Депутатський доробок
У вересні парламентарі зареєстрували більше політичних та управлінських ініціатив
фото: byut.com.ua
Якщо у минулі місяці наші народні депутати здебільшого подавали законопроекти, які стосувались теми економіки та грошей, то у вересні третина зареєстрованих законопроектів присвячена політичним проблемам та вдосконаленню державного управління.
При цьому парламентські фракції робили наголос на різних темах законотворчої діяльності. Загалом минулого місяця у Верховній Раді депутатами було зареєстровано 342 законопроекти та проекти постанов. Такими є результати дослідження законотворчої ініціативи нардепів, яке вже традиційно проводить Громадянська мережа ОПОРА.
Також не забуваємо про євроінтеграційні законопроекти, авторство яких здебільшого залишилось за Президентом та урядом.
Лідери та лузери
Якщо говорити про законотворчу активність депутатів, то найбільше законопроектів подали представники Партії регіонів – 196 проектів законів та постанов. Нардепи від “Батьківщини” – 63 проекти, КПУ – 29, ВО “Свобода” – 11, УДАРу – 9, позафракційні – 12. Ще 22 проекти спільно зареєстрували депутати від різних фракцій.
Чверть законопроектів, зареєстрованих у вересні, стосувалися реформування економічної сфери, удосконалення фінансових та господарських процесів. Ще 13% законопроектів стосувались поліпшення правоохоронної системи, правосуддя та боротьби із корупцією. 10% законопроектів торкалися соціальних проблем та стандартів, 6% – гуманітарної політики, 5% – оголошення свят та пам’ятних дат.
Непопулярними були теми зовнішньої політики, оборони і безпеки, місцевого самоврядування, екології та охорони здоров’я.
Різні інтереси
Потрібно наголосити, що лідерство представників Партії регіонів за кількістю поданих ініціатив забезпечене формальними постановами про відхилення, відправку на доопрацювання чи пропозицію прийняти законопроект у першому читанні.
У вересневому доробку “регіоналів” таких “ініціатив” було аж 72 %. До цього потрібно додати і 86 постанов про призначення позачергових місцевих виборів. Тож розмір фракції і її представлення на керівних посадах у комітетах свою справу зробили. Саме такі ініціативи депутатів від Партії регіонів і спричинили домінування політичних та управлінських тем серед парламентських законопроектів. Та розуміємо, що все це, як уже зазначалось, є формальністю.
Економіка
Опозиційні фракції та позафракційні депутати також далі найбільше уваги приділяють економічній тематиці. Однак потрібно звернути увагу і на справді резонансні законопроекти. Зокрема, представники “Батьківщини” запропонували, щоб міліціонери почали відеореєстрацію своїх дій.
Якщо ж говорити про законопроекти “свободівців”, то вони стосувались нейтралізації наслідків так званої пенсійної реформи, зміцнення контролюючих функцій народних депутатів, скасування екологічного податку за утилізацію транспортних засобів, а також полегшення умов ведення вуличної торгівлі в тимчасових спорудах.
“Ударівці” не лише мало ініціатив зареєстрували у вересні, але й відмовились від своєї улюбленої теми – правосуддя та боротьби із корупцією. Натомість вони взялись за забезпечення належної якості харчових продуктів, спрощення регулювання господарської діяльності, доступності якісної питної води, призначення позачергових виборів Київського міського голови і ради.
А от якщо говорити про опонентів трьох опозиційних фракцій комуністів, яким тепер і з давніми союзниками “регіоналами” не зовсім по дорозі через євроінтеграцію, то представники КПУ здебільшого реєстрували законопроекти, які стосувались передачі державного й комунального майна в концесію, забезпечення належної охорони праці на підприємствах, а також права спільної власності на багатоквартирні будинки. Також вони захотіли передбачити виступи нардепів на державних радіо та телебаченні або тих, які хоч частково фінансуються із держбюджету.
До теми
Нардепи ігнорують комітети
Водночас не потрібно вводити себе в оману депутатськими законотворчими ініціативами. Більшість з них може бути так і не ухваленою у сесійному залі. Депутати вже звикли до суто формальної роботи і не завжди виконують свої обов’язки. Зокрема, потрібно нагадати, що чи не найважливішим етапом діяльності народних обранців має бути робота у комітетах, а вони від неї традиційно відмовляються. Водночас усі законопроекти мають попередньо погоджуватись у парламентських комітетах перед винесенням на голосування.
Як повідомляє представник руху “Чесно” Сергій Андрушко, минулого тижня, який відповідно до календарного плану був присвячений саме роботі у комітетах, відбулись лише чотири комітетські засідання. А комітетів то 29 (!). Більшість пренесли свої засідання на цей пленарний тиждень. Громадські активісти зазначають, що для депутатів вже стало традицією збиратись комітетом на 30–60 хв. під час перерви між пленарними засіданнями. Так вони роблять тижні роботи у комітетах своїми додатковими вихідними, звичайно, оплачуваними.
А навіть ті комітети, які збираються, роблять це у доволі дивний спосіб. У “Чесно” зазначають, що минулого тижня голова комітету з питань прав людини Валерій Пацкан провів засідання в Закарпатті, за місцем свого проживання, голова комітету з питань екологічної політики, знайома нам усім Ірина Сех – у Львівській обласній раді, де колись була головою фракції “Свобода”, голова комітету з питань фінансів Леонід Клімов – в одеському банку, почесним президентом якого залишається. А виїзне засідання комітету з питань аграрної політики взагалі пройшло на винному заводі на Одещині із дегустуванням продукції та проживанням у п’ятизірковому готелі. За словами членів комітету все це начебто було профінансовано приватною структурою, яка приймала парламентарів, а не коштом держбюджету. Ось так…
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
