А вчора зранку російський Генштаб відзвітував, що “станом на 26 березня прапори РФ підняті у всіх 193 дислокованих на території Криму військових підрозділах і установах Збройних сил України”. Також повідомлялось, що “всі військово­службовці, які виявили бажання продовжити службу в українських Збройних силах, здавши зброю під охорону, перебувають за межами розміщення військових частин і готуються до організованого виїзду з особистими речами в Україну”. 

Для цього в Криму відкрили тимчасовий пункт реєстрації, а вивозити українських військовослужбовців і членів їхніх родин будуть залізницею. Водночас вранці 26 березня українське Міноборони повідомило, що остаточних домовленостей з Росією про виведення українських військ із Криму ще не було. 

Зрозуміло, що найпринциповішим залишається питання перевезення на материк української військової техніки та майна. Росіяни неодноразово заявляли, що не погодяться на це, а заступник міністра оборони України Леонід Поляков повідомив, що в такому випадку Україна вимагатиме від Росії компенсації в міжнародних судах. Українське Міноборони попередньо оцінило наше військове майно в Криму у 18 млрд грн.

фото: facebook.com.vladislav.seleznev

У вівторок українська рота десантників залишила Крим зі зброєю. “Окупантів попередили, що десантники готові битися до останнього. Вони не стали грати в “українську рулетку” – варіант “російської” з українським десантником”, – написав у соцмережі Facebook Дмитро Тимчук, керівник Центру військово-політичних досліджень, координатор групи “Інформаційний опір”.

Також 25 березня до Києва через Мелітополь прибуло 130 морських піхотинців з Феодосії. Ще одна група також готувалася перебратись на материкову Україну. Як бачимо, наші військові до кінця виконали свій обов’язок і не зрадили присягу. 

Щодо розмов, нині поширених у суспільстві, про те, чому наші військові не відкривали вогню по окупантах чи не топили кораблів, аби вони не дісталися Росії, то самі вояки пояснили це тим, що не мали таких наказів, а самодіяльність трактувалась би як злочин. У Мінобороні пояснили, що без оголошення воєнного стану за затоплення своїх суден їхні командири потрапили б під суд.

Наші військові в Криму проявили героїчність, але всі ми побачили, що вище керівництво держави за весь цей час не спромог­лося на серйозні рішення. І сьогодні доводиться констатувати, що росіяни захопили в Криму 51 судно ВМС України. 

Про це повідомив Дмитро Тимчук. Україна втратила свій флот, відтак лише 10 кораблів залишилось у складі її Військово-морських сил. При цьому потрібно розуміти, що серед них – флагман ВМС України фрегат “Петро Сагайдачний”, який нині перебуває в Одесі.

Можемо констатувати, що з майже 19 тисяч українських військових у Криму про свою готовність до евакуації на материк станом на вівторок заявило  4 300 вояків і 2 500 членів їх сімей. Про це, зокрема, заявив на засіданні Верховної Ради  адмірал Ігор Тенюх. Під час звіту про виведення військ із Криму він був ще в.о міністра оборони... А після подав у відставку.

фото: УНІАН

Тенюха в парламенті розкритикували, а  сам він заявив, що інформація про відсутність чітких  наказів військовим у Криму не відповідає дійсності. “Декому, можливо, не подобаються дії, які я чиню як виконуючий обов’язки міністра оборони, а також непорозуміння в тих питаннях, які пропонувалися з першого дня і до сьогодні стосовно Автономної Республіки Крим. Я за своє місце ніколи не тримався і триматися не збираюсь. Якщо в керівництва є інше бачення розвитку подій та інші кандидатури – я не заперечую. І тому я, виконуючий обов’язки міністра оборони адмірал Тенюх, подаю у відставку. Честь маю!” – заявив Тенюх.

Парламент проголосував за його відставку лише з другого разу. При першій спробі для цього забракло голосів. Одразу у вівторок депутати призначили нового в.о. міністра оборони. Ним став Михайло Коваль, генерал-полковник прикордонних військ України, якого російські окупанти нещодавно викрадали в Ялті. “Я чітко розумію усю відповідальність і ту довіру, яку ви дали від імені народу України. Я – кадровий військовий, я знаю військову справу і дуже її люблю. Я люблю свою неньку-Україну”, – сказав Михайло Коваль одразу після свого призначення в.о. міністра оборони. Пізніше він заявив, що українські вояки “будуть з гордо піднятими прапорами, зі зброєю повертатися в Україну”. 

Коаліційні розбірки

На тлі усіх цих дискусій навколо очільника Міноборони та ситуації в Криму в українському парламенті назрів ще один серйозний конфлікт – тріщить владна коаліція.  Зокрема, у вівторок  чітко і публічно проявився конфлікт між УДАРом, невдоволеним нинішнім станом справ, і “Батьківщиною”, що нині зосередила в своїх руках повноту влади. Віталій Кличко на­віть виступив за відставку Олександра Турчинова з посади спікера ВРУ (а в нинішній ситуації ще й в.о пре­зидента і Верховного головнокомандувача). Щоправда, після того, як Турчинов висунув це питання на голосування, фракція УДАР не пішла в атаку. “За” проголосувало лише двоє депутатів – позафракційний Анатолій Гриценко та член групи “Економічний розвиток”, екс-регіонал Віталій Барвіненко. А пізніше й він відкликав свій голос. Нині зрозуміло, що з наближенням президентських виборів подібних конфліктів між представниками нової влади і членами парламентської коаліції буде все більше. Ось тільки нині це не те, що насправді треба Україні.

Та нині попри всю критику дій Тенюха на посаді зміна міністра все одно виглядає дивно. Його змінили вже після усіх подій у Криму, після втрати військових частин і флоту. А тепер країні потрібно готуватись і до ймовірного вторгнення Росії на материкову Україну. ЗМІ повідомляють, що РФ уже стягує на кордон з нашою державою елітні танкові та гвардійські підрозділи. Також Євген Перебийніс, директор департаменту інформаційної політики МЗС, повідомив, що в прикордонних з Україною районах РФ розгортаються штаби, медичні пункти і військово-польові містечка. Своєю чергою у  Держприкордонслужбі заявили, що російські безпілотні літаки все частіше порушують наш повітряний простір.

“Протистояння загрозі вторгнення Росії зводиться чомусь до метушні навколо високих крісел… Не сперечаюся: цілком ймовірно, що генерал Коваль – дуже хороша людина, справжній патріот, розумник і взагалі гідний канонізації за життя. Але незрозуміло – виходячи з яких міркувань його призначено на цю посаду в той час, коли на вникнення в курс справи немає жодної зайвої години?” – зазначив Дмитро Тимчук у своєму блозі на “Українській правді”.

Він зауважив, що в нинішній ситуації міністром оборони необов’язково має бути військовий. “За українським законодавством, при введенні воєнного стану фактично всі завдання з відбиття агресії виконує Генштаб, і його начальник стає другою особою в державі після Верховного головнокомандувача, тобто Президента. У нинішніх умовах завдання міністра оборони – забезпечити армію ресурсами, дати їх у руки начальнику Генштабу, щоб у нього через це не боліла голова. Між іншим, ми бачимо, що навіть виділені на папері для армії додаткові кошти Міноборони просто не отримує. 

Якщо українська влада не хоче вводити воєнного стану і віддавати всі карти в руки Генштабу, на посаді голови МО вкрай бажаною є людина, яка має авторитет у Кабміні, Верховній Раді, може захищати інтереси армії і перед Президентом. До армії ця людина може взагалі не мати стосунку, це непринципово. Тільки володіючи авторитетом і особистим впливом він зможе “вибивати” ресурси, потрібні армії для протистояння загрозі вторгнення, тобто виконувати свою першочергову роль сьогодні”, – пояснив Тимчук.

Зауважимо, що 25 березня спікер та в.о. президента Олександр Турчинов призначив своїм радником з питань оборони Олександра Кузьмука, екс-міністра оборони та колишнього члена фракції ПР, який нині входить до депутатської групи “Економічний розвиток”.