Цього тижня похід Порошенка в Раду розпочався з кадрового призначення, тому про це не можна забувати. Знову міняли коней на переправі, але нарешті маємо міністра оборони без додавання “в.о.” – ним став генерал-полковник Валерій Гелетей (до цього – начальник Управління державної охорони, людина, яка вийшла з лав міліції і яка раніше насправді не мала стосунку до армії). 

“На чолі української армії нам потрібна людина, яка вдень і вночі займатиметься роботою, спрямованою на відродження боєздатності Збройних сил. Саме таку я пропоную сьогодні вашій увазі”, – заявив Порошенко, представляючи Гелетея в Раді. Зауважимо, що парламент вже під час голосування за це призначення показав значно нижчий результат (260 голосів), аніж, до прикладу, коли за квотою Президента голосували за міністра закордонних справ Павла Клімкіна (335 голосів). Це вже був перший тривожний дзвіночок для Президента.

Щодо Гелетея, то ЗМІ пишуть про його зв’язок із Порошенком як мінімум із 2005 року. Повідомляють, що новий очільник Мінобо­рони під час цьогорічної президентської компанії на посаді начальника УДО особливу увагу приділяв охороні Петра Порошенка. Також Гелетей є людиною Генпрокурора Віталія Яреми. Окрім цього, його пов’язують і з Віктором Балогою (його брат Іван Балога очолював штаб Порошенка на Закарпатті).

Насправді потрібно розуміти: як і будь-який інший президент, Петро Порошенко призначає “своїх” людей, називаючи це “призначенням менеджерів”. Нагадаємо, що, за повідомленнями ЗМІ, міністром оборони міг стати і Юрій Косюк, власник “Нашої ряби”. Та цей мільярдер обійняв посаду першого заступника Голови Адміністрації Президента і тепер там відповідатиме за силовий блок. Ось так. Відверто дивне рішення! Зрештою, АП вже очолює ще один олігарх Борис Ложкін. Чекатимемо, коли такий “менеджмент” Порошенка запрацює…

Мабуть, поки єдиним кадровим призначенням Порошенка, яке схвалили експерти, стало призначення генерал-лейтенанта Віктора Муженка керівником Генерального штабу. У нього є досвід миротворчої місії в Іраку. “Призначення Муженка є принципом, який показує, що треба приводити до МОУ людей нових, не задіяних у корупційних схемах, які прийматимуть рішення і братимуть за них на себе відповідальність, а не киватимуть у бік Президента”, – зазначив доктор політичних наук, конфліктолог Григорій Перепелиця, повідомляє газета “День”.

Зауважимо лише, що ще до лютого цього року Муженко був членом Партії регіонів. Порошенко заявив, що Муженко героїчно себе продемонстрував під час АТО. Нині залишається лише надіятись, що всі ці призначення позитивно вплинуть на перебіг АТО, адже нині найважливішим завданням є її ефективне завершення.

Та якщо згадати, що сам Порошенко називає основною частиною свого плану із врегулювання ситуації в країні нову Конституцію, то виникає багато питань. Внісши свій проект до Ради, Президент започаткував конституційний процес, який обіцяє бути довгим. 

ВРУ не направила документа від Президента на експертизу до Конституційного Суду, а лише включила його до порядку денного. І тепер депутатські фракції вноситимуть у нього зміни і навіть писатимуть свої проекти нового Основного закону. Це явно не те, на що сподівався Петро Порошенко.

На засіданні ВРУ в четвер фракції “Батьківщина” і “Свобода” заявили, що не підтримають президентського проекту, а запропонують свої альтернативні. Насправді не відомо, коли депутати візьмуться за зміни до Конституції, хоча спікер Олександр Турчинов анонсував, що це може відбутися наприкінці липня.

“Окрім питань децентралізації, ми побачили там збільшення повноважень Президента не лише в питанні призначень голови Антимонопольного комітету, голів і керівників національних комісій. Ми побачили збільшення повноважень Президента у впливі на місцеві органи влади… Ми не побачили широкого публічного обговорення Конституції, тому фракція “Батьківщина” наполягає на тому, щоби після включення проекту до порядку денного розпочати широке всенародне обговорення його без пропагандистських штампів і підмін понять. Тому фракція “Батьківщина” внесе альтернативний законопроект, який стосуватиметься лише питань децентралізації і питань, пов’язаних із законом про прокуратуру та її статусом. Саме в цьому, ми вважаємо, полягає вирішення кризи”, – заявив під час обговорення проекту Президента нардеп Сергій Власенко.

Своєю чергою Олег Тягнибок, лідер ВО “Свобода”, також зазначив, що жодні пропозиції його політсили не були враховані в президентському законопроекті. Чи не найбільше “свободівці” противляться можливості будь-якій місцевій раді встановлювати спеціальний статус для російської або іншої іноземної мови. Їхні виборці цього просто не зрозуміють.

Розуміємо, що “Батьківщина” і “Свобода” діють уже з “прицілом” на майбутні позачергові парламентські вибори. А щодо найбільш пропрезидентської фракції УДАР, то хоч Ірина Геращенко заявила, що її політсила підтримує президентський проект змін до Конституції, але, як повідомляє BBC Україна, навіть “ударівці” не були готові до пропозицій Порошенка. За словами нардепа Валерія Карпунцова, “усі відхрещуються від цього проекту”. 

Розуміємо, що Президент нині не контролює парламенту, але й це він може використати для просування своєї позиції. “Банкова зараз монопольно контролює інформаційний простір. Вони зараз припинять війну на сході (проти чого виступає суспільство), зате замість неї в інформаційному полі створять нову війну – за Конституцію, а також скинуть увесь тягар відповідальності за “провал” конституційних змін на парламент”, – так ВВС Україна передає настрої “свободівців”.

Зрештою, для Президента із самого початку його каденції важливим було питання, розпускати чи ні нинішній здискредитований парламент. От тільки навіть провладна коаліція не поспішає йому в цьому допомагати. Що вже говорити про інші фракції! Одним із найпростіших варіантів для Порошенка був би “розвал” коаліції УДАРом, але політичні соратники заявляють, що парламент повинен саморозпуститись. Як цього добитися – невідомо.

Нагадаємо, що Порошенко висловлював сподівання, що позачергові парламентські вибори можуть відбутися вже в жовтні цього року. А поки в ЦВК заявляють, що вибори можна провести за умови, що в держбюджеті знайдеться зайвий мільярд гривень. “Якщо не буде грошей у бюджеті – ні про які позачергові парламентські вибори ми говорити не зможемо. Для проведення їх Кабінету Міністрів необхідно буде знайти не менше мільярда гривень. Точну суму вам зараз ніхто не назве”, – повідомив Андрій Магера, заступник голови ЦВК.