Одностороннє перемир’я на Донбасі, ініційоване Президентом, провалилось. Це потрібно констатувати. По-іншому і бути не могло: мир ніколи не може бути одностороннім. Але нинішня влада робить саме такі абсурдні кроки.

І поки Порошенко будує собі імідж толерантного миротворця перед Заходом, Путін обігрує його на тій же міжнародній арені. Абсолютно непринциповий для Кремля в нинішній ситуації трюк із скасуванням дозволу Ради Федерації щодо використання своїх військ в Україні дозволяє президенту РФ обійти третій етап санкцій від Заходу. 

А безглузді перемовини української влади із терористами в оточенні представників ОБСЄ і РФ, до яких нас схилив той же Путін, дозволяє йому встановлювати свої правила. Росія працює виключно на те, щоб бої на сході України тривали роками і в нашій країні не було спокою, а будь-які наші кроки жорстко контролювались Москвою. 

І як би не було прикро, але і українська влада, і міжнародне співтовариство дозволяють Путіну це робити. Складається враження, що ЄС скоро наполягатиме на тому, щоб Україна виконала усі забаганки терористів… Тим часом Андерс Фоґ Расмуссен, генсек НАТО, визнав, що “Росія веде проти України якийсь новий, інший тип війни”. Генсек після цього сказав, що НАТО має намір переглянути свої подальші відносини з Кремлем і що Росія є міжнародною загрозою. Міжнародна дипломатія річ цинічна. Але розуміємо, що насправді ми залишаємось один на один із ворогом.

Зауважимо, що учора прийняте рішення про інженерно-технічне облаштування державного кордону з Росією. Подробиці цього рішення невідомі, бо документ таємний.

У всі дні так званого “перемир’я” терористи продовжували обстрілювати позиції наших силовиків. 

І хоч “ряжені” керівники самопроголошених республік врешті начебто і пообіцяли припинити вогонь, але у вів­торок бойовики збили під Слов’янськом біля гори Карачун український військовий вертоліт Мі-8. Знову загинуло дев’ять наших військових. Троє з них було із частини, що дислокується у Бродах на Львівщині. Також терористи обстріляли три блокпости наших силовиків біля Слов’янська і напали на опорний пункт АТО, в результаті чого загинуло троє наших бійців і ще троє отримали поранення. Також з’явилась інформація про те, що терористи у вівторок увечері з гранатомета вистрілили у напрямку дитячого майданчика у Антрациті Луганської області. Там загинула 10-місячна дитина.

А вже в середу зранку терористи знову обстрілювали позиції сил АТО у Слов’янську. Всі ці звірства лише доводять, що самопроголошені керівники ДНР і ЛНР не мають жодного впливу на бойовиків. Їхні обіцянки не варті ні гроша (а нині щодня йдеться про втрачені життя наших військових і силовиків). Та й самих маріонеток Путін терпить лише для того, щоб гратись в ілюзорні перемовини, поки російські диверсанти продовжують воювати проти нас.

Напередодні ДНР i ЛНР заявили, що об’єднались у “Союз народних республік”. І хоч українське правосуддя розшукує їхніх “керівників”, ті спокійно ходять на перемовини в рамках контактної групи для реалізації “мирного” плану Порошенка.

“Це зграя пройдисвітів, яка використовує розгул ініційованого Росією бандитизму в регіоні з метою зобразити якусь подобу “незалежного держутворення”. Відповідно, привласнивши собі титули “прем’єрів”, “голів парламенту”, “міністрів оборони” тощо… У цих умовах будь-який переговорний процес із ЛНР і ДНР позбавлений сенсу, оскільки йдеться лише про два з десятків розрізнених терористичних угруповань. Які поєднує лише одне – фінансова й інша допомога Москви, яка намагається будь-якими коштами зберегти дестабілізацію ситуації на Донбасі”, – таку думку висловив на своїй сторінці у Facebook, Дмитро Тимчук, керівник Центру військово-політичних досліджень та координатор групи “Інформаційний опір”.

“Ми маємо справу з набором терористичних угруповань, кожне з яких переслідує свої корисливі цілі. Шукати можливість мирного діалогу з цими групами марно – ми ж не пропонуємо, наприклад, серійним убивцям і маніякам сідати за стіл переговорів і шукати консенсус. Із ними може бути одна розмова у вигляді ультиматуму: здача в руки правосуддя або знищення”, – додав він.

фото: AFP

Та не лише самопроголошені лідери самопроголошених республік прийшли на перемовини із владою, яку від імені Порошенка в Донецьку проводив екс-президент Леонід Кучма. 

До речі, пeремовини у понеділок, 23 червня, відбулись у приміщенні захопленої терористами Донецької ОДА. Як написала у Facebooк журналістка “5 каналу” Тетяна Даниленко: “За столом переговорів бракувало лише маніяка Онопрієнка, і то з причини смерті останнього”. 

Найдивніше те, кого представляли одіозні Віктор Медведчук, Нестор Шуфрич та Олег Царьов. Зрозуміло, що Путіна! Але як українська влада погодилась провести таку зустріч, якщо практично всі присутні представляли Путіна?.. Натомість сам Шуфрич в ефірі “Громадського ТБ” розповів, що ще раніше його і Медведчука вести перемовини із представниками ДНР і ЛНР просив тоді в.о. президента Турчинов, а тепер їх уповноважив Порошенко. Ось так.

Але абсурдних моментів на цих перемовинах було дуже багато. “Особливо зверніть увагу на фразу цього ватажка терористів Бородая і його спільника про те, що фіксується статус-кво на пересування військових у межах «республіки», і ніхто з протилежного стола, ні Кучма чи хтось інший, не заперечив. Це означає, що Луганськ, Слов’янськ, а може, і Донецьк не належать Україні, а цій самозваній «республіці». Адже Україна де-факто їх не контролює і ними не керує… 

Виступ посла Росії Зурабова і, особливо, його репліка про те, що Медведчук і Шуфрич упродовж усього наступного періоду за дорученням Президента Порошенка і в координації з російською стороною (це вельми цікаво) здійснювали посередницьку місію, щоб ця зустріч відбулася. Як кажуть, без коментарів. Що тут додаси. Путін визначив переговорників, похвалив Медведчука і дав вказівку бандитам зустрітися. 

І щодо цього дуже важливий другий момент у виступі Зурабова, коли він говорить: “Зараз проходять консультації, які будуть передувати переговорам (і далі, увага!). У разі виконання цілої низки умов (і, щоб не сказати словами, чиїх умов, Зурабов вказує правою рукою на цього Бородая і його банду) тристоронньої контактної групи, яка посилена тими, хто здійснював посередницькі місії (Медведчук і Шуфрич) для того, щоб сьогоднішня робота почалася”, – так коментує цю зустріч Євген Марчук, екс-прем’єр-міністр, екс-голова СБУ, екс-міністр оборони України у блозі на сайті газети “День”.

Також Марчук зауважує, що будь-які переговори кращі за війну, кращі, але не менш важливе й питання, куди ці переговори тебе приведуть. Адже після цього всього бойовики продовжили вогонь. 

“Але Росія тепер отримала козирі. Які нові санкції? Та ви що? Ми, Росія разом з ОБСЄ та представником Президента України Порошенка Кучмою, увійшли в переговорний процес з представниками Донецька і Луганська з врегулювання... Президент Путін скасував дозвіл Ради Федерації на використання військ в Україні (начебто він колись визнавав присутність своїх військ і військової техніки в Україні)”, – пише Євген Марчук.

Насправді над усіма цими словами українській владі треба дуже добре подумати. А щодо Путіна, то він у вівторок під час візиту до Австрії цинічно заявив, розповідаючи про бої під Слов’янськом, що семи днів перемир’я замало. Один із лідерів терористів Губарєв на своїй сторінці у Facebook попросив Путіна ввести в Україну своїх терористів. Офіційній Москві нині такий крок, нагадаємо, економічно невигідний. Однак після рішення Ради Федерації у Держдумі вже заговорили про можливість введення на Донбас роз’єднувальних сил для дотримання припинення вогню українськими силовиками і терористами. Це також важко коментувати… 

Тут ще зауважимо, що власне російські ЗМІ зазначають, що навіть після скасування рішення Ради Федерації Путін залишає за собою право вводити війська в Україну, а зокрема повідомляється, що ще у 2009-му тодішній президент РФ Дмитро Медведєв одержав “безстрокове право на оперативне використання Збройних сил за кордоном”. І цей дозвіл для президента начебто продовжує бути чинним.

А тим часом після ще однієї трагедії у Слов’янську Петро Порошенко за підсумками зустрічі із силовиками заявив, що “режим припинення вогню може бути скасований достроково, зважаючи на постійне його порушення контрольованими ззовні бойовиками”. Повідомляє прес-служба Президента.

Та вже у середу, 25 червня, Порошенко знову став захищати свій мирний план, коментуючи зустріч згаданої контактної групи. “Знаю, що сам факт таких консультації сприйнятий у суспільстві неоднозначно. Так звані «яструби» прагнуть швидких, жорстких військових дій, інші вимагають масштабних компромісів – тільки щоб не було війни. Відповім обом сторонам: наша мета – не війна. Не ми, не Україна її розпочала. Наша мета – мир. Але підкреслюю: мир не за будь-яку ціну і не на будь-яких умовах… Діалог про реалізацію президентського плану мирного врегулювання на Донбасі почався. Нагадаю, цей план складається з 15 кроків і передбачає негайну і безумовну демілітаризацію конфлікту і відновлення контролю над російсько-українським кордоном”, – заявив Порошенко.

Насправді незрозуміло, кого Президент вважає “яструбами”. В цьому контексті насправді варто було б визнати, що його план провалюється. Смерті наших військових цьому найбільше підтвердження. А президент поки лише продовжує спілкуватись із світовими лідерами по телефону.

У нинішній ситуації Президент насамперед має усвідомити свою роль верховного головнокомандувача. Ні для кого не секрет, що історію пишуть переможці, а якщо ми програємо у цій війні, то не матиме жодного значення, наскільки були толерантними і стриманими.

Перемир’я завершується. Але через різні заяви Порошенка можна зробити припущення, що Президент може не припинити його, а продовжити для багатосторонніх консультацій. У найближчі дні Президент змушений буде прийняти чи не найважливіші рішення, більшість з яких можуть виявитись запізнілими. 

Останнім часом було багато розмов про те, що після того, як терористи порушуватимуть перемир’я, то в українських бійців буде більше моральної аргументації їх знищувати. От тільки аргументація для знищення вбивць, які розвалюють країну, є завжди. Побачимо, якою ж буде відповідь Порошенка.