“Ви, мафія при владі, загнали мирних та оптимістичних українців у глухий кут. А тепер, коли вони не витримали цієї відвертої наруги і прийшли до вас, поки що на вулиці Грушевського, ви маєте зухвалість цих людей, які у відчаї, називати злочинцями, погрожувати їм арештами і травити на них ваших тренованих убивць у формі “Беркуту”? Ви – мафія при владі! Ви на це давно заслужили! І тепер, щоб зупинити народ, ви мусите негайно і добровільно піти в небуття. Народ вимагає від вас зникнути з його життя… А до вас, мужні сини та доньки України, я звертаюся зі словами підтримки та вірою у вас. Бороніть Україну і нічого не бійтеся! В України, окрім вас, немає ніякого захисту. Ви – герої, які стоять на проломі за Україну. Якби я була на волі – була би з вами на вулиці Грушевського. Свобода варта такої боротьби!”

“В Україні відбулося те, чого ще не було за часи незалежності, те, що, мабуть, не ввижалося людям у дурному сні – бойові дії в центрі столиці. До такого довела влада… Вона оголосила війну народу України, і це призвело до страшних наслідків. Я закликаю всіх громадян і патріотів: захистіть свою країну і своє майбутнє! Сьогодні місце всіх небайдужих тут, у столиці на Майдані!”

“Тут є лідер – український народ. Тільки-но хтось перетворить або оголосить нашу боротьбу боротьбою за лідерство між політиками, я назву його провокатором. Той, хто закликає до штурму адміністративних приміщень, теж провокатор. Зрозумійте, зайти у приміщення не означає отримати владу. Ми повинні діяти мирним шляхом, злагоджено, як європейський народ”.

“У найбільш важкий і небезпечний час для народу України тільки один лідер був із людьми на першій лінії фронту – Віталій Кличко! Справжні дії в необхідний момент коштують значно більше, ніж розмови, плани та стратегії. Автомайдан визначився з єдиним лідером опору і готовий підтримувати його в боротьбі з беззаконням, що пронизало всі гілки влади, в боротьбі за встановлення правової держави з людськими цінностями”.

“Я як комендант Майдану оголошую максимальну мобілізацію добровольців. Закликаю усіх небайдужих і тих членів самооборони, які зараз поїхали з Києва, терміново повертатися назад. Під сценою Майдану починають працювати мобілізаційні намети. Це пов’язано з тим, що останні події показали: влада переходить межу. Розстріл людей у неділю та поливання з водометів на морозі показали: ці люди не зупиняться ні перед чим”.

“Ніяких провокаторів на Грушевського нема і не було. Знаю точно. Я бачив, як все починалося і як відбувалося. Тим, хто думає, що “Беркут” потрібно на смерть загодувати бутербродами та запоїти чаєм, варто помовчати… Люди, які кладуть душу й тіло за свободу, в тому числі і вашу, – не провокатори, а герої. Так, їх переконання розходяться з переконаннями ліберального “Фейсбуку”. Але вони воюють і за вас, навіть якщо ви цього не розумієте”.

“Ніякі вони не провокатори! Навпаки – абсолютно нормальні та правильні хлопці та дівчата, які вболівають за країну не менше (якщо не більше) за партійних лідерів на сцені. Чому вони пішли на Грушевського? До пустої будівлі Верховної Ради? Без жодного реального плану? Без жодного шансу на успіх? Ризикуючи собою? Знаючи про оті диктаторські закони? По суті, на безглуздий і неправильний крок? Моя відповідь – через розчарування та відчай! Розчарування та відчай – саме ці настрої панували сьогодні на Майдані. Відчував це серед людей…”

“Якби правоохоронці не перешкоджали мирному волевиявленню людей, а охороняли той же будинок уряду чи Верховну Раду, яку хотіли захопити, я би сказав, що вони виконували завдання з недопущення і охорони адмінбудівель. Оскільки вони перекрили вулицю, коли люди йшли, щоби пікетувати мирним шляхом, то цим порушили п’яту статтю Конституції. Тільки за це потрібно знімати керівництво правоохоронних органів, яке недопрацьовує і дозволяє провокаторам здійснювати такі провокації”.

“Те, що відбувається на вулиці Грушевського, є прямим наслідком сьогоднішньої відповіді Арсенія Яценюка на заклики визначитися з лідером спротиву. Набравши духу, він патетично заявив, що “лідером є український народ”. І це не тільки його відповідь, а групова… От і розливається море насильства. І напалму підливають з обох боків, що, може, й мало би сенс, якби мало конкретну тактичну та стратегічну мету і конкретного лідера. А так – сподівання організаторів або на випадкову перемогу на кшталт перемоги над Чаушеску, або, з другого боку, сподівання на привід до закручування гайок, дискредитації Євромайдану і країни взагалі та введення військового стану”.

“Ключова фраза вчорашнього дня – “у нас лідер – народ” (с) – однозначно ввійде в історію (уже ввійшла!). У перекладі на мову здорового глузду (т. зв. “природного права”) це означає: люди добрі, ваш “представницький мандат” ми профукали, тепер ви нас ведіть, дійте самі... Ну що ж, – сказав народ з холодною, веселою злістю, – тоді вперед, за нами, до адміністративних будівель!))) Бо від самого 24 листопада він, народ, насправді вимагав від з’їхавшої з рейок своєї-не-своєї (яка вже є...) держави єдиного – повернення в ПОЛЕ СУСПІЛЬНОГО ДОГОВОРУ, дій відповідно до того, що написано в Основному Законі. Читай – “дотримання слів у їх прямому значенні” (так!). А у відповідь на цю просту й очевидну ВИМОГУ НОРМАЛЬНОСТИ його, народ, 2 місяці по-різному “тролили” з двох сторін: “влада” – грубо, “опозиція” – тонко... Хтось мусив розірвати це порочне коло абсурду, вийти з накинутого на країну, як невидимий темний невід, сценарію “індукованого божевілля”. Народ це зробив єдино доступним йому способом – прямої дії. Погодився бути “лідером”, раз такі діла... ))

“У випадку узурпації влади народ має право на повстання. Право на повстання є формою опору гнобленню як наслідку узурпації влади. Опір гнобленню бере початок із природних прав людини. Коли уряд порушує права народу, повстання для народу і для кожної його частини є його священним правом і невідкладним обов’язком… Сучасні події в Україні цілком підпадають під визначення “узурпація влади та порушення права громадян на свободу і гідність”. У Конституції наступної Української республіки статтю 5 необхідно доповнити таким реченням: “У ВИПАДКУ УЗУРПАЦІЇ ВЛАДИ, ПОРУШЕННЯ ВЛАДОЮ ПРАВА ГРОМАДЯН НА СВОБОДУ ТА ГІДНІСТЬ НАРОД МАЄ ПРАВО НА ПОВСТАННЯ”.

“Щодо заяв деяких політиків Європейського Союзу, що, мовляв, Україна втрачає своє майбутнє. Насправді своє майбутнє втрачає такий Євросоюз, який не здатен на дії, який заплющує очі, тобто насправді заохочує дії деспотів, який зберігає у своїх банках гроші, вкрадені в українців, який не спроможний покарати навіть третьорядних виконавців цього режиму (хоча би тих 235-х осіб, які голосували за деспотію), позбавивши їх права пересуватися своєю територією, який дуже боїться прогнівити нового східного імператора, а тому... відмовляє йому у вечері. Панове, або дійте, або мовчіть. Досить демонструвати політичну неспроможність!”

“Два місяці безуспішного тупцювання під проводом опозиційних партій довели багатьом демонстрантам, що іти потрібно не за тими, хто солодко говорить зі сцени, а за тими, хто пропонує реальний сценарій революційних змін у країні. Тому протестні маси пішли за націоналістами. Лише такий вияв протесту, який українці продемонстрували 19 січня, змусив бандитський режим Януковича почати говорити про необхідність переговорів. Однак, щоби вірити в перспективи таких переговорів, потрібно бути цілковитим дурнем. Єдина мова, яку розуміє нинішній кримінальний режим, — мова сили. Тому ми засуджуємо та цілковито відкидаємо ідею переговорів з Януковичем з метою досягнення якихось половинчастих вимог. Сьогодні українці мають говорити ультиматумами. Янукович повинен негайно піти”.

“Звертаюся до жителів міста Києва та інших учасників масових зібрань. Прошу вас не йти за тими, хто закликає до насильства, хто прагне спровокувати розкол між державою та суспільством і вкинути український народ у горнило масових безладів. Я з розумінням ставився до вашої участі в масових акціях, висловлював готовність вислухати вашу позицію та спільно знайти шляхи розв’язання існуючих протиріч, але зараз, коли мирні акції переростають у масові безпорядки, супроводжуються погромами та підпалами, застосуванням насильства, я переконаний, що такі явища несуть загрозу не лише для громадськості Києва, а й усієї України…

Хочу зазначити, що докладу всіх зусиль, аби забезпечити громадський порядок, захистити права мирних громадян і використовуватиму всі правові та інші передбачені законами України методи для гарантування громадського спокою та безпеки всіх наших співвітчизників. Лише мирний шлях, важка праця, єдність народу і наша цілеспрямованість на побудову в Україні високих стандартів життя людей приведе нас до успіху. Війна, руйнування і насилля зруйнують Україну. Я закликаю до діалогу, до компромісу, до спокою на нашій рідній землі”. 

Джерела: blogs.pravda.com.ua, Радіо Свобода, facebook.com, espreso.tv, dt.ua, banderivets.org.ua, president.gov.ua.