Для України настає час збирати каміння. Наближається саміт у Вільнюсі, на якому можуть підписати Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі між Європейським Союзом та нашою державою. А до 28-29 листопада, коли власне цей саміт і проходитиме, Україна ще повинна довести, що дійсно хоче зближуватись із європейським співтовариством, а головне –продемонструвати поступ у виконанні вимог ЄС.
Здавалося б, про євроінтеграцію нинішні влада й опозиція говорять уже давно, а так званий “список Фюле” з’явився не вчора. Проте більшість кроків, необхідних для підписання угоди з ЄС, Україна планує здійснити лише тепер, у найближчі тижні. І саме євроінтеграція стане головним лейтмотивом роботи наших народних депутатів упродовж третьої сесії ВРУ VІІ скликання, яка відкривається сьогодні.
Експерти прогнозують, що провладні сили та опозиція зможуть на деякий час забути про конфлікти заради ухвалення у стінах парламенту необхідних для підписання угоди з ЄС законів. Самі політики теж заявляють, що зможуть це зробити.
Однак у цій ситуації не варто забувати, що не за горами і президентські вибори в нашій країні, тож йти на великі поступи конкурентам на очах своїх виборців жоден із “великих” політичних гравців не буде. І серед питань, які можуть вирішити долю Угоди з ЄС, є надто принципові для влади та опозиції (насамперед йдеться про справу Тимошенко).
За що візьмуться депутати?
Минулого тижня представники влади й опозиції майже синхронно відвідали Брюссель і поспілкувались із Штефаном Фюле, комісаром ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства. Сам Фюле після цього заявив, що українська влада й опозиція у стінах Верховної Ради повинні продемонструвати єдність заради євроінтеграції. Тож тепер час парламентським фракціям показати, що питання євроінтеграції справді є пріоритетним для них. Звичайно, тут ми не говоримо про комуністів. А от решті доведеться домовлятись і працювати.
Учора відбулась погоджувальна рада спікера із керівниками фракцій, на якій парламентарі домовлялись працювати спільно та швидко. Зокрема цього тижня депутати повинні розглянути 56 питань, серед яких шість євроінтеграційних законопроектів.
Найбільш дискусійними та скандальними є два законопроекти про недопущення та протидію дискримінації в Україні, які стосуються прав сексуальних меншин
Серед найважливіших питань, які цього тижня планують вирішити депутати, є внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень. Відповідний законопроект врегульовує виплати компенсацій Україною внаслідок рішень Європейського суду з прав людини. Іншим законопроектом передбачається, що Рахункова палата зможе контролювати не тільки витрати, але і доходи держбюджету. Нагадаємо, що депутати ухвалили цей документ на першому читанні.
Парламентарі планують змінити і Кримінально-виконавчий кодекс, щоб пом’якшити деякі норми утримання ув’язнених. Окрім цього, парламентарі розглядатимуть проект ЗУ “Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів”. Якщо його приймуть, то створювати і ліквідовувати суди буде парламент, а не Президент (як це є нині). Однак гарант зможе призначати суддів вже без ВРУ.
Депутати також розглянуть проект закону про суспільне телебачення і радіомовлення та про внесення змін до Митного тарифу України. Усі ці законопроекти у ВРУ вносили або Президент, або Кабмін. Опозиція заявляла, що готова голосувати за прийняття цих документів заради підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Потрібно зауважити, що далі на депутатів чекають й інші євроінтеграційні законопроекти, серед них документ, який повинен регулювати повноваження прокуратури. Відповідний урядовий законопроект нині на розгляді у Венеціанській комісії.
Серед найважливіших питань. Відповідний законопроект врегульовує виплати компенсацій Україною внаслідок рішень Європейського суду з прав людини
Однак найбільш дискусійними та скандальними є два законопроекти про недопущення та протидію дискримінації в Україні, які стосуються прав сексуальних меншин. Раніше “регіонал” Георгій Смітюх заявляв, що його політична сила голосуватиме за усі євроінтеграційні закони, окрім закону про протидію дискримінації сексменшин. Та й в опозиції щодо цього документа неоднозначні думки, зокрема виникають сумніви, що за нього голосуватимуть представники “Свободи”.
Як пояснив “Пошті” помічник-консультант нардепа-”свободівця”, заступника голови парламентського комітету з питань євроінтеграції Олега Панькевича Тарас Боярчук, нині антидискримінаційні законопроекти не є основними у процесі підготовки нашої держави до підписання Угоди з ЄС: її можуть підписати і без них.
Чи вдасться співпраця?
Загалом депутатам потрібно поспішити, щоб ухвалити усі закони, яких вимагає Європейський Союз. Олександр Єфремов, лідер фракції Партії регіонів, після учорашньої погоджувальної ради заявив, що депутати зроблять це упродовж найближчих двох-трьох тижнів. Водночас він визнав, що у його фракції не усі депутати виступають за євроінтеграцію, однак це не вплине на кінцевий позитивний результат. Зазначимо, що публічно проти євроінтеграції України вислювались депутати від Партії регіонів В’ячеслав Богуслаєв та Олег Царьов.
“Я знаю позицію Вадима Колісниченка. Є у нас й інші депутати, бізнес яких повністю зав’язаний на Росії. І якщо Росія посилить санкції, цим підприємствам буде важко утриматися на плаву. Але не сказав би, що у фракції домінує така точка зору”, – зауважив Єфремов.
Перший тиждень нової сесії покаже, наскільки представники Партії регіонів готові до адекватних кроків
Своєю чергою в опозиції чекають самого голосування за євроітеграційні законопроекти, аби пересвідчитись у щирості “регіоналів”. “Зі слів представників Партії регіонів, вони готові голосувати за євроінтеграційні закони. Але картина проясниться уже з початком роботи парламенту. Перший тиждень нової сесії покаже, наскільки представники Партії регіонів готові до адекватних кроків”, – розповів у коментарі “Пошті” Михайло Хміль, нардеп від “Батьківщини”.
Потрібно зауважити і те, що голова фракції “Батьківщина” Арсеній Яценюк на погоджувальній раді заявив, що потрібно створити робочу групу за участю керівників фракцій та Адміністрації Президента щодо євроінтеграції. А після учорашньої зустрічі із місією Кокса-Квасневського опозиціонери навіть заявили, що готові сьогодні ж вислухати Президента Віктора Януковича у парламенті.
ЄС закриє очі не на все
Опозиція вкотре повторила, що без звільнення Тимошенко підписання Угоди про асоціацію неможливе. Зрештою, і у представників ЄС позиція така ж, адже нещодавно ЗМІ повідомляли, що ЄС навіть готовий закрити очі на невиконання Україною деяких вимог зі “списку Фюле”, однак питання леді Ю залишається надпринциповим.
І нині, хоч усі й розуміють, що питання Тимошенко залежить виключно від політичної волі Президента, парламент формально може бути включеним у вирішення цієї проблеми. А такий перебіг подій (поруч з тим, що у ВРУ ще залишаються нерозв’язаними такі складні питання, як, наприклад, київські вибори) може спровокувати загострення старих конфліктів під час третьої сесії ВРУ.
За усі інші питання влада і опозиція проголосують спільно. Не голосуватимуть комуністи і, можливо, по деяких питаннях “свободівці” й окремі депутати від Партії регіонів. Але в цілому співпраця буде.
Думаю, починаючи із жовтня, з’являтиметься усе більше конфліктних питань, які не стосуватимуться питання євроінтеграції. Щодо питання про скерування Тимошенко на лікування за кордон, то його не вирішує ВРУ, хоча й лунала думка, зокрема Лутковської, про те, що потрібно підписати міждержавну угоду, яку потім повинні ратифікувати парламенти. Але наразі не бачу жодних зрушень у цьому напрямі. Політично можливо вносити зміни у законодавство, але на практиці такі спроби вже були й вони не спрацьовували. Тимошенко засуджена, і тут є правові колізії.
Тож, на мій погляд, справа лікування її за кордоном потребує таких політичних і юридичних дій, які не пов’язані напряму із парламентом. Я не впевнений, що до кінця жовтня Тимошенко обов’язково звільнять. Виходжу з тих аргументів, які лунають останнім часом з уст Януковича та інших представників влади: немає юридичного механізму, який би дозволив лікувати її за кордоном у статусі засудженої. Або Тимошенко потрібно звільнити, наприклад, умовно-достроково, або помилувати як Луценка.
Теоретично помилування Тимошенко можливе. Там є певні нюанси, бо і термін її ув’язнення більший, аніж у Луценка, але це вже питання політичної волі та домовленостей. Переговорний процес, можливо, триватиме аж до саміту у Вільнюсі. Інша річ нинішня ситуація: Росія почала жорстко тиснути на Україну. Можливо, це збільшить ймовірність підписання угоди між нашою країною та ЄС (за умови, що до саміту Тимошенко звільнять).
Також потрібно зауважити, що така співпраця влади й опозиції триватиме недовго, лише цей політичний сезон, і стосуватиметься вона виключно євроінтеграції. Потім усе повернеться на свої місця. Щодо важливих питань, які не стосуються євроінтеграції, зокрема таких, як можлива зміна правил гри під час президентської виборчої кампанії, то вважаю, що їх потрібно перенести на інший політичний сезон. Адже розгляд їх може бути конфліктним і перешкоджати євроінтеграції. Потрібно зрозуміти одне – питань, які потрібно вирішити для євроінтеграції, настільки багато, що на них піде чи не вся третя сесія ВРУ. Окрім цих питань, інших зараз і не потрібно розглядати.
Якщо ж згадати київські вибори, то для їх призначення потрібна лише постанова парламенту. Це можна зробити дуже швидко. І це потрібно зробити! Щодо питання Тимошенко, то, думаю, без її звільнення неможливе підписання Угоди про асоціацію, адже Євросоюз не співпрацюватиме з країною, у якій є політичні в’язні. Та і представники ЄС висловились однозначно – без звільнення Тимошенко угоди не буде. Тому владі також потрібно вирішувати це питання.