Парламент спіткнувся одразу після першого кроку до налагодження ситуації в країні: нардепи у вівторок законно скасували незаконно ухвалені закони. Звичайно, це звучить парадоксально, але такими є українські реалії.
Зокрема, у вівторок дев’ять з одинадцяти законів, скандально ухвалених 16 січня, було скасовано. І за це без обговорення пакетом проголосував 361 депутат із 412 присутніх у залі.
Для цього в депутатів (у повному складі не голосувала лише фракція КПУ) вистачило політичної волі та здорового глузду. При цьому вони також пакетом повторно ухвалили чотири закони, тексти яких ідентичні документам від 16 січня, – два ідеологічно “червоні” закони авторства комуністів (щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму та закон про покарання за руйнування пам’ятників радянським воякам), а також закони щодо звільнення від оподаткування при ввезенні на митну територію України природного газу та відтермінування положень закону про безкоштовну правову допомогу.
Цікаво, що на відміну від 16 січня влада не стала поспішати з підписанням законів. Видається, на цей раз спікер вирішив дотримуватися Регламенту, який визначає, що закони на підпис президентові потрібно передавати не раніше ніж за два дні після їх ухвалення в стінах ВРУ та не пізніше п’яти днів після цього.
Водночас і президент матиме п’ять днів на підписання чи ветування нових законів. Станом на учорашній вечір доля документів, ухвалених Верховною Радою, цього вівторка ще не була відома.

|
фото: Павел Шеремет |
А от у самому парламенті одразу після вівторкового голосування розпочалися довгі дводенні перемовини щодо закону про амністію мітингувальників. Влада знову вимагала неможливого – вказати в законі дату, до якої демонстранти мають звільнити вулицю Грушевського, адмінбудівлі та розійтися з майдану; в обмін на це вони отримають амністію. Опозиція не могла погодитися на такий варіант. По-перше, це б означало повну втрату підтримки людей на вулицях. А по-друге, нині ніхто не здатен розпустити Майдан.
Упродовж вівторка та середи питання амністії для мітингувальників неодноразово переносилось, керівники фракцій радились у кабінеті спікера щодо узгодженого законопроекту, а вчора нарешті проголосували за те, щоб працювати до ухвалення відповідного закону. Але “регіонали” після цього просто втекли із сесійної зали та пішли радитись.
У ЗМІ з’являлась інформація про те, що групи Ахметова та Фірташа і фракції Партії регіонів підтримали мирне врегулювання ситуації в країні. Значна частина “регіоналів” підтримала відставку уряду, але з рештою вимог Майдану, як бачимо, виявилось важче. Учора нардеп від фракції “Батьківщина” Леся Оробець на своїй Twitter-сторінці написала: “Янукович боїться випускати Рибака в зал. Боїться, що “регіонали”, відчувши реальний градус напруги на вулиці, наважаться проголосувати”. Оробець також розповіла, що начебто понад 50 нардепів-регіоналів були готові голосувати за опозиційний законопроект про амністію.
Учора ввечері, о 20.27, Віктор Янукович терміново прибув у Верховну Раду. Разом з ним були Арбузов, Лукаш, Портнов, Клюєв. Своєю чергою голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов у кулуарах парламенту ввечері заявив, що в парламенті не було достатньої кількості голосів за жоден із чотирьох зареєстрованих законопроектів. “Наш президент просить нас зробити перерву. Він також хоче проконсультуватися”, – процитувала слова “регіонала” журналістка Ольга Сніцарчук, повідомила “Українська правда”.
Учора на момент здачі номера в друк не було відомо, чим завершаться ситуація і чи знайшлися серед “регіоналів” сміливці, готові голосувати за рішення, які можуть нормалізувати ситуацію в країні. Різні джерела повідомляли про скандал у фракції ПР.
Настрої Майдану

Звичайно, мітингувальники на Майдані зустріли перші вівторкові новини з парламенту оплесками, та вони не могли бути повністю задоволеними. Адже, окрім скасування диктаторських законів, демонстранти не забувають про найважливішу вимогу – відставку президента та повне перезавантаження влади (дострокові президентські та парламентські вибори). Тож ситуація у столиці в останні дні хоч зовні і була спокійною, та насправді напруга не спала. Після кривавих сутичок і жертв мітингувальники не погодяться на часткову перемогу.
До речі, об’єднання “Правий сектор”, єдина сила, яка підтвердила свою участь у протистояннях на Грушевського (а через тиждень після їхнього початку влада пішла на поступки, про які раніше і не йшлося), висунуло свої вимоги для початку врегулювання ситуації у країні.
Серед них є проведення конституційної реформи, припинення силових дій з боку влади, притягнення до відповідальності уряду Азарова, переформатування ЦВК, покарання винних у вбивствах, знущаннях і побитті протестувальників, недопущення до влади політиків, які дискредитували себе під час минулого правління (“Правий сектор” як приклад навів Литвина). Дмитро Ярош, один із лідерів об’єднання “Правий сектор”, провідник ВО “Тризуб” імені Степана Бандери Дмитро Ярош також заявив, що вони готові згортати активну діяльність, якщо влада піде на компроміс із опозицією.
Зазначимо, що дуже схожі вимоги, описуючи бачення переговорного процесу майданівцями, вчора озвучив і Юрій Луценко. “Переговорний процес із владою неправильно зводити до питання амністії в обмін на звільнення адмінприміщень… Чекати щастя від Януковича, Пшонки, Арбузова та в.о. Захарченка? Парламент повинен прийняти великий пакет вимог Майдану:
- скасування законів 16/01 (виконано);
- амністія учасників повстання проти диктатури;
- повернення Конституції 2004 року (не створення говорильні – комісії, а результативне голосування 300 голосів);
- формування технічного уряду позапартійних профі (або передача опозиції права на повне формування Кабміну).
Тільки таке комплексне рішення дозволить людям звільнити Український дім, КМДА та барикади на Грушевського”, – написав Луценко на своїй сторінці у Facebook.
Зупинити кризу

Потрібно розуміти, що навіть перші кроки парламенту для налагодження ситуації в країні, без подальшого просування у цьому питанні, не знімають напруги у суспільстві, а зволікання із переговорним процесом між владою та опозицією має негативний вплив.
Учора в парламенті з цього приводу виступив перший президент України Леонід Кравчук і заявив, що країна нині – на межі громадянської війни. “Увесь світ визнає, і Україна визнає, що держава – на межі громадянської війни. В Україні – двовладдя, тут іде фактично повстання. Мирні акції переросли в повстання, бо коли захоплюється влада (а це факт), коли валиться влада й органи влади, визначені Конституцією, звільняються стихійно від виконання своїх обов’язків, ясне діло, що це – повалення влади. Це революція”, – наголосив Кравчук.
Він запропонував стати гарантом перемовин між владою та опозицією і закликав їх розробити план виходу з політичної кризи. Зазначимо, що експерти також закликають політиків швидше діяти, а не лише вести перемовини.
“Часу для мирного виходу із ситуації залишається все менше, а політики формуватимуть уряд на наступному тижні. Про Конституцію 2004 року хочуть говорити в комісії, яку ще мають створити, тому Кравчук правий: напишіть план, але не просто план виходу з конфлікту, а план дій розвитку країни, яким чином будете змінювати ту “систему координат”, яка існує в державі”, – написав на своїй сторінці у соцмережі Facebook Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій.