Кризові вибори
Дочасні президентські вибори уперше в історії незалежної України пройдуть за воєнного стану, хоч і офіційно не оголошеного тимчасовою владою
Нинішня кампанія до позачергових президентських видалася дуже короткою, проте це не врятувало нас від усього традиційного політичного бруду. Зазвичай кандидати, готуючись до будь-яких виборів, починають “працювати” за кілька місяців до офіційного початку кампанії.
Цього разу діяти довелося швидко, тому компромат на конкурентів полився вже з перших днів. При цьому ті кандидати, які наголошували на чесній боротьбі, чи не найбільше зосередилися на знищенні іміджу своїх головних опонентів.
І це за умов, коли вибори (вперше в історії незалежної України!) пройдуть за воєнного стану, хоч і офіційно не оголошеного тимчасовою владою. Знову ж таки тільки через те, щоби волевиявлення змогло відбутися. Звичайно, це також вплинуло на риторику кандидатів – безліч мілітарних заяв, обіцянки повернути Крим, створення під себе окремих “армій” із патріотично налаштованих громадян… І що з цього вийшло? Під час теледебатів кандидати важко і нерозбірливо відповідали на актуальні питання. А двоє найрентинговіших опонентів узагалі не зустрілися віч-на-віч перед камерами.
Зрештою, чи не найважливішим підсумком кампанії, заміром успіхів якої стане перший тур президентських виборів, стало те, що на тлі піднесення українського суспільства після Майдану і на тлі пафосних заяв багатьох політиків, громадських діячів та експертів ми так і не отримали по-справжньому нового майданівського кандидата. Боротьба відбуватиметься між політиками з минулого…
“Чесність” кандидатів
 |
| фото: EPA |
“П’ять кандидатів із двадцяти одного, зареєстрованого на пост президента України, – Богомолець, Гриценко, Порошенко, Тігіпко й Тимошенко – частково відкрили інформацію про джерела фінансування своїх передвиборчих кампаній. Найбільший передвиборчий фонд задекларував Петро Дорошенко – понад 88 млн грн. Загальний розмір передвиборчого фонду Юлії Тимошенко склав майже 41 млн грн, Сергія Тігіпка – 68 млн грн, Анатолія Гриценка – 8,25 млн грн, Ольги Богомолець – 1,5 млн грн”, – розповіла цього тижня громадська активістка Світлана Заліщук.
Але найважливіше те, що це лише часткова інформація. Насправді жоден із кандидатів не зміг надати повного проміжного звіту кампанії із зазначенням списку спонсорів і сум внесків, а також переліком контрагентів і сумами витрат.
Хто проти виборів?..
Цієї неділі, 25 травня, українці, які прийдуть на виборчі дільниці обирати президента, отримають бюлетені з 21 прізвищем. Зняли свої кандидатури з президентських виборів лише одіозні Олег Царьов і Наталія Королевська.
Ще кілька кандидатів, які заявляли про такий крок, насправді не зробили цього до офіційно встановленої дати, тож заяви цих політиків (зокрема комуніста Симоненка) є просто цинічними і насправді нічим іншим, як певною технологією. Його прізвище буде в бюлетені і “відтягуватиме“ на себе певну кількість голосів.
“У ЦВК занепокоєні тим, що у ЗМІ почали з’являтися заяви окремих кандидатів на пост президента України про їх відмову балотуватися. Привертає увагу те, що граничний строк подання до ЦВК зазначеного звернення кандидата на пост президента України закінчився 1 травня 2014 року. При цьому законом передбачено, що в разі надходження відповідного звернення кандидата на пост президента пізніше ніж за двадцять три дні до дня виборів таке звернення Центрвиборчком не розглядає і рішення стосовно нього не приймає. Публічні заяви кандидатів про відмову від балотування не мають правових наслідків”, – зазначено в нещодавній заяві ЦВК.
При цьому в Комітеті виборців України цього тижня повідомили, що в східних і південних областях склалася загрозлива ситуація з ротаціями в складах дільничних виборчих комісій. Найчастіше члени ДВК від Симоненка й Добкіна відмовляються виконувати свої обов’язки і систематично не приходять на засідання комісій.
Вибори в цифрах
У ЦВК заявляли, що на вибори витратять 1,174 мільярда гривень, а міністр фінансів Олександр Шлапак розповів, що, за попередніми розрахунками, вибори в один тур дозволять зекономити майже 500 мільйонів гривень. Тут зауважимо, що другий тур мав би відбутися 15 червня.
Загалом вибори президента відбуватимуться в 213 округах (а не як звичайно у 225) на 32 244 дільницях. Зменшення кількості округів зумовлене тим, що ЦВК не змогла сформувати окружні комісії в окупованому Росією Криму. Не забуваймо і про те, що під загрозою нападів терористів у день виборів залишаться дільниці в Донецькій і Луганській областях. Проросійські терористи зроблять усе для того, щоби зірвати там голосування. Незважаючи на будь-які заяви Путіна, саме це і є його сценарієм. Водночас зауважимо, що, відповідно до чинного законодавства, навіть за умови, якщо деякі дільниці не відкриються в день голосування, обраний президент буде легітимним.
Також нагадаємо, що змінити місце голосування без зміни місця реєстрації громадяни могли лише до 19 травня. І загалом такою можливістю, за даними ЦВК, скористались 171 078 громадян І найчастіше українці змінювали місце голосування на Київ (йдеться про 20 257 виборців). Львів – на другому місці (14 032 виборців).
При цьому цікаво, що найчастіше заяви про голосування в іншому місті подавали уродженці Львівщини – 14 106 осіб, Дніпропетровщини – 13 674 і Києва – 10 691 особа. А ще понад шість тисяч кримчан голосуватимуть за президента на території материкової України. І, як повідомив Олександр Стельмах, заступник керівника служби розпорядника Державного реєстру виборців, зміна місця голосування серед жителів Донецької і Луганської областей на інші регіони була менша за середню по Україні.
Простежити за тим, чи є ви у виборчих списках, якщо не прийшло запрошення на вибори, також було потрібно заздалегідь. Останнім терміном, коли можна було звернутися в суд із позовом про уточнення списку виборців, щоби проголосувати, є сьогоднішній день – 22 травня. У день голосування, 25 травня, ні виборча комісія, ні орган ведення державного реєстру, ні суд не зможуть внести змін до списку виборчої дільниці!
Найчастіше заяви про голосування в іншому місті подавали уродженці Львівщини – 14 106 осіб, Дніпропетровщини – 13 674 і Києва – 10 691 особа
За нинішньої ситуації в країні соціологи прогнозують дуже високу явку на виборах – майже 70%. “Цифри щодо прогнозованої явки практично ідентичні в різних соціологічних служб. Сьогодні 60% українців заявляють, що точно прийдуть на вибори, і ще приблизно 20% висловлюються, що, найімовірніше, візьмуть участь у виборах. Останню цифру, згідно з досвідом, треба ділити на два. Сьогодні у нас, навіть з урахуванням ситуації на Донбасі, з тим, що там і низьке бажання брати участь у виборах, і немає фізичної змоги, навіть з урахуванням цієї ситуації ми прогнозуємо: не менше 70% громадян України візьмуть участь у виборах”, – зазначив учора, 21 травня, голова КВУ Олександр Черненко, повідомляє УНІАН.
За позачерговими президентськими виборами в Україні стежитимуть 2784 офіційних спостерігачів від міжнародних організацій та іноземних держав (від 19 міжнародних організацій – 2482 особи; від 19 іноземних держав – 302 особи).
Зокрема, серед організацій найбільшу кількість спостерігачів зареєстровано від Бюро демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ) – 1056, Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами (ENEMO) – 382, Світового конгресу українців – 236, Українського конгресового комітету Америки – 222, Канадської місії спостереження за виборами (CANEOM) – 157 і Парламентської асамблеї ОБСЄ – 156. Серед країн найбільше спостерігачів на вибори зареєструвались від Польщі (61), США (38) та Литви (31).
Також за виборами спостерігатимуть представники українських громадських організацій і самих кандидатів.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Серед цікавих ходів, які запам’ятались найбільше, можемо відзначити створення батальйону Олега Ляшка. Ця піар-технологія для кандидата достатньо вдала. Чи створений цей батальйон чи ні, але Ляшко регулярно повідомляє про перемоги над сепаратистами.
Також це створення Юлією Тимошенко Руху опору і те, що вона стала єдиним кандидатом, який виступив з проведення референдуму по НАТО. Вважаю, що це дуже вдала технологія.
Щодо Петра Порошенка, то вдалим було те, що кандидат активно піарився на жорсткій тематиці. Він постійно їздив у точки, де виникали проблеми – Одеса, Миколаїв… Щодо інших кандидатів, то про якісь цікаві ходи сказати не можу, бо там справді нічого не відбувається.
Я не вірю у вибори в один тур. Це абсолютно нереально. Це технологія, яку використовує штаб Порошенка для того, щоб переконати усіх, що це можливо. Але для цього доведеться набрати близько 11 мільйонів голосів. А це навіть суто математично неможливо.
А такі думки, як те, що якщо не голосуватиме Крим і Донбас, то легітимність такого президента буде нульовою – це технологія Росії, яка активно просувається у соцмережах, через кремлівських експертів. Це некоректне порівняння, тому що Донбас має можливість обирати президента. Президент буде легітним навіть якщо за нього не буде голосувати Донбас і Крим, бо там такі умови. Але переконаний, що у другому турі Донбас буде голосувати на виборах. За три тижні буде стабілізована ситуація.