До них також долучаться президент Білорусії Олександр Лукашенко, президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, а також троє єврокомісарів – верховний представник з питань безпеки та зовнішньої політики Кетрін Ештон, комісар з питань енергетики Ґюнтер Оттінґер та комісар з питань торгівлі Карл де Гухт.

Угоду про асоціацію обіцяють ратифікувати до кінця вересня. “Ніхто не буде переносити ратифікацію… До кінця вересня ця угода однозначно буде підписана”, – заявив у вівторок заступник глави Адміністрації Президента Олександр Чалий.  Як відомо, економічну частину Угоди Порошенко підписав ще у червні в Брюсселі. Однак відтоді проект закону про ратифікацію цього документа так і не з’явився у Верховній Раді. За словами Чалого, такий законопроект уже розроблено, однак він ще потребує правок. Сам Петро Порошенко учора, 20 серпня, під час зустрічі із депутатами з фракції “Батьківщина” запевнив, що Угоду про асоціацію підпишуть наступного місяця. “Ми всі багато зробили, щоб Угода про асоціацію відбулася. В Україні вже нема дискусії, варто чи не варто ратифікувати цей важливий для нас документ”, – заявив Президент.

Важливо те, що це буде першою “цільовою” зустріччю Порошенка та Путіна, адже досі вони перетиналися лише одного разу (у червні в Нормандії). Є чимало версій того, як президенти домовлятимуться про мир, і кому від цього буде гірше. Але насправді ця розмова потрібна обом.

Окрім очевидної мети зупинити війну, Порошенкові ще треба якось домовлятися про газ на зиму (посеред червня Росія припинила імпорт палива в Україну). В уряді запевняють, що у нас достатньо запасів на цю зиму. Але це режим вимушеної економії, на якому важко буде протриматися довго. 

“Виходячи з отриманих із регіонів планів щодо скорочення споживання газу, ми вкладаємося у відведені державою газові ліміти. Якась область має можливість заощадити понад 30%, якась – менше. Зараз ми проводимо моніторинг щоб зрозуміти, які області об’єктивно зможуть виконати подані ними плани, а які можуть зробити навіть більше”, – заявляє віце-прем’єр – міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Володимир Гройсман. Він переконаний, що на цю зиму газу нам вистачить.

Навіть при налагодженні реверсних постачань із Європи Україна зможе покрити лише половину своїх потреб у паливі. Іншу частину – хоч-не-хоч доведеться купувати в РФ. Та й у ЄС турбуються, аби не виникло взимку проблем через непередбачуваність ситуації на сході України.

Втім, значно важливішим є питання миру. Іноземні експерти відзначають, що зараз Росія змінює тактику. Скоріш за все, аби вийти із цієї авантюри достойно.

Учора, 20 серпня, у центрі Москви на шпиль сталінської висотки повісили український прапор, а радянську “зірочку” пофарбували у синьо-блакитні кольори. Поліція затримала чотирьох підозрюваних із альпіністським спорядженням. “За попередньою інформацією, невідомі проникли через внутрішні драбини споруди до останнього поверху, а тоді за допомогою спеціального спорядження закріпили полотно на шпилі висотки”, – прокоментував інцидент співробітник московської поліції. Цікаво, що усі затримані – громадяни Росії.

Після того, як кілька лідерів сепаратистів утекли, Москва все більше напирає на дипломатію. За версією британської The Guardian, оскільки українська армія має можливість повністю розбити терористів (і все хоч і повільно, але до цього йде), а Росія не наважується відкрито вступити у бій, то існує велика вірогідність, що під час переговорів у Мінську російська сторона захоче вийти із цього конфлікту, не втративши обличчя.

“Замість прямого вторгнення Москва сподівається на переговорах знайти спосіб, який дасть змогу Путіну зберегти обличчя і вийти із конфлікту, заявивши про свій успіх”, – пише The Guardian. 

Натомість, за інформацією The Wall Street Journal, у Мінську Київ схилятимуть до певних поступок Москві. “Зараз форсується дипломатична ініціатива, яка може поставити Київ перед вибором: або продовжувати воєнну кампанію проти проросійських сепаратистів, або піти на поступки Москві, аби припинити кровопролиття”, – повідомляє видання, посилаючись на джерела серед дипломатів.

Зараз нічого не відомо про умови, які під час зустрічі висуватиме кожна зі сторін. У Москві, схоже, добиватимуться визнання ДНР та ЛНР. І малоймовірно, що Путін полишив надії утримати Україну в межах свого впливу.

Це ключова подія, але не єдина, що вплине на перебіг подій на Донбасі. Своєрідною підготовкою до цієї зустрічі може виявитися візит Ангели Меркель – у суботу канцлер Німеччини відвідає Україну. Це, як вважають в уряді, хороший знак – приїде вона напередодні Дня Незалежності й таким чином продемонструє, на чиєму боці Європа.

Окрім візиту Меркель та зустрічі у Мінську Порошенко у наступні два тижні матиме ще дві важливі події: 30 серпня він вирушить до Брюсселя, а 4-5 вересня візьме участь у саміті НАТО в Уельсі. “Думаю, Президент використає цю можливість і в ході своїх поїздок проведе багато двосторонніх зустрічей. Починається перехід від телефонної дипломатії до безпосереднього спілкування і це буде важливий тиждень для майбутніх перспектив”, – пояснив заступник глави Адміністрації Президента Олександр Чалий. Він, до речі, переконаний, що саме ці зустрічі й вирішать долю миру на Донбасі.

У самому Донбасі бої не припиняються ні на день. Упродовж вівторка сили АТО 24 рази вступали у бій, у середу – 32  рази. Від початку тижня загинуло 19 українських військових, а ще понад 70 поранили.

За повідомленням керівника групи “Інформаційний опір” Дмитра Тимчука, на сході усе більш активно поводяться російські спецназівці. “У квітні цього року такі групи були “ядром” бандформувань, в яких більшу частину складали місцеві бойовики, таким чином російські спецназівці “губилися в загальній масі”. Зараз російський спецназ діє у вигляді окремих підрозділів як взаємодіючи із терористичними групами, так і виконуючи окремі завдання”, – пише Тимчук на своїй сторінці у Facebook. Він уточнює, що вже зафіксовано діяльність семи таких диверсійно-розвідувальних груп, натомість терористи, схоже, втратили більшість своїх резервів.

До речі, за підрахунками команди “Інформаційного опору”, менше половини сепаратистів є громадянами України. “За нашими оцінками, лише 40 – 45% бойовиків – громадяни України. Відповідно, інші – або найманці із Росії (в їх числі й громадяни інших країн, які проходили підготовку на території РФ), або ж військовослужбовці РФ”, – пояснює Тимчук.

І ще цікаво, що попри масу повідомлень про перетин кордону машин із російською технікою, не можна сказати, що зараз терористів спонсорують активніше. “Насправді ми не бачимо кардинального збільшення потоку озброєння із РФ – він не набагато перевищує об’єми допомоги, які терористи отримували із Москви в червні та липні. Водночас цілком очевидно, що Росія у найближчий час не припинить надавати потужну підтримку терористам на Донбасі”, – пояснює експерт.

Описане Тимчуком, до речі, ставить нові питання щодо зустрічі у Мінську, зокрема про те, чого добиватиметься Путін, і як все піде далі.