Володимир Пилипенко, народний депутат фракції БЮТ, про судову тяганину, дочасні вибори і роботу Верховної Ради

Питання про дочасні вибори забуксувало у столичних судах. Верховна Рада паралізована і недієздатна, а дата дочасних виборів невідома. Про причини таких подій в укра­їнському політикумі "Пошті" розповів представник БЮТ, юрист Володимир Пилипенко.

- Учора мали відбутися два судові засідання у справі про дочасні вибори. Яка їх доля?

- Так, відбулися два судові засідання - одне в Окружному адміністративному суді за нашим позовом до Президента України про визнання незаконним указу про припинення пов­новажень Верховної Ради. Друге засідання за апеляційною справою Секретаріату Президента на ухвалу Окружного суду. Щодо першого засідання за нашим позовом, то ми були дуже здивовані, що представники Секретаріату Президента не з'явилися на це засідання, мотивуючи це тим, що вони не ходять у ліквідовані суди. Така була офі­ційна позиція Секретаріату. Тому, на жаль, ми просили перенести розгляд справи для того, щоб ще раз повідомити Президента про дату судового слухання за нашим позовом. Інше судове засідання - за апеляційною скаргою Секретаріату Президента, яку сьогодні мали заслухати, але і його перенесли на вівторок, оскільки з окружного суду на адресу апеляційного на­дійшло 78 апеляційних скарг. І тепер суд має всі їх приєднати до матеріалів справи і слухати спільно зі скаргою Секретаріату Президента.  До цього часу апеляційна інстанція цього не зробила. Щобільше - вона відмовилася долучати до участі 70 інших осіб, які подали апеляційні скарги.

- Яка причина такої пове­дінки суддів апеляційного адміністративного суду?

- Причину ми встановили - це небажання здійснювати судовий процес на умовах, визначених законом. Оскільки у такому разі справу неможливо заслухати за одну годину так, як цього хоче Секретаріат Президента - її треба слухати принаймні два-три засідання для того, щоб гарантувати всім суб'єктам можливість реалізувати свої права. Ми звернули на це увагу суду і просили перенести засідання, щоб цілком забезпечити дотримання прав і закону.

- Яким, на вашу думку, буде розвиток цієї судової тяганини навколо дочасних виборів?

- Я однозначно заявляю, і це є офіційна позиція БЮТ, що дострокових виборів до Верховної Ради не буде. Їх не буде і тому, що указ Президента про розпуск парламенту зупинений і є не чинним через ухвалу суду. А, по-друге, Президент України сам зрозумів свою помилку і зупинив дію цього указу. Відтак ніяких виборів не буде. Сьогодні Верховна Рада є легітимною і продовжує працювати свою каденцію. А чим закінчиться цей судовий процес? Я думаю, що Президент свій указ повинен не просто зупинити, а скасувати як незаконний, і таким чином завершити цю тяганину.

- Головним питанням цієї судової тяганини є те, чи в компетенції адміністративного суду розглядати справу у сфері конституційної юрисдикції?

- Це дискусійне питання. На цю тему вже висловлювалися і судді Конституційного Суду, зокрема Іван Домбровський. Якщо заявлений позов про конституційність указу, то це, безперечно, компетенція Конституційного Суду. Але позов заявлений про законність указу Президента, про його протиправність, про порушення прав суб'єктів правовідносин. Тоді, безперечно, це юрисдикція винятково КСУ. І на це звертають увагу самі судді КСУ. Тому спроби Президента інформувати громадськість лише у такому ракурсі, що позов не повинні слухати у звичайному окружному суді, є нічим іншим як свідомим і неприхованим тиском на адміністративний суд.

- Скажіть, будь ласка, як довго ще БЮТ блокуватиме роботу Верховної Ради? 

- Блокаду Верховної ради розпочав Президент України з руйнування демократичної коаліції. На це треба дивитися не як на фізичну, а як на політичну блокаду. Ще з лютого Президент почав блокувати роботу парламенту, коли виймалися картки для голосування і нам бракувало декілька голосів, коли двох депутатів перекупив Секретаріат Президента для того, щоб вони зруйнували коаліцію. А потім згадайте солідарні намагання поставити на голосування закон про судоустрій, який руйнує Верховний суд. Усе це і є блокування роботи Верховної Ради, яким займається Президент. А фізичне блокування, до якого окремі фракції змушені вдаватися, аби не допустити прийняття неконституційних законів, не порівняти із по­літичним.

- За яких умов БЮТ сьогодні готовий припинити блокування парламенту?

- Щодо ситуації, яка склалася у парламенті цього тижня, то ми звертаємо увагу, що сьогодні нагальною необхідністю є врегулювання певних відносин у сфері економіки з метою міні­мізації можливих наслідків фінансової кризи. У зв'язку з цим Кабінет Міністрів запропонував зміни до Бюджету і це нормально, бо фінансова криза є проблемою №1. А ми бачимо сьогодні, що народні депутати пропонують альтернативні зміни до Бюджету і у цей пакет вносять все, що заманеться - зміни до закону про вибори, фінансування виборів. Для того, щоб уникнути кризи, потрібно прийняти пакет антикризових законів. А не викинути в трубу півмільярда гривень на вибори з пенсій і зарплат. Тому ми категорично заявляємо, що не будемо голосувати за такі альтернативні законопроекти, які фактично поглиблюють кризу в державі. Саме з таких міркувань Верховна Рада солідарно голосувала за продовження пленарного тижня для того, щоб дійти консенсусу, проголосувати всі антикризові законопроекти, які сьогодні дуже потрібні державі та людям. БЮТ не буде голосувати за виділення грошей на вибори, бо нам не виборами треба займатися, а економікою.

- Який, на вашу думку, вихід із ситуації?

- Це пошук компромісу щодо економічного блоку питань, які сьогодні розглядаються, а також щодо політичного блоку питань. Нам треба відмовитися від заяв про те, що треба змінювати коаліцію, структуру парламенту... Усі ці балачки людям не потрібні. Люди переживають за свої вклади, за те, щоб вчасно виплачували зарплати і пенсії, їм все одно, хто і до кого входить у коаліцію. Парламент повинен працювати і приймати закони. Я вважаю, що це мають зрозуміти усі народні депутати і Президент, і його Секретаріат. Бо на створенні конфліктів авторитет собі не заробиш, а тільки знищиш. Ми хочемо, щоб конфлік­тів не було, а для цього потрібно, щоб працював єдиний орган законодавчої влади.