Європейський парламент дуже вчасно вирішив заступитись за країни “Східного партнерства”, серед яких й Україна. Адже з огляду на наближення Вільнюського саміту, Росія тільки нарощуватиме тиск на країни, вплив на які може втратити. Тому в такій ситуації офіційна і жорстка позиція ЄС була конче необхідною.
Тим паче, що Росія в останній момент “вмовила” Вірменію (також країну “Східного партнерства”) вступати у Митний союз і відмовитись від євроінтеграційних прагнень. Це виглядало як відвертий ляпас ЄС. У цій ситуації країни “Східного партнерства” просто мали відчути підтримку Європи.
Зазначимо, що Україна нині стала дуже важливою як для Європи, так і для Росії. Північні сусіди вже обмовились, що не бачать Митний союз без нашої держави. Водночас для ЄС втратити нині Україну буде повною поразкою, а ситуація із вже згаданою Вірменією була лише попередженням. Однак ще залишається питанням, наскільки поблажливою буде Європа до України, і зокрема, чи пробачить невиконання кількох пунктів із “списку Фюле”. І звільнення чи не звільнення Тимошенко тут стоїть на першому місці.
Думки експертів щодо цього питання розходяться: одні кажуть, що без звільнення леді Ю угоди з ЄС не буде, інші – що підписана угода дозволить Європі втримати нашу країну у зоні свого впливу і при цьому результативніше впливати на українську владу вже на етапі ратифікації цього документа парламентами країн-членів ЄС. Очевидно, що думки представників різних європейських країн також розходяться в цьому питанні.
Так чи інакше, але поки що українська влада ще не сказала свого останнього слова у справі Тимошенко, а ЄС продовжує демонструвати неабияку лояльність до України і готовність нам допомагати.
Мовою документів
У четвер депутати Європарламенту проголосували за резолюцію, в якій засудили нинішні дії Росії. В цьому документі згадана Україна, Грузія, Молдова і навіть Вірменія.
“У той час, як нещодавно країни “Східного партнерства”, просуваючись на шляху до Угоди про асоціацію, зіткнулися із тиском з боку Росії, що включає спрямовані санкції проти українського експорту, натяки на можливість тиску на Молдову через заборону експорту товарів її винної промисловості, додаткові умови на шляху вирішення конфлікту у Придністров’ї та погрози, пов’язані із безпекою щодо Вірменії, метою яких є змусити країни “Східного партнерства” не підписувати чи не парафувати угоди про асоціацію чи ГВЗВТ, а замість цього посилити співпрацю із Митним союзом, який очолює Росія і який вона має намір трансформувати у Євразійський союз, ставить їх у ризиковану позицію як результат геополітичного напруження, предметом якого вони не повинні бути”, – йдеться у тексті резолюції Європарлаенту, інформує “Український тиждень”.
В ухваленому документі євродепутати висловлюють жаль з того приводу, що з наближенням саміту “Східного партнерства” у Вільнюсі, застосовуються різні види тиску на країни “Східного партнерства” і вважають цей тиск неприйнятним. Європейський парламент підкреслив, що ЄС повинен захистити країни “Східного партнерства”, “які були піддані відкритому, тривожному й зростаючому тиску Росії, спрямованому на те, щоб утримати їх від асоціації з ЄС, і просить Єврокомісію й Раду ЄС виступити з конкретними й ефективними заходами для підтримки країн-партнерів”.
Конкретна допомога
І що найцікавіше, у Європі говорять про конкретну допомогу, а не лише словесну підтримку. У резолюції йдеться про те, що ЄС готовий одразу після підписання Угоди про асоціацію “розморозити відкладені кредити й програми допомоги країнам “Східного партнерства”, а також “вживати заходів, спрямованих на спрощення візового режиму й перспективу впровадження безвізового режиму”. А це нині є дуже болючим питанням для українців.
Водночас у резолюції зазначено, що вибір країн “Східного партнерства” у жодному разі негативно не впливає на торгівлю з Росією. Під час обговорення цього документа Штефан Фюле, єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства, навіть наголосив на тому, що підписання Угоди з ЄС є сумісним із статусом спостерігача у МС. Не співставляється із зоною вільної торгівлі із ЄС лише членство у Митному союзі. І для цього є виключно правові причини.
Штефан Фюле зауважив, що не можна в один і той же час знижувати митні тарифи в зоні вільної торгівлі і підвищувати їх потім з причини членства у Митному союзі.