Побиття журналістки “5 каналу” Ольги Сніцарчук та фотографа газети “Комерсант-Україна” 18 травня та всі ті події, які трапились вже після цього, вкотре довели, що українська влада не надто переймається захистом прав представників медіа. А точніше навпаки – їй на ці права наплювати. Після того, як журналісти у середу, 22 травня, провели акцію протесту на відкритому засіданні уряду, розвернувшись спинами, на яких були плакати “Сьогодні – журналістка! Зав­тра – ваша дружина, сестра, донька. Дійте!” до прем’єра Миколи Азарова, а той в пориві гніву наказав вигнати їх геть і забрати акредитації. Та журналісти наступного дня знову прийшли під стіни Кабміну. 

І на це раз Азаров таки поговорив із ними. Навіть по­обіцяв залишити акредитації. Хоч такий жест очільника уряду може виглядати лише як спроба зберегти лице не тільки перед українською, але й перед світовою спільнотою. Адже і ЄС, і США вимагають від української влади ефективного розслідування побиття журналістів, а натомість вся ця ситуація потрохи перетворюється на фарс: влада звинувачує опозицію у наймі “бойовиків”, а замість того, щоб знайти усіх тих “гопників”, які 18 травня били журналістів, правоохоронці зосередились лише на Вадіку “Румуну”, та й того суд уже випустив під заставу.  

Парламентський комітет з питань свободи слова та інформації вже констатував, нападники на журналістів порушили дві статті Кримінального кодексу України – перешкоджання професійній діяльності і нанесення тілесних ушкоджень. При цьому депутат від ПР Олена Бондаренко утрималась від голосування. Як відомо, міліція перекваліфікувала напад на журналістів на “хуліганство”. Зазначимо, що Валерій Коряк, голова ГУМВС України в Києві, звітував під час засідання комітету ВРУ і визнав, що співробітники міліції “проявили нерішучість” під час інциденту”. Він заявив, що ведеться службове розслідування.

У четвер Верховна Рада України створила тимчасову слідчу комісію щодо побиття журналістів 18 травня та розслідування інших фактів тиску на ЗМІ, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Головою комісії став депутат від “Батьківщини” Віталій Ярема, заступник голови “регіонал” Андрій Пінчук. У комісії зберігається паритетний принцип між опозицією та більшістю. Тому голова фракції ПР Олександр Єфремов заявив, що комісія створена не зовсім законно, адже “регіонали” хотіли собі більшу кількість місць.

Бачимо, що питання про захист прав журналістів все більше перетворюється на політиканство. До того ж, невідомо чи діяльність парламентської ТСК матиме хоч якийсь наслідок. Адже відомо, що утворення тимчасових слідчих комісій – це давній спосіб заговорити будь-яке питання. У нинішній Раді вже була створена ТСК, яка б мала розслідувати факти протиправного позбавлення мандатів народних депутатів Власенка, Балоги та Домбровського. Однак ця комісія так нічого і не зробила.

Загалом варто зазначити, що напади на журналістів в Україні, на превеликий жаль, вже давно стали звичним явищем. І зазвичай вони належно не розслідуються. Зокрема, на цьому тижні міжнародна організація “Репортери без кордонів” поширила заяву, в якій звернула увагу на цю негативну тенденцію.

“Фізичні напади на журналістів майже завжди залишаються безкарними в Україні. Ця безкарність підживлює тривогу щодо зростання насильства щодо журналістів… Але також важливо, щоб було проведено повне і неупереджене розслідування за фактом усіх інших нападів на журналістів і блогерів, тому що такий високий рівень насильства і безкарності має безпосередній вплив на свободу інформації”, – йдеться у заяві “Репортерів без кордонів”.

У цій організації також повідомили, що минулого року в Україні було зафіксовано 80 випадків насильства щодо журналістів. 

Також нагадаємо, що минулий рік став рекордним за кількістю порушень прав журналістів в Україні. Так, Інститут масової інформації оприлюднив звіт про зафіксовані 324 випадки порушення прав представників ЗМІ.