Основна діяльність народних депутатів – це законотворчість, а не виступи з трибуни, бійки, суперечки чи блокування ВРУ. І виконувати свої обов’язки парламентарі мали б не лише натискаючи кнопки при ухваленні законів чи постанов, написаних кількома своїми колегами (буває, що й кнопки за них тиснуть інші), а й створюючи законопроекти самим та працюючи в комітетах. 

Про те, що депутати збільшили собі травневі канікули, самовільно скасувавши роботу в комітетах, вже відомо. А на цьому тижні Громадянська мережа ОПОРА також оприлюднила результати свого традиційного дослідження щодо законотворчої діяльності наших обранців за минулий місяць. Зберег­лись поперед­ні тенденції: у фракціях є такі депутати, які пишуть законопроекти і такі, які можуть просто байдикувати; вже зареєстровані законопроекти стосуються економіки, грошей та господарювання, а в сесійному залі здебільшого ухвалюються постанови про призначення свят та звільнення і обрання суддів.

ОПОРА відзвітувала про те, що загалом за травень у парламенті зареєстрували 329 законопроектів. Так, Партія регіонів зареєструвала 92 законопроекти та поставнови, “Батьківщина” – 70, “Свобода” – 24, позафракційні депутати – 23, КПУ – 18, УДАР – 14. Ще 88 законопроектів були міжфракційними.

При цьому чверть ініціатив від усіх політсил стосувалася сфери економіки та грошей, 19 % – політики і державного управління, 18 % – правоохоронної системи та правосуддя. Гроші та економіка найбільше цікавили Партію регіонів, УДАР та КПУ. “Батьківщина” більше зосередилась на правоохоронній діяльності, а “Свобода” – на екології. 

“Найменше парламентарів цікавили питання зовнішньої політики та оборони і безпеки, зрештою, як і в попередні місяці”, – зазначено у повідомленні ОПОРИ.

При цьому багато питань виникає щодо, так би мовити, “повноцінності” зареєстрованих законопроектів. Зокрема, низка ініціатив “свободівців” і комуністів були суто формальними і стосувались спільних напрацювань парламентських комітетів, які очолюють представники цих партій. 

Зокрема, зацікавленість “Свободи” в екологічній тематиці (сім проектів постанов) зумовлена тим, що львів’янка Ірина Сех є головою профільного комітету ВРУ. Щодо інших, окрім екологічних, інтерсів “Свободи”, то ця фракція зареєструвала по чотири проекти, які стосувались гуманітарної політики (розвиток української книговидавничої галузі) та відзначення свят.

Щодо КПУ, то, за повідомленням ОПОРИ, у травні вони фактично не запропонували жодного повноцінного проекту документа, зокрема, з метою врегулювання існуючих проблем у пріоритетній для себе соціально-економічній сфері. Третина їхніх законотворчих ініціатив зводилась до діяльності своїх однопартійців на чолі парламентських комітетів (про прийняття за основу, відхилення або направлення на доопрацювання законопроектів), а три самостійні проекти законів стосувались ідеології та радянської спадщини.

Найбільше ініціатив зареєстрували “регіонали”. Та  найчастіше це були постанови про прийняття за основу, відхилення або відправку на доопрацювання проектів законів (31). Тобто також було багато суто формальних документів. Також у чверті від усіх ініціатив ПР пропонувалось внести зміни до різних кодексів (Податкового, Земельного, Митного). Лідерство ПР за кількістю ініціатив можна було б пояснити тим, що це найбільша фракція, яка складається із 207 депутатів, але при цьому цікаво, що у травні до законотворчої діяльності долучилось лише 58 біло-блакитних депутатів. Тож лінивих колег у цій фракції більшість. Такий негативний показник спостерігається і у вже згаданої КПУ, в якій із 32 депутатів минулого місяця подавали законотворчі ініціативи лише 9.

Своєю чергою парламентарі від “Батьківщини” зареєстрували самостійно 35 змістових законодавчих ініціатив. Вони стосувались реформування та змін у системі правоохоронних органів і судочинства (16), на другому місці оголошення свят та відзначення пам’ятних дат (8 ініціатив), у рівній мірі економіці, грошам та господарюванню і гуманітарній політиці – по 7.

Фракція УДАРу зареєструвала найменше ініціатив (як вже згадувалось 14), а стосувались вони здебільшого  фінансування розробки містобудівної документації, порядку реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців, оподаткування житлової нерухомості. Ключовим для “ударівців” став законопроект про скасування окремих норм пенсійної реформи, однак не оминули вони й проектів постанов про відзначення пам’ятних дат (4).

Позафракційні депутати своєю чергою займались різною тематикою, при цьому нерідко один депутат писав ініціативи щодо абсолютно несуміжних галузей діяльності. На думку представників ОПОРИ, це може призвести до “ризиків застосування недостатньо професійних підходів”. Інакше кажучи, депутати просто можуть писати різноманітні популістські і не якісні законопроекти лише для того, щоб сподобатись своїм виборцям. 

Також потрібно наголосити на тому, що проектів законів та постанов, які спільно створювали представники кількох фракцій минулого місяця було зареєстровано найбільше за час діяльності сьомого скликання парламенту. Однак із цих 88-ми ініціатив третину становлять постанови про призначення позачергових виборів міських, селищних, сільських голів. Також три опозиційні фракції продовжували вносити резонансні політичні законопроекти, які навряд чи колись будуть ухвалені у сесійному залі. А от політично нейтральні проекти, котрі стосувались окремих галузей, вносили і опозиціонери разом із представниками більшості.

До слова також зауважимо, що минулого місяця загалом парламент ухвалив 88 законів і постанов. При цьому у 32 з них депутати призначали свята, а ще у 17 звільняли чи обирали суддів. Ось так і попрацювали.