Після того, як опозиціонери вирішили погодитись на виконання деяких умов закону, котрий останні кілька тижнів називали “сомалійським”, і звільнили КМДА, чотири захоплені ОДА (серед яких і Львівська адміністрація) та частково розчистили вулицю Грушевського у столиці, другий закон про амністію набув чинності.
Зокрема, у неділю увечері відповідне повідомлення з’явилось на сайті Генпрокуратури. Тепер влада повинна закрити кримінальні справи проти усіх мітингувальників. У прокуратурі повідомили, що йдеться про звільнення від відповідальності 268 людей і закриття 108 проваджень.
Тут потрібно зауважити, що у неділю публікації повідомлення на сайті ГПУ (а це було вимогою закону про амністію) передувала довга чотирьохгодинна зустріч опозиціонерів Арсенія Яцеюка, Олега Тягнибока та Арсена Авакова із генпрокурором Віктором Пшонкою, Андрієм Клюєвим, Андрієм Портновим, Володимиром Макеєнком, Віталієм Захарченком і Олександром Якименком.
Та, зрештою, як повідомляють ЗМІ, все вирішила телефонна розмова Пшонки із Віктором Януковичем – президент дав добро на публікацію необхідного повідомлення на сайті ГПУ. Нагадаємо, що прокуратура вимагала від мітингувальників звільнити і майдан Незалежності, однак барикади там залишаються. Тим часом Пшонка формально обіцяв, що кримінальні справи проти мітингувальників, більшість із яких відпустили під домашній арешт, будуть закриті впродовж місяця, хоча це, начебто, займе лише півтора-два тижні. Що ж, побачимо…
А тим часом не потрібно забувати і про невдоволених радикалів на Майдані, які не лише погрожували ще раз захопити КМДА, але й одразу у ніч на понеділок спробували це зробити. Завадили їм представники “Свободи” і Самооборони Майдану. Тут зауважимо, що у штурмі КМДА брали участь представники деяких організацій, що входять до об’єднання “Правий сектор”, хоча керівництво об’єднання і не підтримало їхні дії.
Щодо жвавої дискусії, яка триває нині у суспільстві навколо того, зливає чи ні опозиція Майдан, то зрозумілим є те, що опозиціонери пішли на компроміс із владою не в останню чергу через тиск Заходу.
Представники США і ЄС завжди вимагали від опозиції перемовин із владою та мирного вирішення конфлікту, тож у цій ситуації опозиціонерам потрібно було зберігати лице. Нині начебто і компроміс почали шукати, і Майдан далі стоїть. Насправді повернути людей у будь-які будівлі можна буде і пізніше, але от виникає лише питання: якщо це буде потрібно, то з чим, з якими, власне, досягненнями, опозиція повертатиме цих людей?..
Що змінилось у Раді?
Перед зустріччю із Генпрокуром опозиціонери виступили на традиційному, уже одинадцятому недільному вічі на Майдані. Цього разу не було Кличка (поїхав у Дніпропетровськ), Луценка (був у Луцьку) та Порошенка (поїхав у Івано-Франківськ). А от Яценюк і Тягнибок намагались пояснити людям свої подальші дії.
І, схоже на те, що, як завжди, діятимуть залежно від обставин. Уже сьогодні має відбутись пленарне засідання Верховної Ради. І саме туди опозиція хоче перенести фронт боротьби. Але от з огляду на те, що парламентських перемог в опозиції, м’яко кажучи, дуже мало, нині виникає дуже багато питань. Опозиція й далі сподівається на те, що у фракції Партії регіонів знайдеться критична маса сміливих, котрі підуть проти президента. І на вічі опозиціонери дали зрозуміти, що вони не домовляються із представниками фракції ПР, а просто хочуть їх змусити голосувати разом із собою заявами і мітингом під парламентом.
“У вівторок парламент повинен поставити на голосування просту і зрозумілу постанову про відновлення редакції Конституції 2004 року, так як ніхто в Україні її не змінював – ні парламент, ні, найважливіше, український народ. У жодному пункті рішення КС 2010 року немає фрази про те, що відновлюється дія попередньої Конституції Леоніда Кучми. А це означає, що в країні був здійснений державний переворот, і учасниками і організаторами цього перевороту є судді Конституційного Суду, які виконували незаконну вказівку чинного президента Януковича”, – заявив Яценюк на вічі у неділю. “Рішення суду про відновлення тексту Конституції немає, рішення парламенту немає, указу президента немає, закону немає, рішення Верховного Суду немає. З’ясувалось, що є декілька резолюцій різного роду чиновників, які в порушення закону і Конституції просто підписали наступний текст – опублікувати редакцію Конституції 1996 року. Так з’явилась редакція попередньої Конституції, за яку ніхто не голосував, на яку ніхто нікого не обирав”, – на цьому Яценюк уже наголосив учора на погоджувальній раді у ВРУ.
І тепер опозиція вимагає голосувати за відновлення конституційного ладу. Тут потрібно зазначити, що в Україні уже давно точаться дискусії експертів навколо того, що у тексті рішення КС у 2010-му насправді не було вказівки Мін’юсту змінювати текст Конституції. Але тоді й опозиція, і суспільство проковтнули повернення до Основного закону зразка 1996 року. І от нині опозиція про це згадала.
Водночас зазначимо, що учора під час погоджувальної ради виявилось, що апарат ВРУ відмовляється реєструвати пропозицію опозиції. Спікер Рибак пояснив це тим, що “ВРУ приймає закони і постанови, але не політичні акти”. І якщо опозиція подасть “відновлення конституційного ладу” у вигляді постанови, то спікер пообіцяв, що вона буде зареєстрована.
Нагадаємо, що коли опозиція востаннє хотіла повернути Конституцію-2004 одним махом 226 голосами, то “регіонали” висміяли це і заявили, що такий крок буде нелегітимним. Навряд чи цього разу реакція провладних депутатів буде іншою. Тут лише зауважимо, що станом на учорашній вечір ще не було інформації про реєстрацію опозиційної постанови. Самі ж опозиціонери сподіваються проголосувати за неї у четвер. А на сьогодні опозиція запланувала “мирний наступ”, щоб змобілізувати мітингувальників під парламент. Пікетом під ВРУ опозиціонери так хочуть вплинути на решту депутатів. “Правий сектор” також оголосив повну готовність.
Але у випадку, якщо пропозиції опозиції знову не будуть навіть включеними до порядку денного, то що далі?.. Є в опозиції план чи почнеться нове неконтрольоване розгортання конфлікту?.. Вулицю контролювати важко, а передумов для задоволення задекларованих опозицією вимог до парламенту насправді небагато. Якщо в опозиції немає необхідної кількості голосів для ухвалення своїх питань, то в засіданні ВРУ взагалі мало сенсу. Влада нині й далі зволікає і не налаштована міняти Конституцію.
А тим часом учора Арсеній Яценюк та Віталій Кличко у Берліні зустрілись із німецьким канцлером Ангелою Меркель. Політики мали обговорити шляхи подолання кризи в Україні, а також питання формування нового уряду в нашій державі. Західні оглядачі назвали цю зустріч “символічним жестом” офіційного Берліна, який продемонстрував, що він уже не сприймає Януковича як повноцінного президента. На момент здачі номера до друку ще не були відомі подробиці зустрічі опозиціонерів із Меркель.
Урядове питання

|
фото: Reuters |
Питання нового уряду має більше шансів на вирішення цього тижня, ніж повернення Конституції-2004. Але тут також багато різних нюансів.
На вічі в неділю Яценюк публічно відмовився очолити новий Кабмін, поки не будуть скасовані “диктаторські повноваження президента”, тобто поки не буде повернуто Конституцію-2004. Після цього Яценюк пообіцяв сформувати повністю опозиційний уряд. Своєю чергою Кличко ще раніше заявив, що не займатиме жодної посади в уряді Януковича. Нині зрозуміло, що будь-який прем’єр без більшості у парламенті і за нинішніх повноважень президента нічого не вирішуватиме в країні.
Разом із тим потрібно розуміти, що від нового уряду залежатиме вихід української економіки з кризи. Для цього потрібні гроші. І Януковичу потрібно вирішити від кого, Заходу чи Росії, він може їх отримати. Багато експертів прогнозують формування перехідного технічного уряду.
Нині називаються багато потенційних кандидатур на прем’єрське крісло. І якщо відкинути опозиційних кандидатів, які, схоже, ще не на часі, то залишаються Арбузов, Тігіпко, Кінах, Лукаш. З огляду на те, що нинішній в.о. очільника Кабміну Арбузов стає все більш непрохідним, то найбільші шанси залишаються, скажімо, у того ж таки Тігіпка. Та й він сам останнім часом надмірно проявляє своє зазіхання очолити новий уряд.
Учора “регіонал” Олійник, не називаючи конкретного прізвища, заявив, що цього тижня за нового прем’єр-міністра проголосують 250 депутатів.
Це закон пустий і ухвалювався для того, щоб імітувати перед Євросоюзом і США зусилля влади залагодити ситуацію в країні. Відповідне ставлення до нього і з боку юристів. Немає прецедентів, коли дії одних людей ставляться у залежність від виконання дій іншими. Цей закон є абсолютним юридичним нонсенсом. І його ухвалення уже було актом безграмотності парламентської більшості.
Щодо опозиції, то їм нині потрібно зберегти обличчя. Усі хочуть демонструвати перед Заходом зусилля, спрямовані на мирне розв’язання конфлікту. Тому імітація йде і з боку опозиційних сил, і з боку влади.
Щодо питання Конституції, то для того, щоб її повернути, потрібно йти або через Конституційний суд, який у 2010-му ухвалив незаконне рішення. Або голосувати 226-ма голосами за нову редакцію Конституції у першому читанні, а потім уже конституційною більшістю. Сьогодні це питання використовується виключно для імітації політичного процесу. З боку влади ухвалювати Конституцію-2004 бажання нема, тому є намагання затягувати час. Ніхто нічого найближчим часом ухвалювати не буде.
Щодо уряду, то думаю, цього тижня він уже, можливо, буде. Питання в тому, що сам Янукович сьогодні не знає кандидатури наступного прем’єр-міністра. Є кілька кандидатур. Від опозиції це Яценюк і Порошенко, яких президент не хоче бачити. І є кандидатура Арбузова, яку він хоче бачити, але за яку не проголосують, і під яку жодних кредитів не дадуть ні Захід, ні Росія. Тому, найімовірніше, будуть шукати технічну кандидатуру, на зразок Тігіпка, Кінаха чи Лукаш. З цієї трійці хтось, можливо, і буде висунутий на посаду прем’єр-міністра.
Насправді тут не йде мова про те, хто кого переграє, бо все ж таки дуже добре, що ті люди, котрі знаходились в СІЗО, зараз уже вийшли. Тепер тільки залишається, щоб усі справи проти них були закритими, що дозволить вийти на “нульовий рівень”. Тобто, коли нікого і ніде не затримували і арештовували. В цьому сенсі це є головним для людей. Але, як кажуть, ще не вечір. І я не думаю, що все так просто буде відбуватись далі, як ми зараз це бачимо. Але те, що опоненти влади зробили крок назустріч, є насправді дуже добре. Тепер можна шукати спільний знаменник для вирішення гострої кризи.
Всі ті кроки, які здійснила опозиція до сьогодні, спрямовані на те, щоб нині ухвалити рішення щодо Конституції у парламенті. Це насправді дуже важливо.
Сьогодні насамперед стоїть питання щодо повернення Конституції-2004, а не уряду. Формування нового Кабміну в цій ситуації насправді є другорядним, хоча це вже мало бути зроблено давним-давно. Насправді від прем’єра нічого не залежить. У будь-якому випадку це буде уряд Януковича і прізвище прем’єра лише демонструватиме, чи це буде Кабмін “для війни” чи Кабмін для того, щоб рятувати економіку. На мою думку, первинним є конституційний лад. Власне, якщо це питання не вирішиться, то одразу буде загострення ситуації.