Звинувачення простих громадян в бік українських парламентарів уже стали звичним явищем в нашому суспільстві. І ці звинувачення є дуже різними –низька продуктивність законотворчої праці, “тушкування”, невиконання обіцянок, популізм тощо. А найважливішим є те, що усі ці зауваження до депутатів є справедливими. Це доводять і дослідження громадських організацій, які займаються моніторингом діяльності Верховної Ради України.

Так, за результатами моніторингу діяльності парламентських комітетів під час першої і другої сесій ВРУ 7-го скликання, проведеного Громадянською мережею ОПОРА, виявилось, що деякі нардепи не виконують своїх основних обов’язків. Одразу зазначимо, що саме робота комітетів повинна бути пріоритетною для депутатів, адже необхідно, щоб усі законопроекти перед голосуванням у сесійному залі пройшли через профільні парламентські комітети. Тут їх погоджують та доопрацьовують, і доки комітет не “дасть добро” – законопроект не можуть ухвалити. Хоча українські нардепи інколи й обходили цю вимогу регламенту.

Якщо повернутись до дослідження ОПОРИ, то побачимо, що із нинішнього складу ВРУ шестеро депутатів за півроку не брали участі у жодному засіданні парламентського комітету, членами якого вони є. Серед найзатятіших прогульників – позафракційні Ігор Палиця, Павло Балога, Костянтин Жеваго, “регіонал” Юрій Іванющенко, “ударівець” Віталій Ковальчук та головний комуніст країни Петро Симоненко. А ще є два представники Партії регіонів (Нвєр Мхітарян та Олександр Онищенко), які за цей самий період відвідали лише по одному засіданні парламентського комітету.

Якщо ж говорити про позитивні результати моніторингу, то з’ясувалось, що 102 депутати із 446 не пропустили жодного засідання комітету. З них 46 депутатів належить до фракції Партії регіонів, 20 – з ВО “Батьківщина”, 15 –з ВО “Свобода”, 10 – з фракції “УДАР”, 9 – з КПУ та 2 позафракційних депутатів. Цікаво, що у складі комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності 9 із 17 депутатів не пропустили жодного засідання, а от в комітеті у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів немає жодного настільки ж дисциплінованого нардепа.

Та не лише відвідування засідань комітетів є критерієм оцінювання роботи депутатів. Адже, прийшовши на засідання, парламентар повинен активно працювати, а не просто “просиджувати штани”. І у цьому контексті цікавою є статистика активності наших нардепів під час комітетських засідань. 

Виявилось, що найбільш активними під час обговорення законопроектів є члени комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.  На другому місці – комітет з питань науки і освіти, на третьому – комітет з питань інформатизації та інформаційних технологій. А от на засіданнях решти комітетів, за данними ОПОРИ, дискусії на суспільно-важливі теми практично не відбуваються.

Зазначимо, що громадські активісти здійснювали аналіз на основі протоколів та стенограм засідань комітетів. Вони ділили суму виступів депутатів на їх загальну кількість.

Цікавою є і статистика кількості виступів окремих депутатів, яка дозволила поділити їх усіх на такі умовні категорії, як “оратори” (показник виступів на засіданнях від 60 до 100%), “спікери” (від 30 до 60%), “мовчуни” (від 10 до 30%) та “німі” (від 0 до 10%). Спостерігаємо таку картину: у відсотковому відношенні найбільше активних депутатів, себто “ораторів” у фракції “Свобода” – з тридцяти її членів семеро дуже часто виступають на засіданнях комітетів. А от серед 166 депутатів від Партії регіонів таких лише 14. Серед 22 позафракційних депутатів  лише один “оратор”, а половина – “німі”. У решті фракцій майже порівну “спікерів” та “мовчунів”.

Важливим є те, що у 22 із 29 комітетів є власні веб-сторінки. Проте на жодній з них немає вичерпної інформації про роботу нардепів! Лише три комітети на своїх сайтах публікують трохи більше половини суспільно-важливої інформації. Мова йде про комітет з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування і комітет з питань свободи слова та інформації. А найгірше наповнюється сайт комітету з питань верховенства права та правосуддя.

Варто зауважити, що сім комітетів взагалі не мають власних сайтів. Дивно, але серед них є і комітет з питань інформатизації та інформаційних технологій. Громадські активісти наголошують на тому, що нині у парламенті відсутня стандартна процедура допуску журналістів до публічних заходів, зокрема засідань комітетів.

“На практиці доступ журналістів до будівель, де проходять засідання комітетів, відбувається згідно з вимогами Положення 2006 року, яке вимагає погодження участі преси з головою комітету чи Прес-службою. Охорона не пропускає журналістів доти, доки не знайде необхідного прізвища у списку запрошених на засідання. Попереднє погодження, як і акредитаційна картка, не гарантують місця у “переліку обраних”. 

Усе залежить від доброї волі членів комітетів: одні без проблем виробляють перепустки, інші ж використовують норми недійсного документа 2006 року, що обмежує доступ до роботи комітетів”, – зазначають в ОПОРІ.