Мінус ще один?
Наступ на активних опозиціонерів триває. Завтра суд розглядатиме позов про позбавлення мандата нардепа Юрія Одарченка
Нині вже нікого не дивує ситуація із позбавленням депутатських мандатів через суд. Вже маємо кілька таких прецедентів, починаючи із залякування позафракційних Павла Балоги та Олександра Домбровського, потім “регіонала” Андрія Веревського (його, на думку експертів, використали для показової демонстрації справедливості суду) і закінчуючи захисником леді Ю Сергієм Власенком. Вочевидь, він буде не останньою парламентською жертвою українських судів.
Уже завтра Київський окружний адміністративний суд розгляне позов про позбавлення мандата народного депутата фракції “Батьківщина” Юрія Одарченка. Він є керівником столичної організації партії леді Ю, тож у ще не вирішеній ситуації із київськими виборами справа Одарченка набуває дуже великої ваги.
А тепер Горбатий…
Одарченка, як і Власенка, звинувачують у сумісництві. Механізм позбавлення мандата у нинішній ситуації лише дещо відрізняється. Зокрема, цього разу використано позовну заяву невідомого широкому загалу жителя Донецька Сергія Горбатого. Він вимагає, аби ЦВК забрала мандат в Одарченка, адже той на момент реєстрації нібито був членом правління товариства з обмеженою відповідальністю “Донецьк-Аква”.
Сам опозиційний нардеп заперечує це, стверджуючи, що нічого не знає ні про “Донецьк-Аква”, ні про Сергія Горбатого. Одарченко говорить, що володіє акціями херсонської компанії “Будмеханізація”, але “передав їх в управління менеджменту цієї фірми”, повідомляє Forbes.
Виявилося, що, за даними державного інформаційно-ресурсного центру, ТОВ “Донецьк-Аква” було засноване у 2007-му, ліквідоване ще у вересні 2009 року, тобто за три роки до виборів 2012-го, а отже і реєстрації Одарченка нардепом. При цьому навіть у 2007 році опозиціонера не було серед засновників донецької компанії. Як бачимо, нині проти нього використано фіктивну фірму. Тим не менш, суд розглядатиме справу про позбавлення його мандата. Якщо брати до уваги стан судочинства в Україні, опозиціонеру є про що непокоїтися.
Київ і свої
Серед найочевидніших мотивів позбавлення мандата Юрія Одарченка експерти й опозиціонери нині називають київські вибори. І парламент рано чи пізно таки має їх призначити. “Зараз у Партії регіонів є варіант не допустити “Батьківщину” до київських виборів. Такий же сценарій розігрувався і в Київській області, і в місті Львові, коли шляхом різних напрацювань з керівниками партійних організацій “Батьківщина” не була допущена до виборів”, – заявив під час прес-конференції сам Юрій Одарченко.
Зазначимо, що він – досвідчений організатор акцій протестів, котрі нині є актуальними для опозиції. Зокрема на цьому наголосила “Батьківщина” у своїй офіційній заяві. “Судова атака на Юрія Одарченка – це чергова неприхована спроба знищення парламентаризму в Україні та провокація влади, спрямована на зрив та блокування роботи Верховної Ради”, – зазначають однопартійці Одарченка.
Проте існує й інша версія, що пояснює нинішню ситуацію. Різні українські ЗМІ повідомляють: у неформальних розмовах із опозиціонерами ті кажуть про внутрішньопартійний конфлікт в “Батьківщині”. Нібито на посаду голови Київської організації цієї партії, особливо напередодні виборів, претендує ще один опозиційний нардеп, близький соратник Арсенія Яценюка Микола Мартиненко. Цю версію активно обговорюють і в Партії регіонів.
Та, як би там не було, опозиції нинішня ситуація нічого хорошого не дасть. Якщо Одарченка позбавлять мандата, на його місце має прийти ще один соратник Яценюка із Миколаєва – Вадим Меріков. Давно у нього був конфлікт із “Батьківщиною”, тому є підстави говорити про можливість його “тушкування”.
Олександр Солонтай, експерт Інституту політичної освіти
– Я все ж таки схиляюсь до того, що це ситуація із “вибиванням” найактивніших опозиціонерів. Напередодні київських виборів очевидним є потенціал Одарченка. Його можна було помітити і під час опозиційної акції 7 квітня у столиці. Загалом видно, що Юрій Одарченко – це людина, яка стала самостійним серйозним гравцем. І влада визначила його як свою наступну ціль після Сергія Власенка.
До речі, влада “вибиває” не лише опозиціонерів, але й провладних нардепів. Згадаймо тих же Балогу та Домбровського. Такі “наїзди” на нардепів – це те, чим увесь час супроводжуватиметься політика влади у Верховній Раді. Так само, як це було в Україні до 2004 року.
Ситуація із Юрієм Одарченком може призвести до чергового загострення політичної кризи, зокрема до ще одного блокування парламенту. Але, як ми вже бачили, опозиційні блокування ВРУ довго не тривають. Вони короткотермінові, від ситуації до ситуації.
Загалом зазначу, що влада не боїться налаштувати проти себе всіх депутатів. За допомогою попередніх і нинішнього позбавлення мандатів влада намагається досягти формування депутатської більшості, яка підтримуватиме Януковича. Проблема нині не в тому, що в них немає 226-ти голосів, а в тому, що явка провладних нардепів є дуже низькою. Їм потрібно близько 270-280 депутатів, аби мати свою стабільно голосуючу більшість із 226-ти обранців.
Влада ще не усвідомила, що простим “ламанням” депутатів вона нічого не досягне. Більшість думає, що використала ще не всі методи “переламування через коліно”. Щодо протистояння цьому опозиції, то, на превеликий жаль, вона мало на що спроможна. Опозиція діятиме лише від ситуації до ситуації, як рибки в акваріумі.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
