За останні десять років український парламент блокували 20 разів. Нещодавнє блокування через “кнопкодаство” є третім за тривалістю

Парламентські кризи стали вже звичним явищем для України. Тому й нещодавнє блокування опозиційними фракціями президії та трибуни ВРУ не було якоюсь особливою практикою. Вся проблема в тому, що за роки незалежності в нашій державі так і не склалась чітка парламентська традиція. А після відміни політреформи Конституційним Cудом у 2010 Верховна Рада знову перетворилась більше на придаток до офіційного курсу Президента, аніж самостійний, а головне самодостатній орган влади. Парламентаризм у нашій державі, м’яко кажучи, шкутильгає. 

Та якщо перейти від показників якісних до кількісних, то побачимо, що блокування трибуни ВРУ різні політичні сили використовують дуже часто. Про це йдеться в аналізі Громадянської мережі ОПОРА. Її представники дослідили, що впродовж останніх десяти років трибуну ВРУ бокували 20 разів. 

“А от традиції перешкоджання роботі народних депутатів і блокування парламенту були закладені ще у 2000 році Комуністичної партією України та політичними силами лівого спрямування. Частіше за інших до блокувань вдавалися представники партії «БЮТ-Батьківщина» – вони ініціювали (або взяли участь) у більш ніж половині парламентських протистоянь. Менш активними виявилися депутати Комуністичної партії і Партії регіонів – вони ініціювали або взяли участь у близько чверті (25 %) блокувань Ради”, – повідомляє ОПОРА. 

При цьому саме “регіонали” з комуністами провели найтриваліше та наймасовіше блокування роботи ВРУ: від 18 січня –  до 5 березня 2008 року, з одноденною перервою (47 днів) 202 нардепи блокували парламент із закликом “НАТО – ні!”.

Щодо інших тривалих блокувань Ради, то друге місце посідає протидія переобранню керівництва Верховної Ради, так званий «оксамитовий переворот» яке тривало із 18 січня до 8 лютого 2000 року (21 день). А третє – нещодавнє протистояння “кнопкодавсту”, яке тривало із 5  до 22 лютого цього року (17 днів).

ОПОРА також зазначає, що до трійки наймасовіших блокувань входять такі парламентські акції: протидія призначенню нового керівника Національного банку України (Сергія Тігіпка замість Володимира Стельмаха), яка тривала 12 – 24 грудня 2002 року (12 днів), і в якій брав участь 201 депутат від “Нашої України”, БЮТ, КПУ та Соцпартії, а також створення так званої «антикризової коаліції», яке тривало із 27 червня до 6 липня 2006 року (10 днів) і було ініційоване Партією регіонів (186 депутатів).