Чи буде очищення?
Дочасні парламентські вибори без зміни правил гри не мають сенсу
фото: Михайло Палінчак
Вибори на тлі війни – річ доволі дивна. Однак потрібно розуміти, що про необхідність повного очищення влади в Україні говорять ще з Майдану. Одні такі вибори (президентські) під час війни ми вже пережили.
Очевидно, що позачергове парламентське волевиявлення отримаємо вже 26 жовтня цього року. Якою до цього часу буде ситуація на сході країни – невідомо. Нині потрібно надіятись на краще, хоч і бачимо, що в штабі АТО продовжують виловлювати зрадників, а високопоставленим чинам досі важко налагодити чітку координацію між нашими силами на Донбасі, за що розплачуємось життями українських вояків.
У цій ситуації дуже важко говорити про політичні розклади. От тільки і Президент, і його опоненти, і прем’єр, і олігархи уже розпочали боротьбу за місце своїх партій під куполом на Грушевського у столиці. Українцям потрібно бути дуже уважними, щоб укотре не купитись на популістські заяви та обіцянки політичних сил. Якщо ж брати до уваги останні соціологічні опитування, то радує принаймні те, що “регіонали” та комуністи не потрапляють до майбутнього скликання ВРУ.
Щодо останніх, то Окружний адміністративний суд Києва вже розпочав розгляд позову Міністерства юстиції України про заборону діяльності КПУ. Тепер ще потрібно про особисту кримінальну відповідальність окремих лідерів КПУ. Тут зауважимо, що проти нинішнього лідера фракції Партії регіонів у ВРУ Олександра Єфремова вже порушено кримінальну справу. Щоправда не через підтримку так званих сепаратистів, а за фактом зловживання владою.
Зокрема, ГПУ інкримінує Єфремову те, що він чинив тиск на службових осіб Державного підприємства “Луганськвугілля” під час проведення процедури закупівлі послуг з монтажу гірничошахтного устаткування та низьковольтної апаратури. “Унаслідок цього зазначеним підприємством було укладено договори із підконтрольними Єфремову суб’єктами господарської діяльності за втричі завищеними цінами, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави”, – зазначено у повідомленні ГПУ.
І ще до питання необхідності очищення влади. Офіційна газета Верховної Ради “Голос України” повідомила, що у другому кварталі цього року 120 нардепів отримали з державного бюджету компенсацію для оренди житла або винайму готельного номера. І це не найбідніші люди!
Серед тих, кому не вистачило своїх грошей на готель і Олександр Єфремов і ще “регіонали” –мультимільйонер Володимир Продивус, а також небідний Артем Щербань. Окрім них можна виділити і Володимира Вечерка – зятя “вугільного короля” Юхима Звягільського та екс-мера Одеси Едуарда Гурвіца. Дивною вийшла ситуація із секретарем РНБО Андрієм Парубієм, який, взагалі-то, склав депутатський мандат ще у березні. Він також опинився у цьому списку, але пізніше спростував інформацію про те, що отримував держкомпенсацію на оренду житла і заявив, що надіслав запит до ВРУ, щоб з’ясувати, яким чином у списку фігурує його ім’я.
Стартові позиції
Та повернімось до останніх замірів електоральних настроїв українців. Минулого тижня було оприлюднено два липневі опитування, проведених соціологічною групою “Рейтинг” та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Соціологи із “Рейтингу” проводили своє дослідження із 28 червня по 10 липня і охопили 4000 респондентів у всіх регіонах України за виключення анексованого Росією Криму. Похибка цього опитування не перевищує 1,5%. КМІС опитував 2040 українців на цій самій території із 16 по 23 липня. Похибка не перевищує 3,3%. А от від результатів цих двох опитувань в очі одразу впадають такі речі: найбільше українці нині підтримують партію президента “Солідарність”, якої, якщо бути чесними, насправді ще до кінця і немає, навіть невідомо, хто поведе її на вибори; та високий рейтинг партії Олега Ляшка.
Опитування “Рейтингу” продемонструвало, що на початку липня українці провели б до парламенту п’ять партій. “Солідарність” набрала б 23,3% (серед тих, хто має намір брати участь у виборах), Радикальна партія (Ляшка) – 13%, “Батьківщина” – 11,1%, УДАР – 7,3%, “Громадянська позиція” – 4,9%. Решта партій навряд чи б пройшли 5% бар’єр, який поки зберігається.
Більшість респондентів вважають, що у новому парламенті повинно бути 300 – 350 депутатів, а не 450, як нині
Щодо свіжішого опитування КМІСу, то симпатії українців розподілились так (знову ж таки серед тих, хто прийде на вибори): 22,2% – Радикальна партія, 17,4% – “Батьківщина”, 11,5% – УДАР, 11,5 – “Громадянська позиція”, 6,9% – “Свобода”, 5,3 – “За сильну Україну”.
Зауважимо, що КМІС запропонував респондентам декілька варіантів опитування залежно від того, чиє ім’я фігурувало б у ролі лідера партії “Солідарність”, а також того, чи могли б приймати участь у виборах політичні блоки. Зазначимо, що президент не може бути членом жодної партії, тому прізвище Порошенка разом із “Солідарністю” у бюлетенях фігурувати не може. І цей варіант, на відміну від соціологів, ми не розглядатимемо. А описані вище результати отримані, якщо б “Солідарність” очолив Юрій Луценко.
Натомість цікавим є варіант, якщо б було змінене виборче законодавство і до участі у виборах знову були допущені політичні блоки. Тоді отримуємо такий результат: 31,4% проголосували б за Блок Порошенка (УДАР, “Солідарність” та “Третя українська республіка” Юрія Луценка), 20,9% – за Радикальну партію, 14,9% – за ВО “Батьківщина”, 10,9% – за “Громадянську позицію”, 5,8% – за ВО “Свобода”, 5,1% – за “Сильну Україну”.
За результатами обох досліджень станом на нині на вибори готові йти близько 60% українців.
Депутати мають допрацювати
 |
| фото: Михайло Палінчак |
Зрозуміло, що українці очікують на очищення влади, але за нинішньою змішаною системою із закритими списками та мажоритарною складовою це зробити буде майже неможливо. Нинішні парламентарі, які засідатимуть у ВРУ ще впродовж кількох місяців, мають час на те, щоб ухвалити відповідні зміни. Проте це виглядає малоймовірним.
“Люди хотіли б мати свого представника в парламенті, який начебто відображатиме чи відстоюватиме їхні інтереси. Але ж ми багато років спостерігаємо, як саме ці мажоритарники “відстоюють” інтереси свого округу. Наскільки парламент із мажоритарною, змішаною чи виключно пропорційною системою краще відображатиме думки людей – це питання риторичне через якість української політики. Ми всі знаємо, що мажоритарна – це зло, бо кандидати купують виборця. Можливо не прямо, але купують”, – заявив нещодавно в інтерв’ю “Главкому” Олексій Антипович, керівник оціологічної групи “Рейтинг”.
До речі, їхнє останнє дослідження показало, що абсолютна більшість респондентів вважають, що у новому парламенті повинно бути менше народних депутатів ніж є зараз. Так, 84% опитаних вважають оптимальною кількість народних депутатів 300 – 350. Лише 4% – вважають, що народних депутатів повинно бути 450, як є зараз. Ще 12% не визначилися з даного питання.
Та у випадку, якщо жодних змін не буде зроблено, то виникає абсолютно логічне питання: а що дадуть ці вибори, хоч на них і є запит у суспільстві? Чи олігархи і надалі не контролюватимуть парламентські фракції?.. Відповідь очевидна. Повне очищення влади, як і життя по-новому, можливе тільки після системних змін правил гри. В Україні експерти вже не один рік кричать про необхідність держфінансування партій як механізму їхнього відриву від впливу великого капіталу.
Арсеній повернувся. Надовго? “Пошта” вже писала, що несподівана відставка прем’єра Асренія Яценюка провокує нову політичну кризу в Україні. Водночас з’явилась інформація, що Яценюк разом із Турчиновим та частиною “Батьківщини” можуть піти на позачергові парламентські вибори окремо від Юлії Тимошенко. А тим часом Арсеній Петрович, який у будь-якому випадку має виконувати обов’язки прем’єр-міністра до формування нового уряду, повернувся у своє крісло. Після того, як віце-прем’єр Гройсман провів одне засідання Кабміну, у понеділок на закритому засіданні головував уже Яценюк. Після нього Арсеній Петрович заявив, що уряд повторно внесе на розгляд Верховної Ради законопроекти про зміни до держбюджету та оренду газотранспортної системи без права її продажу. Адже, якщо ВРУ не ухвалить цих змін, то Україна втратить допомогу від Заходу на 1,5 млрд доларів. Очевидно, що голосування за ці закони має відбутись у четвер, 31 липня, коли відбудеться позачергове засідання ВРУ. Та невідомо, як тепер бути із заявою Яценюка про відставку. Журналістам він відмовився коментувати це питання, зазначивши, що все буде видно у четвер. Ймовірно, депутати просто провалять голосування за відставку уряду. Принаймні, парламентарі про таке говорили раніше. |
Ключове питання оновлення політичних еліт – прозорість фінансування політків, зокрема, фінансування політичних партій із бюджету. Саме це унезалежнюватиме українські партії від олігархів, а відтак запроваджуватиме нові правила в українській політиці”, – пише політолог Сергій Таран у своєму блозі на “Українській правді”.
Водночас експерт зазначає, що ця тема дуже незручна для наших політиків, хоч і є нормою на Заході. А ми ж маємо розуміти, що нині чи не найоптимальніший час для запровадження реальних реформ. Ще раз, і ще раз наголосимо: без цього сенсу у майбутніх виборах буде мало!
А ще важливою нині є думка від голови Меджлісу кримськотатарського народу, який каже, що вибори можна проводити тільки після завершення війни. “Як на мене, парламентські вибори не на часі, бо йде війна. Поїздив по Україні, по Дніпропетровській, Запорізький областях – там люди проти цього. Україні потрібний новий парламент, але спочатку варто розробити план, який би призвів до завершення активних бойових дій на сході України”, – зазначив Чубаров під час зустрічі з учасниками літньої школи журналістики, організованої газетою “День”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
