Оксана Юринець (висунута “Блоком Петра Порошенка”). “Народний фронт” у окрузі представляє молодий громадський активіст Роман Брезіцький. Чинний депутат від округу Ігор Васюник нині балотується по списку партії Яценюка – Турчинова.

Щодо 118-ого округу (Личаківський район), то тут знову балотується старший із братів Дубневичів – Богдан, нині висунутий від “Блоку Петра Порошенка”. Можна говорити і про певні домовленості президентської сили зі “Свободою”, яка просто відмовилася від цього округу. Нагадаємо, що два роки тому тут переміг “свободівець” Юрій Михальчишин, але нині він узагалі не балотується. 

За голоси виборців тут змагається і самовисуванець Степан Середа, керівник Львівського обласного фізкультурно-лікувального диспансеру, який поїхав у зону АТО і очолив медичну частину батальйону “Азов”. А ще на окрузі балотується самовисуванець Данило Лубківський, який не так давно заявив, що подає у відставку з посади заступника міністра закордонних справ через відтермінування вступу в дію Угоди про асоціацію з ЄС. Щоправда, на сайті ЦВК Лубківський фігурує як заступник міністра.

Округи у Львівській області “Пошта” аналізуватиме в наступних номерах. А поки звернемо увагу на загальноукраїнську виборчу картину. 

Можна багато говорити про очищення влади і новий ефективний парламент, але вже давно зрозуміло: незважаючи на неучасть Партії регіонів у виборах, її старі представники використають мажоритарні округи, щоб отримати мандати нардепів. Зокрема, екс-“регіонали” (нині самовисуванці) використовують округи, у яких перемагали два роки тому. Серед таких кандидатів Віталій Журавський, Сергій Ківалов, Віталій Барвіненко й інші. 

Також “регіонали” ви­користовують округи Дон­басу – ті, у яких вибори можуть відбутися, де балотуються як самовисуванці чи представники “Опозиційного блоку”. У Донбасі серед кандидатів-мажоритарників знаходимо Сергія Клюєва, брата колишного віце-прем’єра Андрія Клюєва, а ще екс-голову НАК “Нафтогаз України” Євгена Бакуліна, сина нардепа-”регіонала” Анатолія Близнюка Сергія та низку чинних нардепів від Партії регіонів чи тих, хто встиг вийти з цієї фракції.

Варто зазначити, що в ЦВК заявили: вибори можуть відбутись у 15-ти з 32 округів у Донецькій і Луганській областях.

“Ми досі чуємо твердження окремих політиків і так званих експертів, що вибори можуть не відбутися, що їх необхідно скасувати, відкласти чи перенести на кращий час. Час від часу вони навіть ставлять під сумнів саму можливість підготовки та проведення виборів у нашій державі в цілому та окремих її регіонах зокрема. Але будь-які спроби зірвати вибори приречені на поразку.

Так, ми ще не можемо точно сказати, у скількох виборчих округах Донецької та Луганської областей, можливо, будуть відкриті виборчі дільниці, але ні в кого не повинно бути сумнівів, що ця кількість буде більшою ніж на останніх загальнонаціональних виборах президента України. Ніхто і ніщо не зупинить нас на шляху підготовки та проведення позачергових парламентських виборів. І новий склад Верховної Ради України однозначно вчасно стане до роботи!” – заявив голова ЦВК Михайло Охендовський під час семінару-наради з головами та секретарями окружкомів.

Водночас західні експерти заявляють, що Росія не наважиться зірвати вибори загалом в Україні. “Росія і далі дестабілізуватиме ситуацію, але не думаю, що це дійде настільки далеко, аби була дестабілізована вся Україна, що унеможливило б проведення виборів. Українська влада змогла провести президентські вибори в значно складніших умовах у травні цього року. Якщо тоді, в період гострої ескалації конфлікту, це вдалося, то я переконана, що зараз теж вдасться!” – зазначає директор Європейської академії дипломатії Катажина Пісарська, інформує УНІАН.

Так, вибори будуть. Але розуміємо, що без кримських округів і тих, що в Донбасі, у яких вибори, найімовірніше, не відбудуться, у парламенті наступного скликання матимемо не 450, а до 420 обранців.

Більшість із них пройде до Ради за партійними списками, але мажоритарники відіграють ключову роль у парламентському розподілі сил. Зокрема, обрані на сході та півдні депутати матимуть великий вплив на формування нової опозиції у ВРУ.

А щодо нинішньої влади, учорашньої опозиції, то ці політики знову наступають на ті ж граблі. На прикладі Львова ми побачили, що деякі домовленості між партіями є: так, “Свобода” не конкурує з “Блоком Петра Порошенка”. Існують і домовленості з іншими партіями, але вони стосуються лише окремих округів. Тож представники президентської сили ще встигнуть погризтися з висуванцями Яценюка – Турчинова чи оновленої “Батьківщини” Тимошенко.

Зрештою, міжусобиці між демократами, які називають себе патріотами, для українських виборів уже звична справа. Після Революції Гідності мало що змінилося.