Цього тижня Верховна Рада проголосувала за постанову про попереднє схвалення змін до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів. Через “кнопкодавство” “регіонала” Миколи Рудьковського голосувати довелось двічі і щоразу на парламентському табло висвітлювалось 224 “за”.

Жоден із представників трьох опозиційних фракцій не підтримав цей документ. Нагадаємо, що коли президентський закон перший раз направляли до Конституційного Суду, то за це проголосувало 377 депутатів.

Зазначимо, що для того, аби внести зміни до Конституції, законопроект ще має набрати 300 голосів уже на наступній сесії ВРУ. А цього владі буде домогтися важко. Адже хоч документ і розглядається як один із “євроінтеграційних”, але опозиція має до нього багато зауважень. Ще напередодні вона заявила, що не даватиме свої голоси.

“Під прикриттям євроінтеграційних вимог чинна влада і Партія регіонів намагаються “проштовхнути” закон, який ще більше посилить авторитарну диктатуру Президента Віктора Януковича і зробить його вплив на судову систему практично необмеженим. Цей закон не відповідає навіть тим напрацюванням, що були підготовлені Конституційною асамблеєю, створеною з ініціативи чинного президента”, – зазначено у спільній заяві трьох фракцій.

Президентський законопроект передбачає виключення парламенту із процесу призначення суддів. А самих служителів Феміди мають призначати одразу пожиттєво, а не як було спершу – на п’ять років. Кандидатури суддів подаватиме Вища рада юстиції, а Президент начебто лише підписуватиме відповідні укази. Влада задоволена такими ініціативами і посилається на те, що їх схвалила Венеціанська комісія.

Однак в Україні експерти Центру Разумкова розкритикували президентський законопроект. “Більшість положень законопроекту формально відповідають європейським стандартам. Однак, враховуючи це, його необхідно оцінювати насамперед і переважно через призму вітчизняних реалій. Образно кажучи, положення законопроекту потрібно “накласти” на реальну політично-правову ситуацію і в такий спосіб спрогнозувати результати їхньої дії. Якщо саме так оцінювати законопроект, то можна дійти однозначного висновку про його неприйнятність та небезпеку для незалежності суддів і для вітчизняного правосуддя загалом”, – йдеться у їхньому висновку.

Експерти Центру Разумкова також наголосили, що такий законопроект порушує баланс державної влади в Україні, закріплений у чинній Конституції. Тут також потрібно наголосити, що, мабуть, недарма давній соратник гаранта Олександр Лавринович не так давно поміняв крісло міністра юстиції на посаду голови Вищої ради юстиції, повноваження і вплив якої можуть зрости. Ось такими є українські реалії.

Тим часом опозиція хоче, щоб до КС направили і її альтернативний законопроект. У ньому, окрім іншого, вони пропонують увести інститут імпічменту суддів (зокрема і через місцевий референдум) і навіть ліквідувати Конституційний Суд, а його функції передати Верховному Суду. Але цей документ апарат Ради відмовився навіть зареєструвати. Спікер ВРУ Володимир Рибак зазначив, що опозиція запізнилась і з термінами подачі альтернативного законопроекту.

Очевидно, що боротьба між владою та опозицією за незалежність  суддів продовжиться вже на наступній сесії, коли більшості потрібно буде зібрати 300 голосів.