Олександра Кужель, екс-голова Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, керівник аналітичного центру "Академія", про бізнес та антикризові рецепти

До малого та середнього бізнесу за кордоном влада ставиться з великою повагою і у разі потреби завжди простягає руку допомоги. Адже бізнес сумлінно сплачує податки та створює нові робочі місця. Аналогічно і в Україні: від кількості та якості бізнесу залежить наповнення бюджетів усіх рівнів. Щоправда, якийсь належний діалог між підприємцями та владою ніяк не виходить. А він у час сьогоднішньої економічної кризи як ніколи потрібен. Насамперед і задля збереження робочих місць. Про проблеми підприємців і як їм можна полегшити життя сьогодні, "Пошта" спілкувалася з екс-головою Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, а нині ке­рівником аналітичного центру "Академія" Олександрою Кужель.

Про діалог
та "зелене" світло

- Вище керівництво держави вже не перший рік сипле обіцянками про створення сприятливого клімату для розвитку малого та середнього біз­несу в Україні. На Вашу думку, чи є, врешті-решт, у країні "зелене" світло для підприємців?

- Ні, його так і немає! А сьогодні пріоритети центральної влади стоять не на розвитку підприємництва, а на антикризових заходах, забуваючи, що найголовніше у розвитку підприємництва - це самозайнята особа. Себто людина праці, яка сама себе займає роботою і не стоїть у черзі за субвенціями та субсидіями.

- Роками чуємо багато розмов і про діалог між владою та бізнесом. Він таки є чи його немає й досі?

- Коли розпочинала розу­міння діалогу влади та громадськості, створила інститут уповноваженого з питань захисту підприємництва. Також моєю ініціативою є створення громадських колегій та ради. Тоді це дійсно був перший інститут, куди входили активні асоціації, союзи тощо. Зараз вони практично кишенькові при владі. Загалом влада та бізнес повинні бути партнерами. Але, на жаль, влада думає, як нацарювати сто гривень та втекти, а бізнес щоразу міркує, як її підгодувати, аби вона не заважала жити. На жаль, триває не діалог про партнерство, а співбесіда, співіснування.

- Що нині заважає українським підприємцям працювати ефективно?

- Зараз криза, відсутність обігових коштів, а також нерозвиненість внутрішнього ринку. Але дуже багато підприємців самі у цьому винні, бо вони чомусь жили одним днем, не оновлювали своє виробництво, не намагалися стати більш конкурентними. Та навіть і тим, хто нині є конкурентним, під час цієї кризи також буде важкувато. Особливо, коли громадяни за відсутності коштів, перш ніж щось купити, десять разів порахують та добре зважать: купити щось дуже добре та конкурентне чи щось дешевше і менш якісне.

Хочете готовий бізнес? Купуйте!

- Як гадаєте, чи будуть під час кризи охочі розпочати бізнес?

- Це буде не бізнес, а самозайняте населення. Починати бізнес сьогодні немає сенсу, адже продаватимуть таку кіль­кість готового бізнесу!.. Особливо навесні-влітку можна буде купити заводи, пароплави, кар'єри... Створювати новий бізнес невигідно, бо можна буде купити вже готовий бізнес. Покупці будуть... Вони приїжджатимуть із Росії, Індії, будуть також араби, китайці, японці. І хтось із українців купуватиме... Не думайте, що громадяни України не мають грошей. Це неправда! Лише за останні півроку з вкладів депозитів населення зняло 150 міль­ярдів гривень!

- Сьогодні велика кількість жителів Західної України працює за кордоном. Кажуть, що власне зараз вони повертатимуться на батьківщину.

- А навіщо? Не думаю, що вони повертатимуться... Не­одноразово кажу і зараз повторюю: ті, хто пішов трудитися на базари, вже не повернуться працювати у науково-дослідні інститути та на заводи. Те саме стосується й заробітчан - вони не повернуться. А якщо й повернуться, то лише на деякий час. Трохи побудуть тут і знову назад, за кордон, бо вони вже звикли до іншої ментальності, культури та стосунків. Але достеменно відомо: їх гроші працюватимуть в Україні! Вони зараз дуже активно вкладатимуть власні кошти не у будівництво та купівлю квартир, а у придбання бізнесу.

Про каламутну воду
і роботу НБУ

- На Вашу думку, чи можуть в Україні на економічній кризі заробити і хто саме?

- О, так! І таких дуже багато! Адже, як відомо, у каламутній воді завжди можна все, що потрібно, приховати. Особливо, де передбачено "виділити", "перерозподілити". Тобто коли будуть можливості приймати рішення, як-от відсотки на розвиток малого та середнього бізнесу. Зокрема, якийсь чиновник прийме рішення - це Вам, мені чи їй. Хто чим буде цікавий, тому й дадуть...

- Іноземні експерти певні, що фінансову кризу можна подолати, забезпечивши громадян роботою...

- Цілком згідна! Іншого шляху й немає. Не може бути поняття "погана" чи "ганебна" робота. Поважати потрібно будь-яку роботу! У людини має бути соціальна відповідальність перед власною родиною. Не потрібно сидіти склавши руки і чекати роботи - треба діяти! А держава повинна створити усі необхідні для цього передумови.

- ...а ще акцентують, що в умовах кризи усі податки треба зменшувати...

- Це абсолютно правильно. В Україні потрібно було негайно зменшити податок на додану вартість. Також варто було зменшити, як наші сусіди росіяни, на 3-5 % податок на прибуток. Можна було б зменшити сьогодні і податок на зар­плату, особливо тим підприємствам, які не проводять різкого скорочення. Мовляв, у тебе люди працюють, ти у цей час платитимеш менший податок, аби не збільшувати безробіття.

- Як Ви оцінюєте сьогоднішню роботу Національного банку України?

- Певна, що все керівництво Нацбанку має бути відправлено у відставку за ту спекуляцію, яка відбулася впродовж останніх місяців! За це, на жаль, ніхто не несе відповідальності. Політичні сили не чіпають голову НБУ, бо знають: вони не оберуть нового. Принаймні могли б визначити йому стратегію і щоденно контролювати прийняття рішень. На цих коливаннях валюти заробили окремі люди, і банкіри знають, хто саме. Мій тато розповідав ще воєнну історію. Коли німці під час продажу знаходили молоко, розбавлене водою, то розстрілювали на місці... То як же можна, щоб під час кризи у державі окремі політики заробляли на цій біді?! Я б їх пожиттєво вносила у так звану "чорну книгу", аби їх ніколи і нікуди не обрали!

Про антикризовий рецепт

- Що б Ви порадили керівникам міст та регіонів, щоби під час цієї кризи не зупинився бізнес?

- Перш за все варто забути про політичні чвари. Особливо навколо підготовки до проведення Євро-2012 чи, скажімо, хто більше українець. Так уже повелося в Україні, що чомусь більше займаються по­літичними проблемами, а не господарськими. Але сьогодні, під час кризи, у жодному разі не можна один одного їсти! Отож варто сісти за стіл та запросити до розмови бізнес - насамперед найбільш бюджетоутворювальні підприємства регіону. Відповідно, детально обговорити з ними, що можна послабити, аби максимально допомогти у нинішній кризовій ситуації. Це по-перше.

По-друге, також запросити до розмови представників малого та середнього бізнесу і поінформувати, що частково буде знижено орендну плату на приміщення комунальної власності, також буде надано можливість відтермінувати на два-три місяці, наприклад, податок на землю. У відповідь ж влада сподівається, що підприємці у цей час збережуть робочі місця для громадян та фонд зарплати. Себто, аби бізнес працював, а не звільняв людей та закривався. Як варіант, можна також зняти місцеві податки, наприклад, на півроку тим підприємцям, які додатково створять нові робочі місця. Паралельно обговорити з центром зайнятості, де ще є вакантні місця і куди можна залучити робочу силу.

Власне під час кризи побачимо, хто пустомеля, а хто - господарник! Ані голова облдержадміністрації, ані міський голова не можуть бути політиками. Нині вони мають бути більше соціально відповідальними, аніж будь-який бізнес. Якщо мери спробують стати популістами і за рахунок бізнесу вирішуватимуть якісь питання, матимемо катастрофу - всі підуть у тінь, закриються, нишком підроблятимуть.

Сьогодні й так у тінь йде частина зарплати, бо дуже великим є податок на фонд зарплати. Треба не бізнес звинувачувати, що він тіньовий, а давно реформувати податкову систему.

Про податкову реформу
і повноваження

- Власне про податкову реформу говорять уже роками. Скажіть, будь ласка, вона, врешті-решт, буде чи ні?

- Насправді ми її майже рік готували з командою заступника міністра фінансів Тетяни Єфіменко. Збирали фахівців, аудиторів, податківців. Загалом це професійна реформа. Має бути прийнято рішення на рівні Президента та політичної еліти країни, що, наприклад, зараз зменшуємо податки, але через рік їх підвищимо. Або ж сьогодні збільшуємо податки, а вже через рік їх знизимо. Тобто має бути політична відповідальність. На жаль, вже стільки "круглих столів" провели з питань податкової політики, але, крім них, нічого більше не відбувається...

- Нині досить часто міські голови бідкаються, що вони мають вкрай мало повноважень. Відтак озираються на столицю, аби та наділила їх більшими правами.

- Певна, що не так проблема у повноваженнях, як мерів радше мучить сьогоднішня виборча система. У тій міській раді, де переважає якась політична сила, з якою сьогодні можна домовитися лише посадами, грішми з бюджету та землею, вона практично й блокує всі нововведення мерів. І я таких випадків в Україні бачила дуже багато. Вона породжує дику корупцію. З іншого боку, депутатський корпус не несе жодної відповідальності перед мешканцями за всі реформи. У місцевої влади є одне-єдине завдання - служіння своєму місту та своїй громаді.

Довідка

Олександра Кужель була головою Держкомітету України з питань розвитку підприємництва, головою Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. Працювала на посаді радника голови Нацбанку України. У березні 2007 р. призначена на посаду заступника міністра регіонального розвитку та будівництва України, працювала на цій посаді до грудня 2007 р. Нині здійснює активну експертно-дослідницьку й громадську діяльність: є президентом аналітичного центру "Академія", координує роботу Комітету громадського контролю, до складу якого уві­йшли понад 50 громадських об'­єднань підприємців України; є віце-президентом Українського національного комітету Міжнародної торгової палати, радником міністра регіонального розвитку та будівництва. За роки діяльності О. Кужель парламентарем та керівником Держпідприємництва, згідно з даними сайту "Академії", було запрова­джено спрощену систему оподаткування, обліку і звітності для малого бізнесу (фіксований податок, єдиний податок, спеціальний торговий патент); журнал реєстрації перевірок; процедуру дерегулювання у сфері підприємництва; Громадську колегію при Держпідприємництві, яка була першим дорадчим органом при центральних органах виконавчої влади, та Інститут уповноважених з питань захисту прав підприємців у регіонах; громадські приймальні та координаційні ради при місцевих органах державної влади; День підприємця; розроблено засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності; експертно-апеляційну раду як постійний дорадчий орган з питань ліцензування.